Три проблеми для Сергія Реброва

Динамо Київ 21 Серпня, 08:25 735
Три проблеми для Сергія Реброва | 19-27 Фото: 1927.kiev.ua
Розмірковування над найбільш нагальними проблемами «Динамо»

Роман Сиволап

У матчі з «Волинню» кияни здобули п’яту поспіль перемогу на старті чемпіонату України. При цьому матч з луцьким футболістами не додав оптимізму прихильникам київського клубу. Динамівці продовжили серію невиразних матчів, в яких здобували перемоги лише завдяки величезній різниці класу між гравцями киян і суперниками по першості.

На післяматчевій прес-конференції головний тренер «Динамо» Сергій Ребров зазначив, що причина такої невпевненої гри недооцінка суперників та відсутність належного налаштування футболістів. При цьому Сергій Станіславович зазначив, що в матчах Ліги чемпіонів таких мотиваційних проблем бути не повинно. В питанні проблеми мотивації не можна не погодитися з головним тренером «Динамо», але є великі сумніви, що ігрові проблеми киян пропадуть самі-собою зі стартом Ліги чемпіонів.

Сергію Реброву в третьому сезоні самостійної роботи доведеться докласти чимало зусиль, щоб не допустити регресу в грі «Динамо». Тренеру найтитулованішого клубу України доведеться вирішувати три найголовніші проблеми: вдосконалення тактичної підготовки команди, мотивація гравців та селекція.

Тактика. З команди пішов іспанський помічник головного тренера Рауль Ріанчо, який відіграв дуже велику роль у перебудові гри київського клубу. Сергій Ребров вже неодноразово доводив свій хист на тренерській ниві, але саме іспанський фахівець був ідеологом перебудови гри «Динамо» на «гвардіоловську систему» з контролем м’яча та тактичною схемою 4-1-4-1.

Повернуте чемпіонство та вдалий виступ в Лізі чемпіонів підтверджують правильність вибраного шляху, але життя не стоїть на місці. Для подальшого прогресу необхідно прагнути до тактичної гнучкості, вчитися варіювати тактичними схемами по ходу гри в залежності від суперника та перебігу подій у матчі.

Матчі минулого сезону з «Шахтарем», «Манчестер Сіті» та деякі матчі з більш скромними суперниками показали, що в киян з тактичною гнучкістю серйозні проблеми. Атакувальна гра «Динамо» дуже залежить від дій лідера команди Андрія Ярмоленко, якщо супернику вдавалося нейтралізувати правого вінгера, то в киян виникали значні труднощі.

В новому сезоні планувалося, що Андрій взагалі покине клуб та відправиться в якийсь топ-чемпіонат. Як компенсувати втрату лідера в «Динамо» не передбачено. В кадровому плані Артем Громов навряд чи є рівноцінною заміною Андрія Ярмоленко.

В тактичному плані також змін немає. Динамівці з Громовим та Дерлісом на флангах продовжують грати в тому стилі, що і з Ярмоленко в складі, але ефективність такої гри значно менше.

В двох останніх матчах динамівці програвали по ходу зустрічі, тому Сергій Ребров вимушений був змінити тактичну схему на 4-4-2.

Необхідно зазначити, що така тактика принесла результат у матчах зі «Сталлю» та «Волинню». Але зміна розташування гравців не принесла думки в гру команди. Структура гри киян з використанням трикутників була порушена , без привнесення чогось взамін. Гра «Динамо» спростилася, стала більше походити на навалу, а рівень суперника дозволив отримати позитивний результат. Сподіватися, що щось подібне може повторитися в матчах з суперниками рівня «Шахтаря» чи команд учасників Ліги чемпіонів не доводиться.

Мотиваційні проблеми. В інтерв’ю перед завершенням контракту Рауль Ріанчо говорив про відсутність бажання в деяких гравців «Динамо» до прогресу. З того часу ситуація в клубі тільки ускладнилася. Рауль таки покинув команду і Ребров втратив помічника, який змушував футболістів працювати на повну в тренуваннях та матчах. Гравці, які за словами іспанського фахівця знаходяться в зоні комфорту продовжують там знаходитися. Морально-вольові якості новачків клубу Олександра Гладкого та Артема Громова викликають сумніви. На мій погляд, обидва футболісти не мають характерів переможців і запрошення обох було помилкою з погляду психології.

Крім того, не додає оптимізму ситуація з трансферами Андрія Ярмоленко та Александара Драговича. В обох гравців є велике бажання змінити клуб. При цьому, обидва гравці заслужили право перейти в команду більш престижної першості. В таких умовах утримання футболістів у команді, не зважаючи на їх бажання, не спонукає для створення здорової творчої атмосфери в клубі.

Селекція. Сергій Ребров не може похвалитися тим, що його балували власники клубу дорогими придбаннями гравців для підсилення команди. Окрім Дерліса Гонсалеса та Антунеша практично всі гравців прийшли в «Динамо» в якості вільних агентів. При цьому лише Жуніор Мораєс та в якійсь мірі Микола Морозюк виправдали свій перехід у команду. Не заграли в «Динамо» Радослав Петрович та Олександр Яковенко. Не демонструють якісного футболу нові новачки киян Гладкий та Громов.

Крім того, думаю помилковим було перенесення трансферів лідерів киян Драговича та Ярмоленко на період після завершення Євро. Провальний виступ на Чемпіонаті Європи призвів до зниження вартості компенсації за трансфери обох гравців. Невизначеність долі позначається на грі футболістів у новій першості.

Зрозуміло, що в економічних умовах сучасної України витрачати величезні кошти на трансфери легіонерів не розумно, але приклади «Порту» та «Шахтаря» останніх років показують, що розумні інвестиції в перспективних молодих гравців дозволяють не тільки вдало виступати в Лізі чемпіонів, але й отримувати доходи від переходів футболістів, що значно перевищують витрати на їх придбання.

Динамівці поки що не можуть похвалитися значними успіхами в трансферних питаннях. Драговича та Ярмоленко не вдалося продати на піці вартості, «дорогих» Мбокані та Беланду кияни мріють пристроїти за безцінь, аби тільки не платити величезні кошти за контрактами, трансферні перспективи таких футболістів, як Гладкий та Громов нульові.

Звісно, що не все залежить у трансферних питаннях від Сергія Реброва, але у тренера, що повернув у Київ чемпіонство та вивів команду в плей-офф Ліги чемпіонів є право чітко сформулювати вимоги до комплектації команди, які б сприяли прогресу, а не деградації.

Ось в питанні залучення до складу юних вихованців академії клубу Сергій Ребров має повний карт-бланш, але не поспішає давати шанс молодим динамівцям. Ось і в матчі з «Волинню» в запасі не опинилося жодного юного гравця «Динамо». Здавалося після непоганого дебюту Віктора Циганкова в минулому турі в матчі зі «Сталлю» чи Зураба Очігави з «Дніпром» хлопці заслужили попадання в заявку на матч, але іншої думки тренерський штаб «Динамо».

Зрозуміло, що питання залучення юних гравців до ігор основного складу дуже делікатне. В «Динамо» в останні роки не завжди вдавалося ефективно працювати в цьому напрямку. Але приклад, Андрія Ярмоленко показує, що без довіри отримати гравця високого рівня, який є власним вихованцем майже нереально.

Тому, побажаю Сергію Станіславовичу не боятися довіряти юним футболістам. Звісно молодий футболіст може помилитися, але без такої тренерської довіри нових Шевченків та Ребрових ми не отримаємо.

Викладені тут проблеми не є оригінальними, всі тренери світу вирішують їх. Доведеться це робити і Сергію Реброву. Тільки таким чином він зможе стати справжнім висококласним фахівцем у тренерській справі.

Зараз головне, щоб сам Сергій Станіславович, керівництво клубу зрозуміли необхідність дій для подолання цих проблем. Якщо зайняти позицію страуса, що сховав свою голову в піску, матчі Ліги чемпіонів дуже боляче покажуть помилковість такої поведінки. У більш віддаленій перспективи взагалі можлива значна шкода для розвитку клубу.

Висновки. Так вже склалося, що українські діячі футболу дуже боляче реагують на критику, вбачаючи своєю головною проблемою журналістів, що задають незручні запитання та пишуть критичні матеріали. І це при тому, що українська спортивна журналістика знаходиться лише на початковому етапі розвитку і в плані гостроти та критичності виглядають на фоні колег з футбольних країн, як діти.

Побажаю, Ігорю Михайловичу та Сергію Станіславовичу не сприймати даний матеріал, як намагання обмовити чесна ім’я славетного клубу. Під керівництвом Сергія Реброва команда досягла значних успіхів, але ми, як справжні уболівальники прагнемо більшого, бажаємо повернення «Динамо» до еліти європейського футболу. Звісно, зважаючи на те, що в сучасному футболі майже все вирішують гроші такі бажання виглядають наївно, але в усякому разі самому Сергію Реброву ніщо не може завадити увірватися до тренерської еліти світового футболу. Для цього необхідно не заспокоюватися, не зупинятися на досягнутому, намагатися йти в ногу з часом, а можливо й випереджати його.

Теперішнє «Динамо» потребує психологічного струсу. Побачимо чи вдасться Сергію Реброву вивести команду зі стану «зони комфорту» та продовжити прогрес. Також буде цікаво споглядати, який шлях розвитку обере керівництво клубу.