1. «Динамо» вперше у плей-офф ЛЧ з 1999 року
У лютому «Динамо» зіграло в 1/8 Ліги чемпіонів проти «Ман Сіті», зумівши звести другий матч до нічиї, але програвши в Києві. Важко собі уявити, але до цього останньою грою киян на стадії плей-офф найпрестижнішого клубного турніру Європи (не будемо лукавити, і світу) став матч-відповідь півфіналу ЛЧ у далекому 1999 році. «Динамо» тоді очолював легендарний Лобановський, а у нападі бігали молоді Ребров і Шевченко. Тепер вже перший очолює столичний клуб, а другий – національну збірну.
2. Чемпіонство «Лестера»
«Лестер» таки зміг успішно завершити казку, яку розпочав на початку сезону 2015/16. Ніхто не вірив у «лисиць»: перед сезоном в АПЛ на чемпіонство «Лестера» приймали ставки з котируваннями 5000 до 1. І в Англії виявились щасливчики, які поставили на це, зірвавши джекпот.
«Лестер» зруйнував плани усіх «грошових» мішків в АПЛ, з відверто не найпотужнішим складом зумівши забратись на вершину. Клаудіо Раньєрі у 64-му віці таки зумів виграти своє перше чемпіонство, причому зробивши це найнесподіванішим чином. «Лестер» упродовж усього сезону доводив, що це ніяка не випадковість, обігруючи грандів та рідко втрачаючи очки з середняками чи аутсайдерами. Варді, Марез, Канте, Морган та інші – ця команда увійшла в історію. Хто хто, а вони точно стали відкриттям року і зробили 2016-й незабутнім для всього футбольного світу.
3. Бійка у матчі «Динамо» – «Шахтар» у травні
Матчі між «Шахтарем» і «Динамо» завжди проходять під великим градусом напруги. Але у грі між командами у чемпіонаті першого травня 2016 року стався момент, який вийшов за рамки простої боротьби на футбольному полі. Після голу «Шахтаря» Степаненко підбіг до сектору з вболівальниками «Динамо», вказуючи їм на емблему донецького клубу. Найбільше це вивело з себе Ярмоленка, який у брутальному стилі збив Тараса з ніг. У цей момент пристрасті на полі вибухнули і розпочалась справжня бійка.
Найбільш прикрим стало те, що спровокували її та активними учасниками стали гравці збірної України. А відбулось усе це майже за місяць до Євро.
4. Українець лише вдруге за 7 років виграв єврокубок (Коноплянка – Лігу Європи)
Після 2009 року, коли переможцем Кубку УЄФА став донецький «Шахтар», лише один раз українець вигравав європейський трофей – у 2013-му Тимощук виграв Лігу чемпіонів у складі «Баварії». Найближче до повторення цих досягнень у 2015-му був «Дніпро», дійшовши до фіналу Ліги Європи. А от у році, що минає, українці нарешті дочекались перемоги співвітчизника у одному з двох престижних європейських турнірів.
Євген Коноплянка у складі «Севільї» долучився до здобуття іспанським клубом третього поспіль звання володаря Ліги Європи. Євген так і не вийшов у фіналі проти «Ліверпуля», проте загалом взяв участь у 6 із 9 матчах Ліги Європи та, зокрема, забив важливий післяматчевий пенальті у чвертьфіналі з «Атлетіком». Його фото з трофеєм і національним прапором облетіло всі українські ЗМІ.
5. Провал України на Євро
Україна виграла всі чотирі товариські матчі напередодні Євро, зокрема, забивши 7 голів у двох останніх іграх з Румунією і Албанією. Проте виступ на чемпіонаті Європи став холодним душем для вболівальників. І якщо першу поразку від німців можна списати на силу суперника, то програний матч Північній Ірландії викликає лише болісні спогади.
Апофеозом же став матч з Польщею, а в особливості – рішення головного тренера стосовно замін. В той час, як ми програвали у вирішальній грі на турнірі, Фоменко провів лише одну заміну по позиції на 73-й хвилині. А на 90+2-й хвилині замість єдиного нападника Зозулі випустив опорника Тимощука – як то кажуть, занавіс. Загалом же Україна стала єдиною із 24 команд на Євро, яка не забила жодного голу.
6. Від'їзд українських футболістів за кордон
Криза в українському футбол не в останню чергу вплинула на те, що футболісти з нашої Прем’єр-ліги почали шукати реальні варіанти за кордоном. І якщо раніше здебільшого це було ближнє зарубіжжя та країни СНД (Росія, Білорусь, Казахстан, Азербайджан), то зараз окрім «стандартного» набору, додались і топ-чемпіонати.
Кравець спочатку пограв у Бундеслізі, а потім опинився у Прімері. Бойко транзитом через Туреччину також переїхав в Іспанію. Там же нині виступає і Зозуля. Федецький більш-менш стабільно грає у Бундеслізі. Шахов і Чигринський осіли у Греції. Зінченко, хоч і переходив з «Уфи» – але ж у «Ман Сіті», що є непересічним трансфером для наших. А зараз отримав хороший шанс у ПСВ. Влітку ще двоє українців перебрались у Бельгію: Тотовицький і Безус.
7. Феномен Ісландії і Уельса на Євро
Маленькі країни (більше того, маленькі футбольні країни), які здивували всіх на Євро. Ісландці виглядали найбільш зіграною командою на турнірі. Лунали думки, що вони грають ніби як клубна команда, яка майже цілий рік проводить разом. Допомагали їм в цьому 20-30 тисяч ісландських вболівальників (близько 10% від населення країни), які під час Євро десантувались у Франції. Їхнє спільне з командою святкування важко забути:
Уельс вразив не менше, адже команда навіть дійшла до півфіналу. Команда, яка до цього жодного разу не пробивалась на Євро, а єдиним великим турніром для якої став Чемпіонат світу 1958 року, зуміла створити гучну сенсацію на дебютному для себе чемпіонаті Європи. Команда, лідером якої був Бейл, вразила своїм бажанням і самовіддачею, показуючи моментами симпатичний та швидкий футбол.
8. Португалія – чемпіон Європи
Португалія – одна із найуспішніших збірних у 21-му столітті. Судіть самі: 2000 – півфінал Євро, 2004 – срібло домашнього Євро, 2006 – півфінал Чемпіонату світу, 2008 – чвертьфінал Євро, 2012 – півфінал Євро. А тепер – і перемога на Євро-2016, яка стала вкрай символічною.
У 2004-му португальці програли у фіналі домашнього Євро Греції, яка показувала, м’яко кажучи, невидовщний футбол. Після вирішального матчу тоді плакав ще 19-річний Роналду. Пройшло 12 років, і тепер вже Португалія виступила у ролі такої собі Греції: перемогли у фіналі у господарів, показуючи доволі прагматичний футбол. До того ж тренер, Фернанду Сантуш, визнавався тренером десятиріччя у Греції у 2010-му. І знову у фіналі ми побачили сльози Роналду, тепер ще під час матчу, коли він зрозумів, що втрачає шанс всього життя. Але його команда виграла. Усе це залишає нам єдине питання – співпадіння? Не думаю.
9. Дебют Шевченка на посаді головного тренера збірної України
Призначення Шевченка головним тренером збірної України сприйняли по-різному. Хтось відреагував скептично, мовляв, він же зовсім недосвідчений. А хтось зі стриманим оптимізмом чекав на перші кроки Андрія Миколайовича на чолі національної команди. Тим паче, дізнавшись, яким буде його тренерський штаб.
І дебют у Шевченка вийшов цілком пристойним. Причому говорячи про дебют, ми можемо мати на увазі, як непоганий перший матч проти Ісландії (1:1), так і загалом перші 5 матчів у якості тренера збірної – у них він показав другий найкращий показник в історії за цей період серед усіх тренерів збірної України. А у таблиці відбору на Чемпіонат світу-2018 Україна зараз йде на 2-му місці, лише на 2 очки відстаючи від Хорватії.
10. Фінал Ліги чемпіонів-2018 у Києві
Середина вересня принесла приємні і, в певній мірі, неочікувані новини. От хто міг собі уявити ще рік тому, чи навіть півроку тому, що Київ отримає право на проведення фіналу Ліги чемпіонів? Тим не менш, слід просто усвідомити цю фразу: фінал Ліги чемпіонів сезону-2017/18 відбудеться в Києві. Вже відома і точна дата – 26 травня, субота. Не останню роль зіграла і наполегливість президента ФФУ Андрія Павелка. Вже у грудні УЄФА вперше проінспектував столицю.
11. Прогрес молодих українців
2016 рік, особливо його друга половина, подарував нам багато позитивних емоцій, пов’язаних з успішними виступами молодих, а подекуди юних футболістів. Восени у склад «Динамо» увірвався на той момент 18-річний Віктор Циганков, який до кінця року за 17 матчів у чемпіонаті, кубку та Лізі чемпіонів встиг набрати 9 очок за системою гол+пас. Трохи згодом в основу «Динамо» все частіше почав потрапляти і Бєсєдін, який уже забив 4 голи за клуб. Обидва футболісти дебютували в збірній України.
Приємно вразив в «Олександрії» Роман Яремчук, якому навіть вдалось забити найшвидший гол в історії чемпіонатів України та загалом привернути до себе увагу футбольної України. Варто згадати і Борячука з «Шахтаря», який фактично став другим нападником в клубі, та Лучкевича, який в листопаді повернувся після кількамісячної травми і став лідером «Дніпра» наприкінці року.
Що вже і говорити про тріо із національної збірної Коваленко-Зінченко-Соболь. Кожен з них однозначно може записати собі 2016 рік в актив. Вони, попри свій вік (відповідно, 20, 20 і 21 рік) вже є навіть не майбутнім українського футболу, а його локомотивом.
12. Трагедія «Шапекоенсе»
Авіакатастрофа бразильського клубу «Шапекоенсе», який літаком добирався у Колумбію на фінал Копа Судамерікана, шокувала весь світ. Загалом в ній загинуло 70 людей, з них – 19 футболістів бразильського клубу. Але пізніше від складних травм у лікарні помер і виживший після трагедії воротар Даніло. У живих залишилось 5 осіб, з них – троє гравців (Алан Рушел, Нето і Фольманн).
«Шапекоенсе» оголосили володарем Копа Судамерікана-2016, а вже наприкінці січня 2017-го клуб проведе перший офіційний матч після авіакатастрофи, яку досі важко пригадувати.
13. Успіх «Динамо» U-19 в Юнацькій лізі УЄФА
Несподіванкою зі знаком «плюс» став виступ команди «Динамо» U-19 в Юнацькій лізі УЄФА восени. Особливо приємним є цей успіх на тлі не найвдалішого виступу основного складу «Динамо» в Лізі чемпіоінів. Команда U-19 жодного разу не програла у своїй групі, здобувши 5 перемог і 1 нічию. Таким чином, вона стала найкращою командою групового етапу турніру.
Тренує команду Юрій Мороз, якому вдалось створити хороший колектив і, головне, сприяти прогресу юних футболістів. Можна не сумніватись, що хтось із них вже дуже скоро заявить про себе у дорослому футболі.
14. Завершення кар’єри Шовковського
Олександр Шовковський завершив кар’єру футболіста. Рано чи пізно це мало б статися, але все одно у цій фразі є щось нелогічне та ірраціональне. Здавалось, що він вічний, як заряджають ультрас клубу: «Вічно перший Саша Шовковський». Про своє рішення 41-річний уже екс-гравець «Динамо» оголосив після грудневого поєдинку киян проти «Шахтаря».
За 24-річну кар’єру Шовковський загалом відіграв 742 матчі («Динамо», молодіжна і національна збірні України). Поки що клуб не організував прощальний матч голкіпера, але,судячи із заяв самого Олександра, є шанс, що він відбудеться у більш теплу пору року.
15. «Золотий м’яч» Роналду
Одним з найсвіжіших футбольних спогадів у 2016-му є вручення Кріштіану Роналду 3-го «Золотого м’яча» за останні 4 роки, що саме по собі звучить більш, ніж солідно. Португалець постійно стикається з купою критики, хейту збоку вболівальників, дорікань стосовно будь-якого свого кроку чи викладеної фотографії з друзями у соцмережі. Але він з тих, хто пропускає все це повз, і відповідає своїми діями на футбольному полі.
В цьому році він був лідером команд, які виграли Лігу чемпіонів і чемпіонат Європи. Роналду, як завжди, забив неймовірну кількість голів за календарний рік (55 у 57 матчах + 17 асистів). Як наслідок, отримав заслужену нагороду і виграв свій 4-й «Золотий м’яч» у кар’єрі.
Володимир Скиба
Переходь за посиланням та донать нашим захисникам!
