Можливо, в збірній України не найвпевненіший у собі воротар, можливо, наш захист не витримує максимальних навантажень, немає балансу в опорній зоні, і точно немає сумнівів в тому, що в збірній немає форварда необхідного класу для виступу на Євро. Але в чому точно можна бути впевненим, так це у класі наших вінгерів – Андрія Ярмоленка та Євгена Коноплянки, наших головних зірок. І якщо до останніх товариських матчів між ними було важко обрати, хто саме є більш важливим для команди, то зараз очевидно – Коноплянка все ж важливіший.
У цьому можна переконатися хоча б на прикладі товариських матчів, порівнявши ті, що були у березні, з тими, які наша команда зіграла за останній тиждень. Пам'ятаєте, з яким скрипом Україна здолала Кіпр та Уєльс? З мінімальним рахунком 1:0 та під акомпанемент засинаючої на трибунах публіки. А тепер порівняйте гру збірної проти Румунії та Албанії з Коноплянкою у складі – справжні «трилери», з великою кількістю забитих голів, з креативом і думками в атаці. Звичайно, і пропущених м’ячів додалося, але ж погодьтеся – краще дивитися на таку гру збірної, ніж на сонне царство. Тим паче, що на Євро-2016 не буде суперників рівня Кіпру, з якими ми б могли без нервів відстояти 1:0 чи 0:0. Тож наш варіант – грати більше на атаку, і тут Коноплянка стане незамінним інгредієнтом успіху.
Чому Коноплянка важливіший за того ж Ярмоленка? Хоча б тому, що у нього на додачу до таланту з'явився вже і такий цінний досвід гри у сильному чемпіонаті, чого у Андрія поки що немає. Навіть не граючи стабільно за «Севілью», Євген постійно знаходиться в тонусі, і зараз його сконцентрованість помітна неозброєним оком – в моментах, де Ярмола хибить і помиляється в неймовірних ситуаціях, Коно холоднокровно заштовхує м’яча у ворота або ж віддає потрібний пас. Ось в цьому і проявляється різниця між УПЛ та Прімерою, де не дають створювати по 20 моментів за гру, а тому і реалізація має бути кращою.
До речі, повертаючись до недостатньої практики Євгена за «Севілью», маємо ще один фактор, який змусить Коноплянку виблискувати на полях Франції. Адже він точно не награвся у футбол в Іспанії, зберіг сили на Євро, де має грати в команді, в якій його місце не піддається сумнівам, тому буде викладатися навіть не на 100, а на всі 200 відсотків. І хто знає, можливо, після чемпіонату Європи на українця знайдуться вже інші претенденти. Це теж варто брати до уваги, адже в Іспанії з приводу футболіста досі є сумніви, та і сам Коноплянка навряд чи збирався грати за «Севілью» все життя. В цьому плані у того ж Ярмоленка мотивація може бути нижчою, особливо, якщо справдяться наші найгірші очікування, і Андрій дійсно не перейде влітку в якийсь сильний європейський клуб.
У Коноплянки немає втоми після клубного сезону, йому є що доводити і є що показати футбольній Європі – ідеальні передумови для демонстрації класного футболу та лідерських якостей. Тепер важливо, щоб весь цей комплекс корисних якостей Євгена був розумно використаний тренерами, щоб тактика від Фоменка була зручною для лідера, і тоді ми зможемо частіше бачити радісні та переможні селфі Коноплянки з вболівальниками після матчів у Франції. А самих цих матчів буде більше трьох, а може, і чотирьох.
Переходь за посиланням та донать нашим захисникам!
