Роман Сиволап. 1927.kiev.ua
Зізнаюсь, що я не є шанувальником навколо-футбольних речей. Напередодні матчу з «Карпатами» хотілось би написати про підготовку команд до двобою, порозмірковувати над можливими варіантами складу, тактичними схемами. Але ситуація в клубі «Динамо» Київ не залишає місце для виключно футбольних аналізів.
Про які схеми може йти розмова, якщо на офіційному сайті викладена наступна інформація: «Сьогодні був скорочений тренерський штаб «Динамо». Обов’язки асистента головного тренера буде виконувати Сергій Ребров. З воротарями, як і раніше, буде працювати Михайло Михайлов.Про інші зміни в тренерському штабі команди, а також про те, які функції у структурі клубу в подальшому буде виконувати Олексій Михайличенко, Андрій Баль і Юрій Роменський буде повідомлено пізніше».
Не важливо хто є ініціатором цього «покращення» структури клубу, головне, що людина, яка несе відповідальність за провальним виступ «Динамо» в минулому і на початку цього сезону, залишається на посаді головного тренера. Бездарне керівництво в минулому зіркового гравця продовжується. При цьому відповідальність перекладена на людей, діями яких Блохін керував. У зв’язку з даними подіями, виникають питання і до президента клубу: невже, Ігор Михайлович вважає, що людина, яка зрадила своїх колег, зуміє вивести з «психологічного піке» команду, куди своїми ж діями Олег Володимирович її загнав?
Порядність необов’язкова риса успішного менеджера, але відсутність її, ще не означає, що менеджер успішний. Необхідна наявність багатьох інших рис, які працюють на успіх. На мою думку, у Блохіна багажу цих рис не має. Як особистість, Олег Володимирович, зупинився в розвитку в двадцять три роки, в далекому 1975. Всесвітнє визнання таланту футболіста зіграло з Блохіним злий жарт: форвард вирішив, що істина знаходиться усередині його і перестав брати до уваги зовнішній світ. В підсумку, істину Блохіна не розуміють ні гравці, ні його асистенти.
Комізму факту звільнення асистентів Блохіна, надає те, що майбутнім суперником киян будуть львівські «Карпати», де восени 2011 року, теж шукали винних в поразках команди. Знайшли лікаря і одного з помічників головного тренера Олега Кононова. Після цього у «львівському дур домі» довго не затримався і сам білоруський тренер. Про що, мабуть, не жалкує, а «Карпати» досі продовжує лихоманити.
Замість висновку. Без упертості особистість не відбудеться, але немає сенсу в упертості, коли ноша не по плечу. Побажаю, Ігорю Михайловичу, більш ретельно підбирати цього разу кандидатуру головного тренера, довіритись не серцю, а розуму.
Переходь за посиланням та донать нашим захисникам!
