Я вважаю, що це для нього дуже хороше рішення. Набагато краще, ніж працевлаштування в Угорщині, Казахстані чи перехід у «Колос». Якщо все складеться, то на рівні чемпіонату Хорватії він може ще пограти 2−3 роки.
Попри війну українська ліга не точно не слабша за чемпіонат Хорватії. В країні йде домінування «Динамо» Загреб. Цього сезону (після приходу ще весною Івана Леко) добре виглядає «Хайдук». На 3−4 місці «Рієка» та «Осієк». Може піднятися «Локомотива», «Горіца» чи «Славен». У чемпіонаті 10 команд. Грають в 4 кола.
«Динамо» грає стабільно на рівні єврокубків. Час від часу пробиваються в Лігу чемпіонів. Два сезони поспіль «Хайдук» не може пройти кваліфікацію Лігу чемпіонів. Минулого сезону вилетіли від «Вільярреал», цього сезону без шансів у матчах проти ПАОКа.
«Динамо» — найбільше популярна команда країни. Головна причина — хорватський склад команди. Є іноземці, але не дуже багато. Майже всі головні таланти знаходяться в системі «Динамо» (Загреб). Населення Хорватії — 4 млн особі. Іншим клубам потрібно шукати футболістів. Фінансові можливості — на рівні Польщі. Навіть трохи нижче. Тому місцеві клуби перебирають всі можливі варіанти. Колишній динамівець Каргбо зараз грає за «Солін» (фарм «Хайдка» у другій лізі). Беніто трохи був у «Горіці».
Якщо говорити про найкращого гравця, то я б назвав два прізвища — Мартін Батуріна та Марко Лівая. Перший — головний талант «Динамо» (Загреб). Має 20 років. Ми всі його бачили на молодіжному Євро. Це його останній сезон в Хорватії. Наступного літа буде виступати в Серії А. «Мілан» та «Наполі» активно торгують атакувального півзахисника у діапазоні — 20−30 млн євро. Другий — збитий льотчик, якому вже 30 років. Пробував свої сили в Італії, але в «Інтері» нічого не вийшло. Пішов шляхом оренд. Два роки тому повернувся до Хорватії. Виходить так, що гравці у діапазоні 23−28 років (найкращі роки) хорошої якості не має. Талановита молодь, другорядні легіонери, місцеві які себе не змогли розкрити та збиті льотчики.
«Осієк» має історію з українськими гравцями. Першим був Дмитро Льопа, який в Україні грав за «Дніпро», «Кривбас» та «Карпати». Зараз грає у нижчих дивізіонах Хорватії транзитом через «ВПК-Агро». У «Осієку» відіграв 4 роки з невеликою паузою на оренду до «Академії Пушкаша». Були у Дмитра хороші відрізки, але ключовим гравцем клубу не був. Клуб новий контракт так і не запропонував.
Не так давно грав колишній капітан молодіжної збірної України Євген Чеберко. Він нічого не показав у Австрії перед цим. Чеберко запам’ятався тим, що почав воювати із клубом минулою зимою, щоб його відпустили до США. Цього літа його все-таки продали до МЛС. Людина поїхала за рівнем життя, а не футболом. У футбольному плані запам’ятався тим, що провалив матч проти «Динамо», коли вирішувалася доля чемпіонства. Я не думаю, що в МЛС він на довго.
Цього літа гравцем «Осієка» став Олександр Драмбаєв. Це виходець із «Шахтаря». Грав у «Маріуполі». Після початку війни поїхав до Бельгії, де провів повноцінний сезон у «Зюлте-Варагем». Викликався у молодіжну збірну України останнього скликання, але на Євро не поїхав. Зараз стабільно грає у Хорватії.
Я так розумію, що трансфер Гармаша — агентський. Prostar мали зв’язок із «Осієком», бо влаштовували туди Драмбаєва. Хорватів зацікавив Гармаш. Платити вони нічого не збиралися. Потрібно було домовитися про розірвання контракту із «Динамо» Київ.
У «Осієка» були років 2−3 тому великі амбіції досягти результату. До команди прийшов колишній тренер «Динамо» (Загреб) Ненад Б’єліці, на якого покладали великі сподівання. Він став ініціатором запрошення Чеберка. Рік команда будувалася, але нічого з цього не вийшло. Ні якої мови про чемпіонство не було. Плюс провалилися у єврокубках. Тому Ненада звільнили. Зараз він очолює «Трабзонспор».
Сьогодні «Осієк» вже не має особливих амбіцій. Влітку команда продала гравців на 6 млн євро, а на нових гравців не витратила нічого. Очолює команду Степан Томас. Він працював у Туреччині, а перед «Осієком» очолював «Шериф». Пограв в Італії, Туреччині, та рф. Рос мову знає.
Особливість Хорватії — «футбольний націоналізм». До місцевих ставлення лояльне. Багато речей прощається та дається багато шансів. З іноземцями особливо не панькаються. Якщо щось не так, то дуже швидко можна вилетіти. Знайомий із колишнім тренером «Хайдука» литовцем Валдасом Дамбраускасом. Вивів команду із кризи, виграв Кубок. Потім в один момент старт сезону вийшов не дуже вдалим, вилетіли від «Вільярреала» у кваліфікації ЛК — відразу звільнили.Якщо підбивати підсумки, то родина Гармашів поїхала у хорошу країну з чудовим кліматом. Поряд море. Рівень футбол — не вищий, ніж в Україні. Проблем комунікації із тренером не буде. Все інше залежить від Дениса. Якщо буде стабільний, мотивований, то зможе затриматися. Якщо нічого не буде показувати, то на довго не затримається.
Переходь за посиланням та донать нашим захисникам!
