28/03/2016 17:45 1317

А. А. Гусін: «Я народився динамівцем. Без перебільшень, «Динамо» - це рідний для мене клуб»

Динамівець від народження, син легендарного футболіста «Динамо», а наразі гравець «Динамо-2» Андрій Андрійович Гусін, в ексклюзивному інтерв'ю 1927.kiev.ua розповів про свої перші кроки у світі футболу, життя, повернення до динамівської сім'ї, а також про найголовніші футбольні цілі у житті.

- Як почалася твоя футбольна кар'єра? В якому віці ти провів своє перше тренування?

- Займався в ДЮСШ-15 з 8 років, це ще дитячий футбол. Немає великої різниці між футболістами, це ще несерйозний футбол. Це були перші кроки у футболі, постійно ходив тренуватися. Перша серйозна команда була у Москві - «Локомотив». Тоді мені було років 11, це вже було серйозніше, все-таки це «Локомотив», хороша команда. Батько тоді в «Сатурні» грав, ми жили у Москві біля Локомотиву, тому так і вийшло. Потім в 12 років було «Динамо». Ну, «Динамо» є «Динамо».

- Ти випускник академії «Динамо», з яких причин довелося розлучитися з рідним клубом?

- Влітку 2012 року у батька закінчився контракт з «Динамо-2» і він пішов. А в нас був фінал чемпіонату України і ми зайняли третє місце. Я тоді грав в стартовому складі всі ігри, крім першої. Це вже був кінець школи і ми повинні були вже перейти в «Динамо» U-19. Не знаю, що сталося, але одного мене з команди не залишили тоді, з тих, хто грав у фіналі. Дуже дивно вийшло, тоді ніхто нічого не пояснив. Але зараз повернувся в «Динамо», тому то вже не так важливо.

- Крім «Дніпра» були варіанти для продовження кар'єри? Чому вибрав саме «Дніпро»?

- Коли пішов з «Динамо», був з батьком в «Анжі», бо вже сезон йшов. Також тренувався з «Арсеналом» Київ U-19, потім тренувався з першою командою та дублем «Анжі». Але тоді я не міг грати в чемпіонаті, бо мені не було ще 18 років. Тоді треба було знайти в Україні команду до 18 років, тому перейшов у «Дніпро». З’їздив на перегляд, спочатку був в дублі, потім в U-19. Залишився в юнацькій команді, грав там 1,5 роки, потім перейшов в дубль, але там півроку не грав.

- На якій позиції ти себе почуваєш найкраще?

- Мені подобається грати центрального захисника, там я почуваю себе найбільш комфортно. Відчуваю, що мої якості, які в мене є як у футболіста, найбільш підходять саме для цієї позиції. Коли граю крайнього захисника або опорного, то мені там важче грати.

- Які емоції відчував, повертаючись до рідного клубу?

- Позитивні емоції. Але якщо чесно, в мене була невеличка образа на «Динамо», що тоді мене не залишили у команді. Тоді я цього дуже хотів і потім дуже переживав з цього приводу. Повернувся тепер, образа вже пройшла. Я народився динамівцем, з самого дитинства навколо «Динамо», «Динамо»…Тому це рідний для мене клуб. Це не буде перебільшенням, так сказати. Це дійсно так.

- «Динамо-2» і перша ліга - це крок вперед?

- Так, я ж взагалі грав в дублі та U-19. А це нижчий рівень. Перша Ліга – хороший рівень, надіюся отримати гарний досвід, як можна скоріше.

- Від кого надійшла пропозиція повернутися в «Динамо»? Чи була розмова з тренерами з приводу твого переходу?

- Від «Динамо». З Євтушенко розмова була вже тоді, коли мене повернули в «Динамо».

- Чи знайшов спільну мову з Вадимом Євтушенко? Як тобі працюється під його керівництвом?

- Нормально. Він тренує, я граю. Хоча, поки я не граю. Але це була лише перша гра. На зборах грали всі, тому що було багато матчів, тим більше спочатку ми грали по тайму. Зрозуміло, що там всі грали.

- Вадим Євтушенко вимогливий тренер?

- Звісно, коли його щось не влаштовує, він це каже футболістам про ті чи інші помилки. Наприклад, у матчі з «Нафтовик-Укрнафта» багато футболістів допустили ті помилки, які не можна взагалі допускати. Тоді він розізлився і зміг зарядити команду. Євтушенко не сильно піддається емоціям. Є тренери, які більш сильно показують свої емоції і це заважає команді. Але він не такий. В матчі ми повинні були набагато краще грати, ніж зіграли. Але дуже важке поле було. Його не підготували як слід. Раніше були поля набагато кращої якості, тренувальні і гральне поле №6, а зараз воно не дуже. Нереально грати на такому полі так, як ти хочеш, все одно йде коригування дій у зв’язку зі станом поля.

- Освоївся вже в колективі «Динамо-2?

- Я в цьому колективі всіх хлопців знав, когось заочно, когось добре знаю. Дуже добре себе тут почуваю. Навіть не було періоду адаптації, бо всіх знав.

- Зараз Сергій Ребров приділяє багато часу молодим гравцям, тебе це мотивує?

- Так, це добре, що зараз надають шанси молодим гравцям. Сергій Ребров ходить на наші домашні матчі, не було його в матчі з «Нафтовик-Укрнафта», бо в той же час його команда грала на Лобановського з «Олімпіком». Але він був на тренуванні нашому. Це здорово, що він ходить на наші матчі, молодіжної та юнацької команд. Так і повинно бути.

- Як ти думаєш з «Динамо-2» складніше потрапити в першу команду, ніж з молодіжки?

- По-різному виходить, але якщо брати статистику, то с «Динамо-2» більше потрапляли в основу. Наприклад, Гармаш, Хачеріді…

- Чи відрізняється тренувальний процес «Дніпра» від «Динамо-2»?

- Якщо чесно, то він схожий. В «Дніпрі» теж динамівець працює, Михайленко Дмитро. Тренування схожі, багато ігрових вправ, такого не буває, щоб без ігрових вправ, завжди є якась гра. Тренування цікаві, футболістам завжди подобається, коли є такі вправи.

- Юнацьку та молодіжну команди тренують іспанці, чи хотів би попрацювати з іспанськими тренерами?

- Я би хотів в першій команді попрацювати з іспанцем. Я думаю, якщо мене з «Динамо-2» заберуть кудись, то тільки в першу команду. Не думаю, що заберуть в дубль. Очігава? Якщо чесно, я не розумію нащо його забрали, в першій команді він не грає, а дубль - це гірше ніж «Динамо-2».

- Контракт розрахований до кінця сезону... якщо тобі запропонують продовжити контракт, погодишся? Чи будеш шукати інші варіанти для продовження кар'єри, наприклад, закордоном?

- Так, як і у всіх гравців в «Динамо-2». Звісно погоджусь. Не думаю, що будуть пропозиції з-за кордону, якщо «Динамо» запропонує, то я продовжу контракт.

- Яке завдання стоїть перед командою на другу частину сезону?

- У нас немає конкретної задачі зайняти якесь місце, але все одно приємно вигравати. За це якійсь преміальні є, це теж приємно. Але, не в грошах справа, це спортивний принцип. Звісно, тренери кажуть про якість гри, але кажуть також, щоб б старалися добивалися результату.

- Вадим Євтушенко після гри сказав, що знову страждає реалізація…

- Як було раніше - я не знаю, адже мене не було в команді. Не знаю, як там «Динамо-2» грало. В нас моменти були, але не забили. Повинні були в тих моментах забивати.

- Які цілі собі ставиш на даному етапі кар'єри і взагалі?

- Хочу грати у складі «Динамо-2», в стартовому складі, щоб потім перейти в першу команду.

- Як вважаєш, кого можеш витіснити з першої команди?

- Та мені все одно кого, головне - грати.

- Чи не боїшся порівнянь зі своїм батьком?

- Ні, я не дуже надаю цьому значення.

- Хто твій улюблений гравець? На кого ти рівняєшся?

- Не знаю навіть. Ні на кого не рівняюсь. Я коли дивлюся, коли грають хороші команди, я спостерігаю за грою захисників, особливо центральних. Намагаюся, щось перейняти, якщо помічаю, щось нове для себе. А так щоб на когось рівнятися, то такого немає.

- Твоя улюблена команда? Чому гра саме цієї команди тебе привабила?

- «Динамо» Київ! Також «Мілан». Улюблені команди не вибирають. Я народився динамівцем і вибирати не приходилося.

- В одному з інтерв’ю ти сказав, що мрієш виграти Лігу чемпіонів з «Міланом»…

- Так, можна спочатку виграти Лігу чемпіонів з «Динамо», а потім ще три рази з «Міланом».

- А улюблена збірна є, крім збірної України?

- На чемпіонаті Світу добре грала збірна Германії, збірна Іспанії, коли вигравала - була краще всіх.

- Як проходить звичайний день футболіста?

- Прокидаєшся, робиш свої справи, їдеш на базу. Спочатку заходиш в зал, розминаєшся, робиш вправи на силу, тренуєшся, робиш гарну розтяжку (ну, принаймні я так роблю). Потім їду кудись гуляти.

- Чим ти займаєшся у вільний час?

- Гуляю з дівчатами.

- Улюблене заняття? Чи любиш ти, наприклад, читати?

- Люблю читати. Улюбленого автора одного немає. Раніше читав більше психологію, зараз перейшов більше на детективи, романи. Останню книгу прочитав на зборах - Марк Леві «Між небом і землею». Взагалі, я читаю кожен день, особливо раніше, але зараз щось не можу себе змусити в останні дні. Я навіть на Новий Рік усім своїм подарував книги, різні, в залежності від того, кому яка книга потрібна, на мою думку.

- В «Динамо» Київ здійснюються мрії?

- Так, тому що всі хлопці мріють перемагати та вигравати чемпіонат. В «Динамо» є реальна можливість це зробити, виступати в Лізі чемпіонів.

- Чого не вистачає українському чемпіонату?

- Не вистачає багато чого, наприклад, грошей. Насправді це дуже важливо, якби були би хоча б гроші, то вже було б набагато простіше.

- Чи слідкуєш ти за українцями, які грають за кордоном?

- В основному лише за результатами.

- Який матч у твоїй кар'єрі запам'ятався найбільше? Чому?

- В мене ще не було таких цікавих ігор, я ще навіть не грав на дорослому професійному рівні. З «Шахтарем» були цікаві матчі. Також товариські зустрічі проти хороших команд цікаві були. А таких матчів, щоб я згадував «От я в тому матчі зіграв…» - таких ще не було.

- Хто цього року візьме золото чемпіонату України? «Динамо» чи все-таки «Шахтар»?

- «Динамо»! Повинні, бо вони в кращому положенні, ніж «Шахтар». «Дніпро» допоміг, молодці.

- Як оціниш наші шанси на Євро-2016?

- Нормальні шанси. Спочатку треба вийти з групи, налаштовуватися на кожен окремий матч. Якщо вийдемо з групи – це вже буде непогано. Подивимося, але повинні виходити.

- Які шанси у «Шахтаря» в Лізі Європи?

- З «Брагою» нормальні шанси. «Шахтар» - хороша команда, хоча вони грають не в своєму місті, але все одно добре грають, молодці.

Розмовляла Анастасія Мельник

Loading...
Для того, щоб залишати коментарі, потрібно увійти на сайт або зареєструватися
| Реєстрація
Показати більше