В інтерв'ю каналу «Футбол 1», воротар київського «Динамо» розповів про свій вчинок, дискваліфікацію і чому не продовжив свою кар'єру за кордоном.
- Заради чого ти приймав той злощасний «Фуросемід»? Яка була головна мета?
- Цей препарат виводить воду з організму. Так, багато кажуть, що це було для того аби зкинути вагу. Але… Правду знаю лише я і вона залишиться зі мною. Розповім, можливо. Не зараз, трошки згодом. Років через 10-15.
- Ти очікував, що буде саме 2 роки?
- Ні звичайно. Це для мене було неймовірно. Коли мені це сказали… Я просто собі не уявляв, що таке може бути, як це може бути. Як цей час пройде. Був дуже великий шок. Не вкладувалось в моїй голові.
- Що було найтяжчим у той період?
- Було 3 суди, розрив контракту і т.д. Одне на інше накладувалось і якось так пролетів час.
- Як ти підтримував форму ці 2 роки?
- Це було найтяжче. На початку повернувся до Києва. Тренувався з «Оболоню», коли команда вже розвалювалась. Ніхто гроші не отримував, боротись і віддаватись на всі 100 на тренуваннях ніхто не хотів. Потім була пауза в 2-3 місяці.
- Ти ходив у спортзал у цей період?
- Так, ходив. Бігав, грав з друзями у футбол, баскетбол. Часу було дуже багато.
- Якщо чесно, з «Шахтаря» тебе ж ніхто не виганяв?
- Ні, не виганяли. Так, рішення покинути команду було трохи неадекватним зі сторони. Але для мене було все чітко й зрозуміло.
- Зрозуміло, що?
- Що треба розривати контракт.
- Як виник варіант з «Динамо»?
- Після «Арсеналу», який розвалювався також, треба було шукати варіант для гарного тренувального процесу. Я своєму агенту, Андрію Головашу, сказав: «Може з «Динамо-2» вийде?». На тому етапі найкращий варіант був. І в Києві, і можна було повноцінно працювати з командою.
- Ти хотів продовжувати кар’єру за кордоном.
- Так, скажу чесно, було 2-3 пропозицій, конкретних, але проблема була у тому, що мені не могли поставити робочу візу із-за того, що контракт в мене був не так завірений. Короче, різна бумажна робота. Я навіть їздив в одну команду, не буду казати яку. Віза в мене була на 90 днів, я там 2 місяці просидів. А потім зібрав речі і поїхав додому.
- Команда тобі подобалась?
- На тому етапі, коли ніде не грав – звичайно, так. Це був, напевно, ідеальний варіант для продовження кар’єри. Чемпіонат сильний. В топ-5 входить. Ці 2 місяці тренувався з ними, всі були задоволені. Але так вийшло.
- Хто тобі запропонував контракт з «Динамо»?
- Найперше, це йшло від Ігоря Михайловича. Потім вже Михайлов (Тренер голкіперів – Ред.) сказав, що залежить все від мене.
- Найскладніше в «Динамо» це, напевно, будувати стосунки з вболівальниками.
- Той жест був не в їхню сторону, а в сторону кучки неадекватних людей, які не знають для чого вони ходять на футбол. Випити, повеселитись, по ображати когось. Я дуже поважаю фанатів київського «Динамо» і фанатів будь-якого іншого клуба. Повторюсь знову, це не був жест в їхню сторону.
- Ти шкодуєш зараз за цей вчинок?
- Ні. Просто люди приходять поливати брудом кого вони хочуть, при цьому залишаються безкарними. Мені здається, що футболістів треба поважати. Неважливо якої команди. Вони виконують дуже велику роботу. Треба трошки з повагою відноситись. Я вважаю, що для фанатів київського «Динамо» я нічого поганого не зробив. Є певні штучно розкручені ситуації журналістами, сайтами заради рейтингу. Мене вже розіграв цей чудачок. Ніхто нового там нічого не почув.
Переходь за посиланням та донать нашим захисникам!
