Відразу декілька німецьких інформаційних ресурсів видали минулого тижня «на-гора» повідомлення про те, що «кобальтові» взимку виставлять на трансфер свого найбільш оплачуваного футболіста – українського вінгера Євгена Коноплянку.
Якщо відверто – то до цього йшло. Несистематична поява у складі «Шальке» нашого Коно свідчила про одне: українець втратив довіру у керівників гельзенкірхенців. То ж чому Євген Коноплянка так і не став справжньою зіркою у футбольному клубі, який принаймні за бюджетом є одним із провідних у Бундеслізі?
Фактор гри. Ще з часів «Дніпра» Коноплянка звик до ролі виконавця на полі, навколо якого все крутилося. Такий собі Мессі дрібнішого розливу. Йому дозволялося те, що для інших категорично заборонено, – не працювати у відборі, грати на чистих м'ячах, постійно імпровізувати тощо. Навіть тодішній керманич «дніпрян» Мирон Маркевич зізнавався, що у скрутних ігрових ситуаціях він радив іншим футболістам просто доставляти м'яч до Коноплянки, а той уже придумає, що далі з ним робити. І це, будьмо відверті, часто спрацьовувало.
У національній збірній України у нього приблизно ж така роль. Упродовж тривалого часу він разом з Андрієм Ярмоленком складав такий собі ударний кулак лідерів атак, беззаперечних авторитетів (це тільки зараз Руслан Малиновський з талановитим молодняком підтягується).
А ось у «Севільї» та «Шальке» справи пішли дещо по-іншому. Там ти один із багатьох, тренери мудрують із схемами гри, і в цю канву повноцінно ввійти вже не вдалося. Так, Євген час від часу і в Європі видавав феєричні матчі чи хвилини. Але відчуття лідерства у нього випарувалося – через це й з'явилася нестабільність та подекуди невпевненість у власних силах.
Зауважте, у Лізі чемпіонів цього сезону в Коноплянки виходить значно краще, ніж у Бундеслізі (це підтверджують і статистичні розкладки). Німецький внутрішній футбол, його компактність та схематизм, як з'ясувалося, виявилися занадто складними для більше «вільного художника» Коноплянки.
Фактор грошей. У Гельзенкірхені Євген Коноплянка заробляє 5 мільйонів євро за рік. Більше не має ніхто. І при цьому не є явним лідером колективу. Німці рахувати гроші вміють. Тож вирішили розвантажити зарплатну відомість саме зараз – команда не демонструє результату (лише 13-те місце в Бундеслізі), в той час як бюджет клубу якщо не на рівні трійки найбільших у Німеччині, то п'ятірки тощо. До речі, разом із Коноплянкою планують виставити на трансфер ще й швейцарського нападника камерунського походження Бреля Емболо – його зарплата теж висока (приблизно 4,6- 4,8 мільйона євро).
Фактор віку. Коноплянці у вересні виповнилося 29. Для деяких футболістів це вже «передпенсійний» вік, хоча за рівнем досвіду та футбольної мудрості – якраз той час, коли можна гори згортати. В українського футболіста, так виглядає, є ще чимало сил і бажання.
Ще рік тому батько Євгена Олег Коноплянка, який є і агентом сина, стверджував, що Бундесліга – не його чемпіонат. Але все ж залишилися в «Шальке» (мабуть, фінансовий чинник переважив). Зараз же гельзенкірхенська історія закінчується. Тому дуже важливо не помилитися з вибором наступного клубу. Навіть втратити у грошах (а цього не уникнути у нинішній ситуації), але знайти такий варіант, де би, без сумніву, великий футбольний талант Коноплянки знову засяяв яскраво та по-новому. І для національної збірної це теж би принесло користь…
Переходь за посиланням та донать нашим захисникам!
