«Олімпік» та ПАОК - клуби зі схожою долею. Вимушені грати не в тому місті, в якому хотіли б. «Пансалонікійський Атлетичний Союз Константинополя» заснований вихідцями з константинопольського (стамбульського) кварталу Пера, вимушеними перебратися до Салонік після програної греками війни 1919-1922 років. На згадку команди з того кварталу під назвою «Ерміс». І в пам'ять втраченої Візантії, що символізує емблема клубу у вигляді двоголового орла зі складеними крилами. Константинопольський «Атлетік» пройшов великий шлях від презирливого ставлення старожилів Салонік до «турків-чужинців» до символу міста і всього регіону. Українська команда з грецькою спортивною назвою знаходиться лише на початку такого шляху, і її шанси стати символом регіону нині здаються мізерними. Такими ж, якими були шанси ПАОКа дев'яносто років тому.
Головний актив
ПАОК має чималий бюджет, олігарха за спиною, а головне - величезну армію вболівальників (половина міста і регіону), найпристрасну та «скажену» в Греції і відому у всій Європі. Фани незмінно значно впливали на клуб, як позитивно, так і негативно. Вони боролися з презирливими вигуками «турки» уболівальників «Аріса». Вони безкоштовно допомагали будувати стадіон «Тумба», відкритий на початку 50-х, що почало перші «золоті часи» клубу з чотирма поспіль перемогами в Чемпіонаті Грецької Македонії. Вже на початку 70-х заворушеннями вони змусили, здавалося, всесильну військову хунту заборонити перехід символу команди Гіоргіоса Кудаса в «Олімпіакос». Спираючись на них, президент клубу Гіоргіос Пантелакіс тоді навіть заявив «можете заслати мене на віддалений острів». Завдяки їм клуб став асоціюватися з робочим класом, а потім і з анархістами і антифашистами, а головне - з божевільною підтримкою з трибун. Навіть дивно, що на «Тумбі» немає напису «Ласкаво просимо в труну», адже назва стадіону і кварталу перекладається як «труна».
А якщо ще й згадати побратимів фанів «двоголових» - белградських «гробарів»...
ПАОК незмінно люто боровся з багатими афінськими грандами. Зазвичай не виходило. Непочесне перше місце в історії за програними фіналами Кубка (13), всього п'ять Кубків і два чемпіонати. Та й перше місце в Греції і 18-те в Європі за набраними очками в історії Кубка УЄФА та Ліги Європи (випереджають й всі українські клуби) - ознака нестачі виступів в Кубку Чемпіонів і Кубку Кубків. І вболівальники часто не могли стерпіти це. Пантелакіс приніс перемогу в чемпіонаті (1974), два Кубки, чвертьфінал КОК 1973/74 (тоді знаменитий Л'Екіп після 0:4 в Салоніках вимагав «припинити різанину «Ліона» та й взагалі не допускати французькі клуби до Єврокубків), перемогу над «Барселоною» Йохана Кройфа і поразку від «Баварії» в 1983-му лише в серії пенальті. Вже пізніше його назвуть «уособленням ПАОКа», «містер ПАОК». А тоді, в 1984-му, камінням і розбитими пляшками фани вигнали Пантелакіса з клубу .
На початку 90-х в рамках боротьби проти чергового президента, який мало не довів клуб до банкрутства, фани зірвали матч Кубка УЄФА проти «ПСЖ», що призвело до виключення команди з єврокубків на п'ять років. Ані сенсаційний прохід «Арсеналу» Арсена Венгера в 1997-му (що в тому ж сезоні виграв чемпіонат Англії), ані рекордна перемога для грецького футболу (7:0 над тбіліським «Локомотивом»), ані два Кубки на початку 2000-х не завадили їм почати чергову війну проти чергового президента - Янніса Гуменоса - навіть захопивши його офіс. І його наступник, капітан збірної Чемпіона Європи-2004 Тео Загоракіс, що розумними діями врятував клуб від банкрутства, в результаті пішов під тиском фанів, незадоволених його ощадливістю і трансферами «на вихід». Футбольна охлократія.
Від охлократії до олігархії
Іван Саввідіс (Саввіді). Російський бізнесмен грецького походження, що народився в Грузії. Тютюновий король Росії, один з 30-ти її найбагатших людей, наближений до її правителя. Екс-власник «Ростова», що й нині допомагає цьому клубу. За п'ять років він вклав у придбання ПАОКа і сплату його боргів 80 мільйонів євро (рекорд грецького футболу). Він сплатив частину боргів клубу податковим органам (11 мільйонів) і домовився про списання решти 20-ти. Він уклав більш вигідний спонсорський контракт (на 1.8 мільйони євро), ніж вдалося лізі, яка продавала місця на футболках команд «єдиним пулом». Він вклав гроші і в академію клубу і навіть започаткував в ній уроки шахів. Він придбав й інші об'єкти в Салоніках і в усій Македонії і поступово стає одним з найвпливовіших людей в регіоні.
В «Олімпіакосі» його зневажливо називають «гостем» і «російсько-грузинським термінатором», журналісти - прохідним пішаком російського вторгнення в Грецію. Якщо це так, то флагманом флоту вторгнення є саме ПАОК, нині стабільний фінансово клуб з великими амбіціями. Саввідіс, хоча і не володіє грецькою, експресивний як грек, протиставляє клуб Афінам («Всі афінські клуби об'єднані проти нас. Але нехай роблять свій коктейль») і скаржиться на свавілля столиці як будь-який уболівальник ПАОКа в останні 90 років. Тож він знайшов шлях до серця навіть фанів, які ненавидять багатіїв. Щоправда, спочатку він чудив - запрошував Роналдіньо, інших «старих», призначав «клубні серця» на посади спортивного директора та тренера. Але поступово втягнувся, почав приводити ефективних європейських менеджерів і довіряти молодим іноземним тренерам та гравцям. Чудово нам знайомий Любош Міхел (який обіймає посади і віце-президента, і технічного директора) вибудував чітку схему вибору гравців, шукає якісних вільних агентів в розквіті сил і полюбляє підписувати новачків на три роки, залишаючи тренерам повну свободу. Тож перший трофей за 14 років (Кубок-2017) і перші за 33 роки перемоги в лізі над усіма афінськими грандами протягом одного сезону - нагорода за виважену працю.
Колишній Моурінью
І все ж типової грецької хвороби - частої зміни тренерів - й словак поки не може позбутися. Лише один тренер після Другої Світової протримався три роки (у Олега Блохіна з двох спроб не вийшло), з початку століття в команді змінилися 19 наставників. Після «клаббера» Ігора Тудора вибір тренера з Академії Владіміра Івіча - небагатослівного, жорсткого і відданого клубу - виявився чудовим. Після серії помилок через недосвідченість в 2017-му році його команда здобула 13 перемог в 14-ти матчах, на думку більшості грала в кращий футбол в країні і в підсумку відстала від вічного чемпіона «Олімпіакоса» лише на одну перемогу і виграла Кубок. Лише жахлива бійка вболівальників ПАОКа та АЕКа на фіналі Кубка (що коштувала команді шести очок штрафу і семи матчів без глядачів), сутички в матчі з «Панатінаїкосом» і поразка в плей-офф за лігочемпіонське місце призвели до відходу тренера. Хоча скоріше не це, а його завищені вимоги по новому контракту. Словам Саввідіса про те, що молодий тренер просто не витримав тиску, не повірив ніхто.
Змінив Івіча ще один серб, який, щоправда, раніше в клубі не працював. Зате він є улюбленцем вболівальників клубу-союзника - «Партизана». Александар Станоєвіч став наймолодшим тренером, який вигравав чемпіонат Сербії (в 36-річному віці), вивів «гробарів» і в групу Ліги Чемпіонів (нехай там і програв всі шість матчів «Арсеналу», «Шахтарю» та «Бразі»). І навіть був помічений під час співу образливих пісень проти «Црвени Звезди», що пізніше коштувало йому посади тренера збірної Сербії. Його тоді називали «сербським Моурінью» за досконале вивчення суперника і статистичних даних, за відстеження талантів. Як і Моурінью, він полюбляє швидкий, вертикальний футбол. І, до речі, поводиться досить експресивно на лаві запасних («ніби до нього приклеєний електричний стілець»), не боючись конфліктувати з гравцями і тренерами суперника.
Однак насправді Станоєвiч виявився в кращому випадку Андре Віллаш-Боашем - впертим конфліктним егоїстичним прихильником «жирних» контрактів у нефутбольних країнах. Він посварився з керівництвом «Партизана» і пішов посеред сезону, в хайфському «Маккабі» провалив трансфери легіонерів, втратив управління командою і в підсумку пересварився зі своїми асистентами і з босом клубу. Зі скандалом закінчився і один з його двох китайських вояжів, хоча там його скромні команди посідали третє та п'яті місця і виходили до півфіналу Кубка як представники Другого дивізіону. Тому його прихід в ПАОК був очікувано сприйнятий в Греції з подивом. Станоєвіч спочатку намагався награти схему 4-4-2, перевівши одного з вінгерів у форварди. Награвав й схему 3-4-3. Однак все це погано працювало, і тому на цей час прийняте рішення повернутися до схем Івіча - 4-3-3 та 4-2-3-1.
Кадри
У квітні «прохідний пішак» Саввідіс вирішив «зайти з тури» і придбав 67 відсотків акцій порту Салонік за 230 мільйонів євро. Можливо, саме тому єдиним новачком ПАОКа на цей час, за якого сплачені живі гроші (1.5 мільйони євро), став 26-річний аргентинець Родріго Рей. Його скромний «Годой Крус» став другим в лізі, Рей - також другим у списку найкращих воротарів ліги. Впевненість, лідерські якості, вдала гра у повітрі, вміння відбивати пенальті (вже відзначився таким чином на зборах) - це його найкращі якості. Рей покликаний замінити капітана і кращого гравця команди попереднього сезону Панайотіса Глікоса, що порвав хрестоподібні зв'язки коліна в травні. Підмінятиме аргентинця екс-воротар «Удінезе» і «Кальярі» Желько Бркіч, який в свою чергу оговтався від важкої травми. Щоправда, до Києва прилетів не він, а недосвідчені місцеві воротарі.
Мабуть, головним козирем команди є фланги оборони. Хорват Марін Леовац, француз з «Генгама» Доріан Левек (обидва - ліворуч) і Лео Матос (праворуч) не особливо стрімкі, зате відзначаються настирливістю, активністю та фізичною міццю. Матос з шістьма м'ячами навіть став кращим бомбардиром команди в лізі сезону 16/17, причому забивав не тільки зі «стандартів», а й з ігрових підключень в штрафний.
Левек відзначився асистом в останньому контрольному матчі з «Анортосісом», а Леовац нарешті оговтався від травми. А ось центр оборони «двоголових» якраз дуже слабкий, і ведуться відчайдушні пошуки відповідного захисника. Фернандо Варела, екс-гравець «Ешторіла» і «Стяуа», погано читає гру. 30-річний вихованець «Севільї» Хосе Креспо поступається у фізиці та швидкості, 32-річний грек Стеліос Малезас вельми повільний. Та й загалом рівень усіх трьох невисокий, як і молодого Ахіллеаса Понгураса.
У центрі поля в розпорядженні ПАОКа трійка якісних гравців, що відіграли відмінний минулий сезон. 30-річний іспанець Хосе Каньяс (екс-«Бетіс» та «Суонсі») розігрує м'яч в глибині, чи не на одній лінії із захисниками, грає майже завжди в короткий пас і не підключається в атаку. «Сергієрибалківській» тип. 24-річний боснієць Гойко Цімірот також майже не йде в атаку, зате вельми енергійно і жорстко працює у відборі, рухливий і працездатний. У червні отримав пропозицію від бременського «Вердера», але в підсумку залишився. Євген Шахов ж встигає і жорстко працювати у відборі, і підключатися в штрафний або на його лінію без м'яча і пробивати з обох ніг. Шість м'ячів у другій половині сезону, причому і у ворота грандів - саме він є найбільшою загрозою з глибини поля.
Колишній лідер центру поля по стилю схожий на Цімірота албанець Ергіс Каце вже другий рік страждає від травм і до Києва не полетів.
Якщо ПАОК зіграє за схемою 4-2-3-1, на позицію під нападником претендують практично двоє. Вихованець «Фейєноорда» Дієго Бісесвар володіє добре поставленим ударом і дриблінгом. При цьому без м'яча діє погано, занадто заграється і недисциплінований у відборі. 23-річний Дімітріос Пелкас б'є по воротах не гірше і також охоче йде в обіграш. При цьому набагато працездатніший, підключається в штрафний без м'яча і взагалі чимало рухається. Розкритися йому заважають лише травми. На єгиптянина Амра Варду ж, який як і Бісесвар недопрацьовує на полі, але добре б'є по воротах, Станоєвіч особливо не розраховує, хоча і взяв його до Києва.
Всі троє здатні грати й на флангах, однак головні вінгери команди - інші гравці. 30-річний анголець Джалма Кампуш володіє міццю, потужним ударом, зміщується зі свого правого флангу з м'ячем і пробиває по воротах. Може зіграти і зліва і в центрі атаки. 27-річний бразилець Педро Енріке, який перейшов взимку з «Ренна», стрімкий, пластичний, володіє відмінним дриблінгом і вже став улюбленцем вболівальників. Вміє як і закрутити м'яч у ворота зліва, так і віддати розумний пас. З ними конкуруватиме нещодавній улюбленець вболівальників команди і кат збірної України (добре, що легенда ПАОКа Дімітріс Салпінгідіс закінчив кар'єру) Роберт Мак. Після 20-ти голів в 46-ти матчах за «двоголових» два роки тому словак перейшов до «Зеніту», але не прижився там і нині в оренді з правом викупу за 3.5 мільйони євро.
Що ж стосується нападників, то їх двоє. Капітан і колишня надія грецького футболу Стефанос Атанасіадіс в сезоні 16/17 не забив жодного м'яча в лізі і постав набагато менш технічним і рухливим, ніж в молодості. А ось майже гравець київського «Динамо» Александар Прійовіч відмінно приєднався до команди навесні і завдяки своїй фізичним здібностям, грі головою і руху в пошуках м'яча забив десять м'ячів.
Переходь за посиланням та донать нашим захисникам!
