У прев'ю сезону 2017/18 поговоримо про можливе падіння з трону диктатора, міланську революцію, найбільший виклик у кар'єрі Мончі, претензії Наполі на Скудетто та оцінимо можливі трансфери українських футболістів.
Ювентус, скільки можна
СеріАл з кожним новим розіграшем стає все цікавішим. Розрив претендентів на престол від Ювентуса потихеньку зменшується, але авторитарний режим все ще дуже сильний. Туринці втрачають лише Бонуччі та Дані Алвеса, але вважають, що це може піти на користь. Аллегрі відверто йшов на конфлікт з Лео (йому, бачте, не подобалось бачити в центрбеку замашки розігруючого Пірло), і тепер усі в клубі начебто зітхнули з полегшенням.
Дивно, що підсилили свого конкурента (якщо не завтра, то післязавтра так точно Мілан заявить претензії на Скудетто). Дивно, що лише за 40+2 млн євро (у сучасному світі це не гроші за найкращого захисника). Але це ще й така демонстрація сили. Мовляв, навіть продаж нашого прапора не завадить нам здобути 7-й поспіль титул чемпіонів. Вдуматись тільки – гегемонія Юве триває 6 років. І навіть зараз більшість експертів віддають Скудетто саме «Старій Синьйорі».
Але чи все так просто, чи це більше інерція? Давайте дивитись. Колектив Аллегрі зміцнили Дуглас Коста, Федеріко Бернардескі, Маттія Де Шільйо та Войцех Щенсни, Блез Матюїді. Щось тут не видно заміни Бонуччі. Максимум Дані Алвесу. Минулоріч було пограбовано Рому та Неаполь на безцінні активи – П'яніча та Ігуаїна. Дибала не йде в ніяку Барселону (туди хоч хтось перейде, крім персонажів а-ля Паулінью і Семеду?), Сандро також рекордів влітку не поставить. Буффон, як те вино.
Та як показав той же Суперкубок Італії 2017, центр захисту туринців – це катастрофа. І що цікаво, на цю позицію наче й не шукають нікого або не можуть знайти якесь доповнення до К'єлліні. Давно такого не було, щоб Лаціо створив стільки моментів у штрафному Ювентуса і взагалі влаштовував там такі буйні вечірки, що тільки й залишалось викликати фараонів. Ніхто довго не приходив на клич «б'янконері» про допомогу, тож довелось використовувати допомогу Дибали і судді. Після того, як отримали подвійний удар, хулігани з Риму, здавалось, вже пішли собі геть, однак встигли влаштувати вирішальний розгардіяш у чужих володіннях, за підсумками якого забрали з собою трофей.
Може, й справді: Юве, баста? Чи це просто початок туринської революції під назвою бразильський футбол і гаслом «а ми і так заб'ємо вам більше»? Було б дуже кумедно побачити на постійній основі безшабашний Ювентус, зорієнтований на атаку, а не на звичайний захисний фундамент. Але якщо Матюїді не стане якимсь Макелеле часів гри за Реал або Маротта не придбає в останній момент сильного центрального захисника, ця модель може стати реальністю вже завтра. Найсильніша і найдорожча атакувальна лінія Кальчо і провальна оборона з молитвами до старого бога Буффона.
Мілан – ми прийшли надовго і брати те, що нам належить
Витратити понад 200 мільйонів євро і не пробитись у Лігу чемпіонів? Ви, напевно, жартуєте. Ніяких відмовок про адаптацію та незіграність ніхто у Мілані (чи точніше, Китаї) слухати не стане. Тим паче, що у китайських босів великі трансфери зав'язані на кредитні борги, які можна погашати передусім завдяки успішності та виступах в ЛЧ. Монтелла ще ніколи не мав такого сильного складу, але й не стикався з настільки серйозним викликом. Амбіції «россонері» виросли гігантським темпом.
Тільки 13 квітня Берлусконі нарешті продав Мілан, а вже за 4 місяці клуб гордо йде в Європу. Символічно, що «россонері» дуже впевнено проходять кваліфікацію Ліги Європи. З приходом нових виконавців стара гвардія показує себе з непомітного досі позитивного боку. Судити про перемоги над Крайовою і Шкендією не будемо, але італійські команди давненько настільки весело не виглядали в ЛЄ.
Про сагу з підписанням нового контракту Доннарумми забуто. Як і образи, які відчували фанати і гравець. Тепер усі думки тільки вперед. Мілан не ставить Монтеллі завдання здобуття Скудетто вже за рік. Але й завдання виграти конкуренцію у Роми, Наполі, можливо, Лаціо та Інтера – не з простих. Проблемою може бути багатство вибору алленаторе. Ледь не на кожну позицію тепер по 2, а то й 3 дуже сильні гравці. Усім їм ігрового часу точно не вистачить. Можуть початись нездорові рухи всередині.
Якщо брати той же захист, то на папері Мілан місцями виглядає навіть крутіше за Ювентус. В атаці поки бачимо ризиковану, але виправдану ставку на молодих Сілву та Кутроне, Боріні непоганий у ролі джокера, на підході Калініч. Півзахисту (Білья, Кессьє, Чалханоглу) потрібно трохи більше часу.
Словом, з Міланом, як завжди в останні роки може трапитись все, що завгодно – від Скудетто до чергового провалу у вигляді потрапляння максимум у Лігу Європи. Важливо добре почати і утримати гарну форму, а наприкінці сезону вже можна буде прикинути, наскільки великий фінішний ривок необхідний для поставлених цілей.
Наполі – ви крадете наш стиль, але у нас є Саррі
Неаполітанці стабільно демонструють один із найвидовищніших у всій Європі стилів футболу. Акцент на атаку, красиві комбінації, розкуті фланги і безліч голів. На жаль, в Італії подібні клуби рідко досягають вершини. І все ж любов фанатів безцінна, і продовження традицій красивого футболу є ледь не важливішим, ніж трофеї. Ювентус і Мілан за нових розкладів можуть копіювати агресивний стиль Наполі в новому сезоні, але їм не клонувати Мауріціо Саррі. Унікальний тренер, який увірвався в Кальчо нізвідки.
Неаполь дуже сподівається на ослаблення Ювентуса і перше за 27 років чемпіонство. Чому б і ні? Потрібно ще більше мінімізувати втрати очок з аутсайдерами і середняками, а в битвах з конкурентами і так все непогано йде. Дуже симпатично виглядає трансфер вінгера Адама Унаса. Та головне – Наполі зміг втримати своїх лідерів. Гамшік, Мертенс, Інсіньє, Кулібалі прекрасно почуваються на «Сан-Паоло» і не хочуть повторювати долю Ігуаїна-зрадника. Шматочки вірності десь ще залишаються у клубному футболі.
Інтер і сміливий (авантюрний?) проект Спаллетті
Індонезієць Тохір продав інший міланський клуб ще одним китайцям, але ці вирішили не шокувати Європу трансферами. Інтер, м'яко кажучи, не надто бушував на ринку. Перехопили Борху Валеро з Фіорентини в Мілана? Ок. Заплатили за Весіно, Шкріняра і Дальберта майже 90 млн євро? Божевілля якесь. Уже був такий Жоау Маріу. Словом, корабель Інтера продовжує хитати. Трансферні можливості чималі, а на ділі скромні команди заробляють купу грошей «неррадзуррі» на досить пересічних футболістах. Колись Моратті купував море зірок, які не могли заграти разом. Зараз відбувається щось схоже, тільки якість нинішніх гравців відверто нижча.
Уся надія на тренерську майстерність Спаллетті, який з Ромою дійсно досягнув вражаючого прогресу. Інтер претендуватиме на Лігу чемпіонів і, може, навіть більше, але цій команді все ще бракує цілісності і продуманості. Перемоги над Челсі, Баварією та Ліоном у товарняках? Чудово, заманливо, але наскільки це все непоказово, довела Барселона двома матчами проти Реала з різницею 1:5 (до того каталонці розносили всіх).
Рома – Мончі інтригує, але поки що програє
Сезон стартує ось-ось, а зірковий спортивний директор все ще не зумів підписати якогось Мареза чи Ярмоленка. Втрати серйозні. Салах, Рюдігер, Паредес, Тотті. Узагалі «вовки» починають нову еру. Еру без Тотті, і це щось настільки нове і незвичне, що не знаєш, чого й чекати. Один із найперспективніших тренерів середньої ланки Еусебіо Ді Франческо має шанс нарешті пробитися в топи. Насторожує, що більшість трансферів «вовків» – другосортні. Турок Ундер, Дефрель із попередньої команди ЕДФ Сассуоло, непотрібні грандам Коларов і Гоналон, 14-мільйонний хедлайнер Карсдорп з Фейєнорда.
Перехід Ді Франческо на новий рівень, а заодно і перевірка трансферного генія Мончі – що ж вони там таке намудрували... Це все дуже цікаво буде споглядати. Поки що виглядає так, що метою Роми має стати збереження актуальних позицій, а не штурм найбільшої висоти.
Лаціо – скромність прикрашає
Сімоне Індзагі ще в минулому сезоні побудував класну команду, що до останнього несподівано боролась за Лігу чемпіонів. Зараз Лаціо виграв усі товариські матчі (проти міцних команд з топ-чемпіонатів) та ефектно перестріляв Ювентус у Суперкубку Італії. Абсолютна темна конячка, яка провела скромну трансферну кампанію і може опиратись на стабільність і перевіреність складу. Якщо обійдеться без травм, «лаціалі» можуть замахнутись на дуже високі місця.
Навіть без капітана Лукаса Більї, котрого переманив Мілан, і Бальде Кейта, який хоче, але ніяк не покине «Олімпіко» в напрямку грошовитіших грандів. Головна зірка команди Чіро Іммобіле нікуди не збирається – попереду сезон, де екс-форвард Севільї і Борусії може стати капоканоньєре, якщо продовжить забивати стільки, скільки Ювентусу. Або якщо Лаціо продовжить грати так, як наприкінці сезону проти Сампдорії – 7:3 тощо.
На звання найкращого бомбардира претендує прекрасна сімка
Як Рома і Наполі вирішували, хто посяде важливе 2-е лігочемпіонівське місце, так і Джеко з Мертенсом боролись за приз капоканоньєре. Але ж недалеко відстали і Белотті, Ігуаїн, Ікарді, Іммобіле – загалом 6 гравців забили не менше 23-х голів. Нечувана розкіш для СеріАлу! У Мілан приходять Андре Сілва та Нікола Калініч, і хтось з них неодмінно буде 7-м претендентом. Ох, боротьба за золоту бутсу буде не менш яскравою, ніж за найвищі місця.
Потужні середняки
Ти розумієш, що протистояти італійському середньому класу буде несолодко кожному, коли бачиш, як Торіно відбивається від 80-мільйонних пропозицій за Андреа Белотті. Фіорентина втрачає 19 гравців, купує 14, міняє Калініча на Джованні Сімеоне з Дженоа, і з нею також буде непросто. До слова, у складі «фіалок» може нарешті засяяти син легендарного румуна Георге Хаджі – Яніс Хаджі, який також грає десятку. Аталанта втрачає кількох лідерів після сезону, в якому обскакала в таблиці Лаціо, Мілан, Інтер та Фіорентину, але купує гравців рівня Ілічіча. Цікаво і те, яким буде Сассуоло без Ді Франческо, та Сампдорія з її крутим розпродажем на 45-70 млн євро.
Чергові оригінальні новачки
Скромні та ще скромніші. В останні роки Серія Б постачає в еліту клуби, про які мало хто і з італійських любителів футболу щось знає. СПАЛ потрапив у Серію А вперше за півстоліття. А ось чи знали ви, що знаменитий тренер Фабіо Капелло починав ігрову кар'єру саме у цій команді з містечка Феррара на 130 тисяч жителів, після чого були тільки гранди – Рома, Ювентус і Мілан?
У 2016-му СПАЛ виграв 3-й дивізіон, а вже за рік виборов путівку в Серію А. Причому обидва рази в статусі чемпіонів сезону. Немислимо! Скромний клуб підсилився одним з найталановитіших молодих голкіперів Алексом Меретом, а також кількома відомими у Серії А персонажами, зокрема, Маттьєлло з Ювентуса і Палоскі з Аталанти. В еліті чекаємо черговий міні-стадіончик. Арена СПАЛа вміщає трохи більше як 12 тисяч глядачів.
Беневенто – команда ще скромніша. Команда з 60-тисячного міста вперше за 88 років своєї історії гратиме в Серії А. А ось тільки недавно, після банкрутства у 2005-му «відьми» змушені були деградувати до 4-го дивізіону! Беневенто також став першим в історії кубом, який виграв путівку в еліту в дебютному сезоні в Серії Б. Претенденти на виліт? Безсумнівно, але кілька сенсацій ці оригінальні клуби можуть видати спокійно. А хтозна, чи й не повторити сенсаційне спасіння Кротоне?
Українські пристрасті
Завершуємо традиційною колонкою про Ярмоленка і Ко. Наполі в один момент був дуже близький, аби повернути український слід у Серію А. Проте зараз трансфер Олександра Зінченка не виглядає таким безсумнівним. Сам гравець хоче залишитись в команді Гвардіоли. Крім того, 20-річний хавбек Манчестер Сіті не отримуватиме в Неаполі значно більше часу, ніж в АПЛ, адже розглядається лише як варіант посилення резервів. З іншого боку, досвід гри в інтелектуальній топ-лізі і під керівництвом Саррі був би безцінним для розвитку Зінченка!
Відкриття нового Коноплянки, останній шанс Юрченка, боротьба за трон і ще 7 причин насолоджуватись Бундеслігою 2017/18
Коноплянка в Мілан переїжджати не захотів, і мав на це повне право – Євген вперше за 3 роки в Європі має відчутну довіру з боку тренера. А ось Андрій Ярмоленко є однією з опцій для Інтера і Роми. Однак трансфер лідера Динамо, іноді здається, потрібно готувати за рік вперед мінімум. Та й для італійських грандів український вінгер є лише 2-3 варіантом, якщо не вдасться підписати зірок на кшталт Мареза чи Ламелу. Усе-таки ризиковано підписувати мінімум за 20-25 млн євро гравця без досвіду гри в топ-чемпіонатах. Словом, трансфери українських футболістів поки виглядають малоймовірними, але можливими.
Тарас Котів, Футбол 24
Переходь за посиланням та донать нашим захисникам!
