Зінедін Зідан очолив «Реал» лише в січні, але вже дебютний сезон в якості головного тренера може увінчати перемогою в Лізі чемпіонів УЄФА.
Поки відхід Рафаеля Бенітеса не привів до його підвищення, Зідан був в «Реалі» асистентом Карло Анчелотті і тренував дубль. На сьогодні він уже пройшов з мадридським клубом три раунди в плей-офф, і в суботу його чекає фінал з «Атлетіко». У разі перемоги в Мілані Зідан повторить досягнення ряду наставників, які в свій повний дебютний сезон виграли Кубок чемпіонів.
1956: Хосе Вільялонга («Реал»)
Перший Кубок чемпіонів виграла людина, яка проводила дебютний повний сезон на посаді тренера. Вільялонга прийняв «Реал» в середині кампанії 1954/55, підкорив з ним чемпіонат Іспанії, а потім завоював і новий єврокубок. Вільялонга повторив досягнення в наступному сезоні, після чого очолив «Атлетіко». Уже з «матрацниками» здолав «Реал» в двох фіналах Кубка Іспанії і взяв Кубок кубків-1962. У 1964 році під його керівництвом збірна Іспанії виграла чемпіонат Європи. З 1967-го керував національною школою тренерів. Помер в 1973-м на 54-му році життя.
1960: Мігель Муньос («Реал»)
При Вільялонзі був капітаном команди-переможниці Кубка чемпіонів в 1956 і 1957 роках. По завершенні кар'єри, як і Зідан, тренував дубль «Реала», а першу команду очолив перед півфіналом Кубка чемпіонів-1959/60. З ним «Реал» виграв турнір в п'ятий раз поспіль. У півфіналі мадридці двічі здолали «Барселону» з рахунком 3:1, а потім в Глазго розгромили «Айнтрахт» (7:3) на очах у 127 тисяч глядачів. Муньос пропрацював з «Реалом» до 1974 року. За цей час команда виграла ще один Кубок чемпіонів (1966) і дев'ять разів стала чемпіоном Іспанії. Пізніше керував «Гранадою», «Лас-Пальмасом», «Севільєю» і збірної Іспанії, яку вивів у фінал ЧЄ-1984. Помер в 1990 році.
1982: Тоні Бартон («Астон Вілла»)
У лютому 1982 року Бартон входив в штаб чемпіона Англії «Астон Вілли», коли головний тренер Рон Сондерс подав у відставку. Дебютний матч Бартона в Кубку чемпіонів припав на чвертьфінал з київським «Динамо». Далі був переможений «Андерлехт», а в фіналі «Віллу» чекала «Баварія». Вже на десятій хвилині основний воротар Джиммі Ріммер отримав травму, на заміну вийшов Найджел Спинк, який до цього провів всього один матч за першу команду. Але Спинк не підкачав, а гол Пітера Уіта приніс британцям мінімальну перемогу. Бартон очолював «Віллу» до 1984 року, потім недовго працював з «Нортгемптоном» і «Портсмутом». У 1993-му помер.
1984: Джо Феган («Ліверпуль»)
Фегана важко було назвати новачком, коли в 62 роки він змінив Боба Пейслі, який виграв з «Ліверпулем» три Кубка чемпіонів. З 1958 року він працював в штабі «червоних», до цього був асистентом в «Рочдейлі» і граючим тренером в напівпрофесійному «Нельсоні». З ним Феган виграв ланкаширську лігу, паралельно працюючи на заводі газових лічильників. І все ж сезон 1983/84 став для нього першим як для головного тренера. Він відразу ж привів «Ліверпуль» до перемог в чемпіонаті Англії, Кубку ліги і Кубку чемпіонів, у фіналі якого по пенальті обіграв «Рому» на «Олімпіко». При ньому «червоні» дійшли до трагічного фіналу 1985 року в «Ейзелі». Потім він завершив кар'єру, але до нього як і раніше прислухалися в «Ліверпулі». Феган помер в 2001 році - незабаром після першого європейського тріумфу клубу в постфеганівську епоху.
1988: Гус Хіддінк (ПСВ)
У поточній Лізі чемпіонів голландець очолював «Челсі», а першим його клубом став ПСВ - ще в березні 1987 року. Раніше працював в штабі Ханса Краая, який подав у відставку через розбіжності з керівництвом. З Хіддінком ПСВ завоював другий поспіль чемпіонський титул, а дебютний повноцінний сезон голландця увінчався тріумфом в Кубку чемпіонів. Наполегливий фінал з «Бенфікою» в Штутгарті завершився перемогою ПСВ з пенальті. З тих пір Хіддінк в єврокубках не перемагав, але репутація його від цього не постраждала. Досягнення голландця біля керма «Реала», «Челсі», того ж ПСВ, збірних Нідерландів, Південної Кореї, Австралії і Росії зробили його одним з провідних тренерів світу за останні 30 років.
2000: Вісенте дель Боске («Реал»)
Дель Боске став першим переможцем-дебютантом в еру Ліги чемпіонів, але, як і Бартон з Феганом, не був новачком в професії. До перемоги в єврокубку п'ятикратний чемпіон Іспанії в ролі гравця кілька років працював в штабі мадридців і був в. о. тренера в 1994 році. Через п'ять років він уже повноцінно змінив біля керма Джона Тошака. До того моменту «Реал» здолав перший груповий етап. Дель Боске вивів команду в фінал і розгромив в Парижі «Валенсію» - 3:0. В наступному сезоні мадридці перемогли в Прімері, а в кампанії 2001/02 знову виграли Лігу чемпіонів. У тому фіналі Зідан забив свій знаменитий гол «Байєру». Не менш успішно іспанський фахівець попрацював і зі збірною: під його керівництвом «фурія Роха» завоювала золоті медалі ЧС-2010 і ЄВРО-2012.
2009: Хосеп Гвардіола («Барселона»)
Через 53 роки після першого тріумфу Вільялонга з «Реалом» Гвардіола домігся аналогічного успіху з «Барселоною». У 1992-му він виграв з нею Кубок чемпіонів як футболіст. У 2007-му, через рік після завершення кар'єри, очолив резервістів «Барси». Ще через 11 місяців змінив Франка Райкарда в першій команді. При ньому клуб придбав захисників Дані Алвеса і Жерара Піке, а з дубля прийшли універсальний хавбек Серхіо Бускетс і талановитий форвард Педро Родрігес.
Дебютний сезон вдався на славу: «золотий дубль» на внутрішній арені і перемога в Лізі чемпіонів, у фіналі якої «синьо-гранатових» розібралися в Римі з «Манчестер Юнайтед» - 2:0. Манкуніанці впали під натиском «Барселони» і два роки по тому на «Уемблі». Всього Гвардіола виграв по три чемпіонські титули з «Барсою» і з «Баварією». У наступному сезоні він спробує підкорити англійську прем'єр-лігу з «Манчестер Сіті».
*За матеріалами офіційного сайту УЄФА
Переходь за посиланням та донать нашим захисникам!
