- Ви в «Динамо» граєте протягом 8 років. Можете підвести деякі підсумки Вашої кар'єри в команді чемпіонів?
- Моя кар'єра рухається тільки вперед. Всім задоволений. Безумовно, щось могло бути і краще. В принципі, з кожним роком в «Динамо» я вдосконалюю свою гру. Не збираюся зупинятися на досягнутому, буду намагатися працювати, працювати і ще раз працювати, тому що ще є нескорені вершини, про які мрію.
- Не секрет, що Ви бажаєте поїхати в європейський ТОП-чемпіонат. Скажіть, будь ласка, а звідки черпаєте мотивацію грати на високому рівні в чемпіонаті України?
- Я вважаю, що ніколи не потрібно дивитися на суперника, неважливо, хто проти тебе грає: сьогодні ти граєш проти «Манчестер Сіті», а завтра ти вже виступаєш в чемпіонаті своєї країни. Не дивлячись ні на що, потрібно виходити і показувати свій максимум. Тільки коли ти граєш на максимумі, у тебе з'являється можливість рухатися вперед і рости як футболіст.
- Оцініть свою гру в цій єврокубковій кампанії.
- В цілому, якщо оцінити гру всієї команди, то вважаю, що ми гідно виступили з урахуванням того, що «Динамо» останній раз виходило в плей-офф Ліги чемпіонів 17 років тому. А що ж стосується особисто своєї гри, то мені здається, що я проводив як хороші, так і невдалі ігри в ЛЧ. Необхідно розуміти рівень суперників, яким ми протистояли. А взагалі, я рідко коли буваю задоволеним собою. І виступи в цій Лізі чемпіонів не стали винятком при оцінці моєї гри. Вважаю, що міг би зіграти і краще.
- Захист якого клубу в Лізі чемпіонів доставив найбільше труднощів?
- Напевно, це був захист «Челсі». У Києві «аристократи» грали в досить закритий футбол, а в захисті у них висококваліфіковані гравці. Всі знають, як Моурінью налаштовує своїх гравців, і як його команди вміють оборонятися.
- А якщо брати захисну лінію збірних, які Вам протистояли під час відбіркового циклу на Євро-2016, то яка з них найбільше завадила нав'язати Ярмоленку свою гру?
- Звичайно ж, це збірна Іспанії. Іспанія - це триразовий чемпіон Європи, цим все сказано. Під керівництвом Вісенте Дель Боске знаходяться гравці дуже високого рівня. Було дуже важко протистояти їм. Іспанці дуже добре тримають м'яч, і більшу частину часу мені доводилося бігати без м'яча і тільки те й робити, що оборонятися.
- З'явилися чутки, що Артем Федецький може перейти в «Динамо». На Вашу думку, чи потрібен такий гравець київського клубу?
- Я чуткам не вірю. Вважаю, що це неправда. Хоча Федецький хороший хлопець і хороший футболіст. У мене з ним гарні відносини, але все ж вважаю це вигадкою журналістів, так як в «Динамо» на цій позиції можуть грати 3-4 людини.
- У разі чемпіонства, чи готові Ви зробити якийсь екстравагантний вчинок? Наприклад, пофарбувати волосся, підстригтися налисо?
- (Сміється) Чесно кажучи, якби мова йшла про Лігу чемпіонів або про чемпіонат Європи, то, звичайно, зробив би все, що завгодно, хто б що не говорив. Кому б що спало на думку: пофарбуватися, поголитися налисо. Найголовніше, щоб потім волосся відросло (сміється). Що стосується чемпіонату країни, то не готовий на екстравагантний вчинок.
- Які завдання Ви ставите особисто для себе на Євро-2016?
- На Євро наше перше завдання - вийти з групи. Я не буду говорити про якісь індивідуальні завдання. Вважаю, що футбол - командна гра, і потрібно ставити цілі, загальні для всього колективу. По-перше, треба вийти з групи, а там будемо дивитися, хто нам попадеться, і ставити вже наступні завдання.
- За час перебування Шевченка в збірній, чи встигли з ним поговорити тет-а-тет?
- Так, ми практично щодня з ним спілкувалися на різні теми: і з приводу футболу, і з приводу нефутбольних речей. У нас із ним залишилися добрі стосунки ще з часів, коли ми разом грали в «Динамо». Андрій Миколайович, з його досвідом, точно допоможе збірній. Я вважаю, що укласти контракт з таким тренером було правильним рішенням Федерації футболу України.
- Ви більше любите тренуватися в спортзалі чи на футбольному полі?
- Я більше люблю тренуватися на футбольному полі, з м'ячем. Але прекрасно розумію, що без тренувань в тренажерному залі у футболі нікуди. Тому доводиться працювати інтенсивно і в тренажерному залі.
- Які вправи Ви найчастіше виконуєте в тренажерному залі?
- У нас тренування на всі групи м'язів. Після кожного тренування на полі я заглядаю в тренажерний зал. Але все залежить від того, скільки часу залишиться до матчу: якщо 3 дні, то можна добре навантажити себе, за два дні до матчу - навантаження зменшуєш, а за день - намагаєшся робити мінімальні навантаження. Я займаюся з персональним тренером, який мені присилає програми, а я в свою чергу їх виконую.
- Які вправи викликають у Вас бажання швидше їх закінчити?
- Бігові вправи без м'яча. Завжди хочу швидше все пробігти і почати роботу з м'ячем.
- Чи тренується з Вами Сергій Станіславович?
- Основна його робота - підібрати правильну тактику, розібрати гру майбутнього суперника і зробити підказки футболістам. Але буває, що Ребров працює з нами. Може пограти разом з нами в квадрат або в футбол-теніс, потренуватися в тренажерному залі.
- Чи влаштовуєте Ви з партнерами невеликі змагання в тренажерному залі?
- Так, періодично у нас проходять такі змагання. В основному, ми змагаємося в жимі лежачи або хто більше разів підтягнеться.
- Яку максимальну вагу Ви можете потиснути лежачи?
- Сто кілограмів я якось тиснув, правда, насилу.
- Як відновлюєтеся після тренувань?
- Завжди намагаюся пити вітаміни, робити масаж. Футбол - травматичний вид спорту, і потрібно стежити за собою, своїм організмом.
- Чи сильно відрізняється Ваше харчування під час міжсезоння і під час чемпіонату?
- Трошки відрізняється. Але я не дотримуюся жодної дієти. Якщо мені щось хочеться, то їм. Можу навіть відвідати МacDonald`s. Якщо говорити про шкідливу їжу, то дозволяю її тільки раз на місяць, коли вже дуже сильно захочеться. Адже футболісти теж люди, і іноді хочеться поїсти чогось шкідливого. Завжди намагаюся не їсти шкідливу їжу за день-два до гри.
- Можете назвати свій приблизний раціон харчування?
- Я не можу сказати, що постійно їм одне і те ж, що п'ю сирі яйця (сміється). Такого нічого немає. Встаю зранку, п'ю чай з круасаном або омлетом. Потім, після тренування, обов'язково потрібно поїсти. Ну і, звичайно ж, вечеря, тут вже все за бажанням: риба, м'ясо. Намагаюся теж приділяти багато уваги своєму харчуванню.
- Скажіть, концерти яких виконавців Ви б хотіли відвідати?
- Колись, до початку всіх сумних подій в Україні, я відвідав концерт Тіматі. Але зараз точно не піду, бо його політичні погляди не збігаються з моїми. Принципово не пішов би на його концерт. Взагалі, у мене немає улюбленого виконавця. Але, якщо є можливість піти з друзями на концерт хорошого виконавця, то я йду.
- Яка Ваша улюблена музика?
- Насправді, я не можу сказати, що у мене є якась улюблена музика. Все залежить від настрою. Коли на машині їду на тренування і у мене немає ні диска, ні флешки, я завжди вмикаю радіо і слухаю музику під настрій. Сьогодні хочеться щось сумне, завтра - веселе, а післязавтра мені хочеться послухати шансон. Різна музика подобається.
- Чи є у Вас ще якесь прізвисько, крім «Ярмола»?
- У команді мене тільки так і називають. А що стосується поза футболом, то друзі можуть дати мені ще якесь прізвисько.
- Як Ви познайомилися з Вашим агентом - Вадимом Шаблієм?
- У нас були спільні знайомі, він працював з багатьма футболістами. Сиділи в одній компанії, так слово за слово, поспілкувалися - в принципі, нормальний хлопець. Згодом добре подружилися, і так він став моїм агентом. Я йому повністю довіряю і радий, що ця зустріч відбулася.
- Із ким Вам не вистачає спілкування в «Динамо»?
- З Романом Безусом, Зозулею, Єрьоменком, Мілевським і, звичайно ж, Максимом Ковалем. Чекаю не дочекаюся, коли він повернеться. Без Коваля реально нудно. А взагалі, я дружу з усіма партнерами. Моє «Динамо» - прекрасна команда.
- Спілкувалися з Мілевським, коли він приїжджав на матч з «Зорею»?
- Так, звичайно, після гри ми з ним поговорили. Я їхав вечеряти і запросив його, але він сказав, що дуже втомився з дороги та поїде додому або в готель. Запропонував побачитися на наступний день. Побачилися, поспілкувалися, все нормально, - розповів Ярмоленко в інтерв'ю Фан-клубу ФК «Динамо» Київ.
Переходь за посиланням та донать нашим захисникам!
