«Мені, звичайно, важко бути об’єктивним, оскільки йдеться про мого сина. Ясно, що сприйняв новину болісно. Вважаю, що Анатолій дуже багато зробив для українського футболу і для Луцька, і це не можна перекреслити одним розчерком пера. Уже хоча б те, що він заснував у нашому обласному центрі й повністю фінансував дитячий футбольний турнір, який проводився щорічно – за «Кубок Анатолія Тимощука» змагалися не лише волинські, а й київські, білоруські, польські футболісти. Всі пам’ятають, як радісно, «на ура» зустрічали, коли привіз до міста, де народився, Кубок УЄФА.
Анатолій хотів працевлаштуватися в Україні на тренерську роботу. Але кожен клуб хоче тренера з ім’ям. А він був, як ми знаємо, гравцем. На рахунку Анатолія 144 зустрічі за збірну України і він за цією кількістю увійшов у десятку світових гравців, які найбільше захищали честь своєї країни. Так склалися обставини: у Санкт-Петербурзі в нього нова сім’я, житло, робота – тому він там. Знаю, що син був шокований, дізнавшись про акцію в Луцьку. Каже, якщо сесія прийме рішення і скасує почесне звання, то він змириться. Але переконаний, що нічого поганого для свого міста, для Волині не зробив. І хто знає, як буде завтра – може, за якийсь час він повернеться в Україну, патріотом якої був і є.
А відносно того, як ми маємо ставитися до непублічних українців, які працюють в Росії, то скажу одне: люди їдуть за кордон не від доброго життя. Якби вони в рідній державі мали достойний заробіток, щоб прогодувати сім’ю, то цього не було б», – сказав Олександр Тимощук.
Хочеш допомогти ЗСУ 🇺🇦?
Переходь за посиланням та донать нашим захисникам!
Переходь за посиланням та донать нашим захисникам!
