«Коли йдеш по Інститутській, переповняють важкі відчуття. Розумієш, що тут було вбито більше сотні людей. Чи боявся я? Жодної секунди. Тим паче, що в найкритичніші моменти ми були на тренувальному зборі», - говорить Драгович, котрий проживає в 15-ти хвилинах ходьби від місця трагічних подій Майдану.
«Наразі, ми на всі сто відсотків можемо сконцентруватись на футболі. Думаю, що за цей час я став набагато сильнішим та зрілим – як на футбольному полі, так і поза ним».
«Це мій шофер, Олег. Він не говорить англійською – лише українською та російською. Але це не проблема – він мій найкращий вчитель мови».
«Ми щоденно проходимо зважування, отримуємо вітаміни, вимірюємо артеріальний тиск», - останнє служить для визначення того, чи спав футболіст минулої ночі та чи не вживав алкоголь, - доповнює Драговича «Kurier».
«Українські гравці часто обговорюють політичну ситуацію. Мене це мало стосується до того моменту, поки я можу виконувати свої спортивні обов’язки. Кожен професіонал повинен відповідати за свої вчинки і за те, що він говорить. Є багато речей, які можуть зробити чоловіки мого віку, котрих не можу зробити я – я лише 15 років футболіст. Проте, я бажаю зростати в футбольному плані, як гравець», - говорить Драгович на шляху до свого улюбленого ресторану італійської кухні в Києві, де він замовив рибу. «В Турині теж готують смачну рибу», - з натяком завершає австрійський журналіст свій матеріал.
