Євген ІСАЄНКО:
- Вийшла дуже важка гра з непростим суперником, в складі якого є дуже багато сильних футболістів. «Маріуполь» також вийшов до фінальної частини з першого місця у своїй зоні. Для нас це була нова команда, адже раніше вони жодного разу не брали участь у фіналах ДЮФЛ. Але на цьому етапі не може бути слабких суперників. Незважаючи на те, що ми забили два швидких м'ячі, повторюся, гра далася дуже важко. З перших хвилин у нас було велике бажання, хотіли вийти і показати, що не дарма приїхали на фінал, а для того, щоб перемагати. Адже ми чемпіони, а цей статус потрібно підтверджувати. Та й тренери налаштовували активно грати з перших хвилин.
Що стосується забитих м'ячів, до першого призвела хороша атака з флангу, пішов простріл, я вискочив на ближню штангу, як вчили, і забив. А в другому моменті помилився гравець суперника: захисник обрізався і втратив м'яч, в результаті схопив мене і порушив правила. Напевно, після цього в підсвідомості з'явилися думки, що перемога нікуди не дінеться, що вона дістанеться просто, і можна готуватися до наступної зустрічі. Це і зіграло проти нас. Добре, що забили третій м'яч, який і став переможним. Він вийшов схожим на перший, просто у першому випадку я замкнув ближню стійку, а Цитаїшвілі вразив дальню. Цьому нас вчили на тренуваннях. Могли забивати ще, але потрібно відзначити хороші дії воротаря.
Маріупольці теж намагаються грати в футбол, як і ми - через це таке загострення пристрастей, рахунок 3:2, і на останніх секундах як вони могли зрівняти результат, так і ми могли забити четвертий м'яч.
Знаємо, що на грі був тренер юнацької команди «Динамо» Ігор Костюк. Звичайно, в таких матчах хочеться показати себе, підтвердити, що гідний грати в команді U-19. У колективі новий тренерський штаб, який переглядає всіх хлопців, тож у кожного є шанс потрапити туди, потрібно лише себе проявити.
Богдан ЧУЄВ:
- У першому таймі ми грали добре, «на парах» пішли вперед, все виходило, забили два швидких м'ячі, після чого могли збільшувати перевагу в рахунку до 3:0 або 4:0. Але потім відчули зайву впевненість в собі, вже не всі бігли вперед і не всі відпрацьовували ззаду. У підсумку, могли ще в першому таймі пропустити м'яч у свої ворота.
Після перерви спочатку також все було нормально, провели 2-3 контратаки, які були зобов'язані реалізовувати, але це футбол. «Іллічівець» показав хорошу гру, вони вперше вийшли до фінальнуої частини, тому для них забиті два м'ячі в наші ворота - це хороший показник. Вони намагалися просто закидати м'яч на фланг і робити простріли до штрафного майданчика. Загрожували нам або після кутових, або зі штрафних - більше ніякої небезпеки з їхнього боку не було. Ми небагато знали про суперника, звертали увагу на їхнього нападника, який добре біжить. Також знаємо ще кількох виконавців, оскільки свого часу грали разом з ними.
Ми багато фолили, тому отримували вдосталь жовтих карток, причому, більшість непотрібних в центрі поля. Забий ми два-три м'ячі на початку гри, можна було зі спокійною душею доводити матч до логічного завершення, а так самі знайшли собі головний біль у другому таймі.
У моменті з пенальті епізод розвивався дуже швидко і динамічно, ми з Малишкіним не до кінця один одного зрозуміли, через це непорозуміння я відскочив, а в цей момент пішов закид, в результаті я не зіграв з суперником. Незважаючи на те, що я його не чіпав, він грамотно підставився і заробив пенальті. Суперник-то зіграв розумно, а ось ми з партнером з ним не розібралися. Сподіваюся, такого більше не повториться, думаю, завтра буде зовсім інша гра.
Переходь за посиланням та донать нашим захисникам!
