- Найсильнішим легіонером «Динамо» Ель-Каддурі назвав Діого Рінкона. Кого ви?
- Коли був єдиним бразильцем, Рінкон блищав! Коли приїхали інші бразильці, він здувся. Не знаю, чи правильно говорити, але земляки дурно вплинули на Рінкона. Плюс у нього пішла епідемія травм. Але не відняти того, що Рінкон був одним із кращих у свій час.
- І другим улюбленцем Сабо, якому він прощав зайві 10 кіло після відпустки?
- У цьому нічого б не було поганого, якби Сабо поважав інших. Спочатку Сабо ставився до всіх однаково, але в якийсь момент він встав на сторону бразильців. Це відчувалося у ставленні до інших легіонерів. Таке не могло закінчитися добре. Насамперед, тренер повинен бути хорошим психологом. Зрозуміло, що у кожного тренера є свої улюбленці, але він не повинен це виставляти напоказ. Скажи йому про це тет-а-тет, раз хочеться... Сам Діого - компанійський хлопець. З Марісом гостювали у нього в Бразилії. Рінкон з Родольфо запросили відзначити настання 2005 року в Бразилії. Ну а лідером «Динамо», вважаю, був Валентин Белькевич. 70 відсотків м'ячів - його заслуга. Я не зустрічав ні в одній команді гравця кращого, ніж Белькевич!
- На похорон Белькевича і Гусіна не прилітали?
- Не встигав, на жаль. Графік не дозволяв. Два таких Гравці були... І дві такі трагедії. Трохи раніше я втратив хорошого друга Івана Турину, воротаря АІК, з яким разом починав кар'єру в Загребі. Він помер уві сні у 32 роки. Серцева недостатність. Троє дітей залишилося.
- Зустрічали в «Динамо» гравців/легіонерів, які не відповідали рівню клубу?
- Звичайно. У всіх команд є такі гравці. Гравець необов'язково повинен бути бездарним, просто його рівень нижче рівня команди. Знаєте, як легко простежити - хороший це гравець чи ні?
- Як?
- Дуже просто. Якщо футболіст часто змінює команди, то з великою часткою ймовірності з ним щось не так. Якщо у футболіста довгостроковий контракт і він його виконує протягом довгого часу, значить, його потребують і людиною він обов'язково виявиться порядною. Неетично буде, якщо я стану перераховувати імена динамівців.
- Свого часу вас запрошував «Шахтар». Наскільки близькі ви були до переходу в Донецьк?
- Інтерес був дуже навіть предметний. Вони виходили на мене в один час із київським «Динамо».
- Стривайте, хіба це не під час перебування гравцем «Монако»?
- І тоді теж. Це Срна розповідав. У Даріо запитували про мене. Але я не хотів повертатися в Україну, тим більше в стан ворога. Я б уже не відчув тих емоцій, що відчував у «Динамо». Зрештою, у мене ще було два роки контракту з «Монако». А в першому випадку «Шахтар» вийшов на мене, здається, 20 серпня 2002 року, вже після того як «Динамо» запропонувало контракт. «Шахтар» давав більше грошей, ніж «Динамо». Але я для себе вирішив, що буду грати в команді з великими традиціями, - цитує Леко Sport.ua із посиланням на журнал «Футбол».
Переходь за посиланням та донать нашим захисникам!
