«Чи пам'ятаю першу зустріч з Лобановським? Не просто пам'ятаю. Вона у мене досі стоїть перед очима. Коли я вперше прилетів до Києва, відразу з аеропорту ми вирушили на зустріч з Лобановським.
Наша розмова тривала сім хвилин. Як зараз пам'ятаю: відчиняються двері і я відразу бачу білу потилицю Валерія Васильовича. Говорили з ним один на один. Йшлося суто про тактику, про те, де я себе бачу в команді, в якому амплуа, які функції виконуватиму.
Враження від розмови? Насамперед мене пробив холодний піт. Я розумів, з ким зараз говорю, знав величезний авторитет цієї великої людини. Тому коли тільки побачив ту білу потилицю, мене відразу почало пристойно так «ковбасити».
Боявся потім, вгадав я чи ні з тою чи іншою відповіддю. У будь-якому випадку, я говорив так, як дійсно думав. Але потім переживав щодо того, наскільки правильними були мої відповіді. Час, на щастя, показав, що, як то кажуть, я свій хлопець. (Посміхається). Думаю я правильно і в тому ж напрямку, якого дотримувався Валерій Васильович.
Основне якість Лобановського полягає в тому, що він – дуже сильний психолог. Бувало, сам знаєш, що зіграв сьогодні просто жахливо. І настільки в душі кепсько, що не хочеться навіть йти на теорію, де буде відбуватися розбір цього матчу – приблизно уявляєш, що почуєш про себе і свою гру. А Лобановський міг так все закрутити, що я, виявляється, був чи не одним з найкращих в цій грі! Він дуже точно розумів, коли потрібно підбадьорити людину, а коли натиснути на нього. Але в будь-якому випадку, він ніколи не «знищував» людину. Натомість міг окрилити своєю підтримкою так, що ти потім на тренування виходив з подвійною енергією», – підсумував Шацьких для Dynamo.kiev.ua.
Хочеш допомогти ЗСУ 🇺🇦?
Переходь за посиланням та донать нашим захисникам!
Переходь за посиланням та донать нашим захисникам!
