- Яннік, як думаєте, чи є у України шанси обіграти вашу рідну збірну Франції?
- У футболі можливо все. Якщо Україна добре зіграє вдома, то у неї будуть шанси проти команди Дешама вже в Парижі. У Франції зараз дуже хороша команда. Але вона не повинна приїжджати розслабленою і думати, що легко обіграє Україну. Так вона точно програє.
- Ваш прогноз на 15 листопада?
- Думаю, в Києві буде 2:1 на користь господарів. Упевнений, Франція заб'є як мінімум один гол.
- На матчі плей-оф до складу збірної України викликаний ваш одноклубник по "Зорі" Дмитро Хомченовський. Рекомендували йому, як потрібно грати проти французів?
- Ні, Діма - хороший футболіст, сам знає, як треба грати. Я дуже радий за нього. Він проводить хороший сезон, забив красиві голи. Думаю, у зв'язці з ним ми зможемо зробити щось особливе в цьому сезоні для "Зорі".
- А кого з французької збірної знаєте особисто?
- Мамаду Сахо - мій хороший друг. Ми з ним починали грати ще в дитячій школі "ПСЖ". Виросли разом, можна сказати, що ми все робили разом. Радий, що він виріс у такого хорошого футболіста (зараз Сахо захищає кольори "Ліверпуля").
- А він не питав, як грати проти України?
- Ні-ні, що ви. Ми не розмовляли з ним про гру збірних (сміється).
- До речі, збираєтеся приїхати в Київ на матч?
- Дуже хочу приїхати. Хочу спеціально відпроситися у тренера на день, щоб з'їздити до Києва. Гра буде фантастична. Тим більше, я ніколи не був у Києві. Хотілося б подивитися і на місто. Сподіваюся, тренер дозволить.
- Головний тренер французів Дешам говорив, що побоюється українських холодів...
- Якщо буде морозно, то в українців буде більше шансів обіграти Францію, тому що вони більш досвідченені цьому плані. Але я не можу сказати, що Україна така вже холодна країна (15-го ввечері в Києві синоптики обіцяють "плюс 2", у Парижі - "плюс 3").
- Багато українських уболівальники побоюються впливу на результат плей-оф того факту, що президентом УЄФА є француз. Нібито це може позначитись на суддівстві...
- Ні! Упевнений, такого бути не може. Хоч Платіні і президент УЄФА, він не може так користуватися своїм становищем.
- А як же рятівна рука Анрі чотири роки тому в матчі з Ірландією?
- Це справа випадку. Звичайно, я був радий цьому голу, адже Франція виходила на чемпіонат світу. Але я відчував щось між радістю і сумнівом. Адже тим, яким чином вони вийшли, зовсім не варто пишатися.
- Ви майже все життя прожили в Парижі, а тепер - Луганськ. Не нудно?
- Так, у Парижі можна купити все, що хочеш для себе, для сім'ї. Є безліч місць, куди сходити. Це абсолютно два різних міста. Луганськ я поки знаю погано. Мені трохи складно, тому що я не можу сходити в кіно, а я його люблю. Всі фільми - українською. Я намагався почати його вчити, але це дуже важко. Однак у Луганську люди добріші, ніж у Парижі. Там всі зляться, кудись поспішають, нікого не помічають, а тут люди більш розслаблені, вони нікуди не поспішають, більше посміхаються.
- А куди ви зазвичай ходите у вільний час?
- Ми дуже спокійно живемо - ніяких нічних клубів, тусовок. Я ходжу на роботу і відразу повертаюся додому. Мені подобається така розмірене життя, тим більше це допомагає мені грати краще.
- В одному з інтерв'ю ви говорили, що ваша дружина незадоволена шопінгом у Луганську...
- Мене просто неправильно зрозуміли. Я хотів сказати, що їй одній дуже нудно і важко. Вона сидить удома, чекає мене з тренування, а я приходжу втомленим. Але вона розуміє, що така доля у футболістів. Я ходжу по магазинах за покупками. Приношу їй продукти, тому що вона дуже любить мені щось готувати.
- Що найсмачніше в її виконанні?
- Я дуже люблю круасани. Коли я повертаюся після гри, то вона часто мені їх пече. Іноді я з побоюванням стаю на ваги (сміється). Взагалі я люблю замовляти їй різні страви, а вона любить їх готувати. Мені дуже пощастило.
- Яка українська страва вам сподобалося?
- Щоразу після тренування я ходжу в ресторан поїсти. Вони готують дуже смачний... як же його назва? Боші? Бош? Так, борщ! Так смачно! Я дуже хочу навчити свою дружину його готувати, але я сам не знаю, що в нього входить (сміється). Я запитував у українських хлопців з команди, але це виявилося дуже складно.
- Відчуваєте себе в Луганську популярним?
- Я чув, що мене люблять уболівальники, що вони говорять багато хорошого в мою адресу. Коли я забив "Динамо", вони мені так голосно аплодували, і мені це сподобалося.
- До речі, ваш відомий дядько переможець ЛЧ-93 Базиль Болі підтримав ваш перехід в "Зорю"?
- Він сказав мені, що треба йти туди, де я зможу прогресувати. Нічого проти "Зорі" він не мав. На жаль, зараз ми не так часто зв'язуємося: він зайнятий, я зайнятий. Хіба що на Різдво можемо довго поговорити. Він живе в Парижі, працює на телебаченні журналістом, у нього є бізнес, допомагає людям у Кот-д'Івуарі. Наша ж сім'я родом з цієї країни. Взагалі він просить не розповідати багато про нього, тому я не буду. Але у нього відмінне життя. Я дуже хочу бути схожим на нього.
Переходь за посиланням та донать нашим захисникам!
