Sportbox.ru розповідає кілька цікавих історій, які в підсумку так і не завершилися переходом гравця в інший клуб.
Альфредо Ді Стефано (1952)
З «Мільонаріоса» в «Барселону»
Багато хто вважає Альфредо Ді Стефано найкращим гравцем в історії мадридського «Реала», проте легендарний нападник міг свого часу опинитися і в «Барселоні». Адже саме синьо-гранатові першими захотіли отримати гравця, і Ді Стефано навіть зіграв за команду в товариському матчі.
У підсумку вийшло, що один футболіст був заявлений одночасно за два клуби, так що керівництво «Барси» швидко згорнуло переговори з «Мільонаріосом», за який у той момент виступав форвард. І мадридці забрали його собі. Надалі разом із «Реалом» Ді Стефано п'ять разів вигравав Кубок європейських чемпіонів і вісім разів - чемпіонат Іспанії.
Йохан Кройфф (1980)
З «Лос-Анджелес Ацтекс» в «Дамбартон»
Володар трьох «Золотих м'ячів» Йохан Кройфф у віці 33 років міг перейти в шотландський клуб «Дамбартон». Сказати, що основоположника тотального футболу і одного з кращих футболістів всіх часів вмовляли на цей крок, - це нічого не сказати. Президент і тренер команди спеціально літали до нього в Амстердам, щоб провести переговори, але так і не придбали заповітний підпис у контракті.
- Я подумав, що був тоді вже занадто старий для суворого шотландського клімату, - зітхав Кройфф, який пізніше підпише контракт з «Вашингтон Діпломатс».
Мікаель Лаудруп (1983)
З «Брондбю» в «Ліверпуль»
- Ми покидали «Енфілд» у повній впевненості, що оформили угоду, - згадував Лаудруп, якому червоні спочатку пропонували контракт на три роки. - Але через два тижні вони раптом вирішили, що хочуть запропонувати мені замість цього чотирирічний контракт, при цьому збільшувати суму операції не захотіли. Пояснили це тим, що мені ще потрібно розвиватися як футболісту. Я був дуже розчарований і відмовився.
В результаті датчанин відправився замість «Ліверпуля» в «Ювентус», а пізніше грав за «Барселону» і мадридський «Реал». В Італії він завоював зі «Старою синьйорою» скудетто, а в Іспанії чотири рази вигравав прімеру у формі «Барси», з нею ж виграв Кубок чемпіонів і ще разок взяв титул в «королівському клубі».
Пол Гаскойн (1988)
З «Ньюкасла» в «Манчестер Юнайтед»
Алекс Фергюсон згадував, як в кінці сезону 1987/88 перед тим, як піти у відпустку, розмова з Гаскойном.
- Він сказав мені: «Хороших вам канікул, містер Фергюсон, побачимося в «МЮ»!» Потім у команди розпочалася відпустка, і тут мені телефонує президент клубу і каже, що Гаскойн підписав контракт із «Тоттенхемом». Просто клуб купив будинок для його батьків, це і змусило гравця прийняти рішення.
Як би склалася кар'єра Гаскойна в «МЮ» - одна з головних загадок англійського футболу, відповідь на яку ми ніколи не отримаємо.
Ерік Кантона (1992)
З «Німа» в «Шеффілд Уенсдей»
У 1992 році тренер «Шеффілд Уенсдей» Тревор Френсіс привіз на перегляд з французької команди «Нім» маловідомого в Англії француза і той здорово зіграв у товариському матчі, який, правда, проходив в приміщенні. Тренер хотів, щоб Кантона залишився в розташуванні клубу ще на тиждень, щоб оцінити його можливості вже на полі, але умовити футболіста з непростим характером виявилося непросто, і Кантона віддав перевагу «Лідс Юнайтед». Ну, а далі пішло вигране чемпіонство і подальший перехід в «МЮ», який зробив Кантона знаменитим «Королем Еріком».
Мюллер (1994)
З «Сан-Паулу» в «Евертон»
Не Герд, не Томас, але Луїс Антоніо Корреа да Коста, або ж просто Мюллер. Ставши чемпіоном світу в 1994 році, бразильський футболіст повинен був перейти в англійський «Евертон». Менеджер команди Майк Уолкер організував прес-конференцію, але буквально за півгодини до її початку Мюллер передумав. Просто той дізнався, що йому доведеться виплачувати занадто високий податок зі своєї зарплати в 20 тисяч фунтів на тиждень. Крім того, він з'ясував, що йому не покладаються безкоштовний будинок і машина. В результаті Мюллер волів перебратися в японський клуб «Касіва Рейсол». Цікаво, що зараз 50-річний Мюллер, знехтувавши дзвоном металу, працює священиком.
Жуніньо (1999)
З «Атлетіко» в «Астон Віллу»
У січні 1999 року «Астон Вілла» під керівництвом Джона Грегорі йшла другою в турнірній таблиці і сподівалася стати чемпіоном за допомогою бразильця Жуніньо з «Атлетіко». За футболіста повинні були заплатити 12 мільйонів фунтів стерлінгів, але в цей момент екстравагантний глава мадридців Хесус Хіль несподівано потрапив до лікарні. Інші представники клубу відмовилися вести справи за відсутності президента. У результаті операція зійшла нанівець, але через три роки Жуніньо все-таки перейшов в англійський клуб, правда, не в «Астон Віллу», а в «Мідлсбро».
Майкл Ессьєн (1999)
З «Ліберті» в «Бернлі»
Підписати Майкла Ессьєна, коли тому було лише 17 років, клубу «Бернлі» завадили їх же внутрішні правила. Футболіст здорово зіграв на юнацькому Кубку світу, а потім поїхав на перегляд в англійську команду. Але в кінцевому рахунку клуб вирішив відмовитися від послуг Ессьєна, щоб не порушувати свою традицію платити молодим гравцям не більше 60 фунтів на тиждень.
Рауль (2008)
З «Реала» в «Тоттенхем»
Рауль в 2008 році міг перейти в «Тоттенхем», якби не звільнення Хуанде Рамоса.
- Я вечеряв зі своїм агентом і тренером, хотів обговорити команду і чемпіонат Англії в цілому, - розповідав згодом форвард.
І дійсно, все вже було обумовлено, але рада директорів клубу незабаром змінила Рамоса на Гаррі Реднаппа. Так Рауль залишився в «Реалі».
Чарлі Адам (2011)
З «Блекпула» в «Тоттенхем»
У січні 2011 року в останній день траснферного вікна Чарлі Адам був за крок від переходу в «Тоттенхем». Відбутися цьому переходу завадило те, що один із членів ради директорів «Блекпула» забув включити свій новенький мобільний телефон, що не дозволило шотландському футболістові зв'язатися з ним у найважливіший з точки зору трансферів день в році. У підсумку до години ікс - 23 години 2 хвилини - підпис не був поставлений.
- Угода виявилася неможливою, - підсумував тоді Гаррі Реднапп, який був у нестямі від люті.
Давід Де Хеа (2015)
З «Манчестер Юнайтед» в «Реал»
В останній день літнього трансферного вікна в серпні 2015-го іспанський воротар ледь не опинився в «Реалі». Тільки на початку дедлайну представники мадридців вступили в офіційні переговори з колегами з «МЮ». У підсумку обидвом сторонам просто не вистачило часу, щоб провернути угоду.
Головним винуватцем зриву англійська сторона порахувала не працюючий факс в офісі «Реала», проте іспанці стверджували, що манчестерці спеціально затягнули відправлення необхідних документів і оформлення переходу було вже неможливим.
Переходь за посиланням та донать нашим захисникам!
