Топ-10 гравців АПЛ, яким варто змінити клуб у січні

Світовий футбол 3 Січня, 20:15 1254
Топ-10 гравців АПЛ, яким варто змінити клуб у січні | 19-27
​Разом із настанням 2019 року в європейських чемпіонатах відкрилося зимове трансферне вікно. Наступній десятці футболістів варто задуматися про зміну клубу.

Том Хітон (Бернлі)

Перед стартом сезону 2017/18 Том Хітон був безумовним «номером один» команди Шона Дайча. Але вже в першому таймі поєдинку 4-го туру зазнав важкої травми й вибув фактично до кінця сезону. Вихованця МЮ відмінно замінив Нік Поуп і не тільки допоміг «бордовим» зайняти сенсаційну сьому сходинку, а й поїхав на ЧС-2018 у складі збірної Англії.

У нинішньому сезоні Хітон і Поуп мали всі шанси помінятися місцями. Останній зазнав ушкодження, але 32-річний Хітон вперше з'явився на полі в 20-му турі. До цього без замін відіграв Джо Харт – зірковий літній новачок Бернлі. Том видав «сухий» матч, але наразі його позиції в клубі все ще складно назвати міцними. Він – найстарший серед конкурентів, але його вік (32) – відверто молодий, як на голкіпера. Хітон може підсилити воротарську позицію будь-якого клубу другої десятки АПЛ і стати вагомою підмогою у боротьбі за збереження прописки.

Карл Дженкінсон (Арсенал)

Навіть найвідданіші вболівальники «канонірів», вочевидь, забули про колись дуже перспективного правого оборонця. Дженкінсон за часів Венгера традиційно для молодих талантів активно здавався в оренду (Вест Хем, Бірмінгем), а в Арсеналі періодично латав дірки в обороні через епідемії травм серед захисників. Та Унаї Емері – не Венгер. Уже 26-річний Дженкінсон влітку отримав можливість разом із іншими «канонірами» проявити себе перед новим тренером і... не вразив. Про марність сподівань Карла на місце в обіймі Арсенала яскраво свідчить нинішня ситуація: відразу 5 оборонців лондонців не грають через ушкодження, серед яких і основний правий бек Бельєрін, а його заміняє не Дженкінсон, а номінальний правий півзахисник Мейтленд-Найлс.

Гарі Кехілл (Челсі)

Інколи здається, що Мауріціо Саррі приїхав на Стемфорд Брідж лише для того, щоб продемонструвати, як помилявся його попередник Антоніо Конте. Він ігнорує Мозеса та Дрінквотера, повернув на правий фланг оборони Аспілікуету, а капітана команди Гарі Кехілла та його молодого партнера по центру оборони Крістенсена «засунув» у глибокий запас. Ефект від усіх цих пертурбацій наразі мінімальний. Так, Челсі йде в топ-4, але, будьмо чесними, вже навряд побореться за чемпіонство, а Арсенал і воскреслий Манчестер Юнайтед норовлять вибити «синіх» із місця у Лізі чемпіонів.

Кехілл у сезоні 2018/19 відіграв в АПЛ лише 22 хвилини. Це мізер для гравця його рівня, який ще й віддав «пенсіонерам» 7 років кар'єри. Попри вік (у грудні капітану Челсі виповнилося 33), він все ще має абміції грати в Прем'єр-лізі та повинен покинути клуб із Західного Лондона вже взимку. Серед претендентів на Кехілла називають Арсенал і Фулхем. Буде неймовірною іронією, якщо Кехілл стане основним центрбеком «канонірів», а Арсенал зрештою випередить Челсі в боротьбі за «четвірку».

Маркос Рохо (Манчестер Юнайтед)

Аргентинець, який зробив собі ім'я в Європі грою за московський Спартак і лісабонський Спортінг, проводить свій п'ятий сезон за МЮ. Цьогоріч він найменш затребуваний серед центральних оборонців «червоних дияволів» (лише 2 матчі в лізі). Так було при Моурінью, так, схоже, буде й за Сульшера. Рохо схильний до травм, а коли виходить на поле, то його складно назвати оплотом надійності. Вихованець знаменитої школи Естудіантеса просто не рівень Юнайтед, тому всерйоз повинен подумати про від'їзд з Олд Траффорд вже в січні. Претенденти на 28-річного аргентинського захисника традиційні – кризові гранди (Мілан) та клуби, з якими в МЮ склалися хороші ділові взаємини (Евертон).

Ельякім Мангала (Манчестер Сіті)

Ще один оборонець із категорії забутих вболівальниками свого клубу. Мангала, за якого Сіті віддали майже 32 млн фунтів влітку 2014-го, відверто ніколи не вражав на Етіхаді. Оренди до іспанської Валенсії та Евертона цьому зайве свідчення. Тимчасова поїздка до Ліверпуля видавалася ідеальним шансом для француза. Він цілком міг згодитися «ірискам» й минулого літа «містяни» змогли б відбити хоча б половини вартості 27-річного центрбека. Та на нещастя всіх, Мангала зазнав важкої травми коліна вже в другому поєдинку за Евертон й вилетів до кінця сезону. Нинішня першість для нього складається не краще – знову травма й лише 3 матчі за резервістів Сіті. Однак, пам'ять про чудові виступи Ельякіма в складі Порту все ще може зіграти йому на руку. Мангала може отримати непоганий контракт та ігрову практику в непоганому європейському клубі, а Ман Сіті розвантажити зарплатну відомість та скинути за борт зайвий «баласт».

Маттео Дарміан (Манчестер Юнайтед)

Схожі з Мангала характеристики можна застосувати і до Дарміана. Італієць якимось дивом перебрався з відвертого середняка Серії А Торіно відразу в МЮ і з кожним роком там грає все менше. Основним він вважався ще в останній сезон Луї ван Гала, а Жозе Моурінью закривав номінальним правим захисником Дарміаном вакантні позиції лише за повної відсутності інших опцій. Наразі праворуч за «червоних дияволів» можуть зіграти Янг, Валенсія і молодий Далот, зліва є Шоу та той же Янг – не найкращі перспективи для вже 29-річного Дарміана. На батьківщині йому завжди раді, тому вже в січні Маттео може повернутися на Апенніни. Міланський Інтер, Наполі та римський Лаціо вже в режимі очікування.

Енді Кінг (Лестер)

Валлійський хавбек залишається королем Кінг Пауер і вже назавжди ввійшов до фольклору місцевої публіки. Ще б пак, сьогодні в білий день із ліхтариком не знайдеш гравця, який би пройшов із одним клубом шлях від третього за рангом дивізіону до чемпіонського титулу. Увесь цей час Кінг був фактично незамінний і в чемпіонський рік Лестера серйозно доклався до сенсаційного тріумфу «лисиць». Проте, вимоги до Лестера після того трофею суттєво зросли й Енді поступово перестав бути навіть гравцем ротації. Що справи погані стало зрозуміло взимку, коли Кінга без зайвих емоцій віддали в оренду Суонсі. У сезоні 2018/19 Клод Пюель відверто ігнорує досвідченого валлійця (жодного потрапляння до заявки). Цю тенденцію могла б зламати відставка Пюеля, яку вперто прогнозували зі старту сезону, але наразі 7-ме місце Лестера її фактично виключає. Кінг може перебратися до Чемпіоншипа, де ним знову цікавиться Суонсі, а також Вест Бромвіч.

Денні Дрінквотер (Челсі)

Ще один коваль чемпіонства Лестера виявився непотрібним Челсі. Лондонці довго торгувалися з «лисицями» щодо трансферу Дрінквотера влітку 2017-го й зрештою віддали за нього 35 млн фунтів. На нього всерйоз розраховував Конте, але через травму хавбек збірної Англії вперше одягнув футболку «синіх» лише наприкінці жовтня. Відсутність під час передсезонної підготовки, а потім і травма, завадили Денні добре себе зарекомендувати в дебютний сезон у Челсі. Прихід же Мауріціо Саррі, вочевидь, поховав його надії на можливість стати своїм на Стемфорд Брідж. Лише 31 хвилина на полі в матчі за Суперкубок Англії – весь ігровий час, який тренер-курець виділив Дрінквотеру в цьому сезоні. Переїхати 28-річний центрхав може недалеко – колишній наставник Денні Дрінквотера Клаудіо Раньєрі готовий прихистити його у Фулхемі.

Лазар Марковіч (Ліверпуль)

Колись Ліверпуль віддав за нього 20 млн фунтів, а експерти нарекли його «сербським Мессі». Зараз же він не потрапляє навіть до заявки «червоних» на відверто прохідні матчі й відіграв аж 2 поєдинки (1 гол) за резерв команди з Енфілда. Лазар Марковіч став жертвою завищених очікувань від нього й досі так і не показав хоча б дещицю бажаного вболівальникими. Йому лише 24, а він вже провалив не тільки боротьбу за місце під сонцем у Ліверпулі, а й нічого не показав в оренді в Фенербахче, Спортінгу, Халлі та Андерлехті. Зима 2019-го – шанс для Марковіча вийти з зони комфорту, покинути Мерсисайд і нарешті довести всім і собі, що він справді здатен робити різницю на полі.

Дівок Оріджі (Ліверпуль)

Бельгійський нападник так і не зумів нав'язати боротьби за місце в основі неймовірному атакувальному тріо мерсисайдців у складі Салаха, Мане та Фірміно. Зігравши на авансах сезон 2016/17, Оріджі минулого року поїхав за ігровою практикою до німецького Вольфсбурга. Проте, нечуваною результативністю у Бундеслізі форвард не вразив. Його лише 6 забитих м'ячів (31 матч) «дозволили» стати в нинішньому сезоні тільки п'ятим в ієрархії нападників «червоних». У дербі з Евертоном Оріджі навіть вдалося забити курйозний гол після фейлу Пікфорда. Для любові фанатів цього достатньо, але для максималіста Клоппа очевидно, що бельгієць не «тягне». Проблемним із точки зору результативності клубам Дівок Оріджі стане в нагоді. Хаддерсфілд, Ньюкасл, Крістал Пелас уже повинні були «взяти» його на олівець.