Трансферне літо 2017-го року було найбурхливішим в історії Серії А. 655 гравців залишили свої клуби, 725 - прийшли. Згідно з інформацією Transfermarkt, були встановлені рекорди і за загальними виплатами (880 мільйонів євро), і за загальними заробітками (760 мільйонів). І це при тому, що рекордні трансфери Поля Погба і Гонсало Ігуаїна відбулися рік тому, а чимало гучних переходів уявляли собою оренду з правом викупу. «Мілан» став рекордсменом усіх часів за витратами на трансфери під час одного Меркато. «Ювентус», «Рома» та «Інтер» також витратили чимало. При цьому ліга втратила не так багато важливих гравців.
Липневі підсумки Меркато ми вже підводили. Нині ж висвітлимо найважливіші трансфери серпня у Серії А.
Блез Матюїді, 30 років, півзахисник, Франція
Деталі переходу: З «ПСЖ» в «Ювентус» за 20 мільйонів євро
Причини переходу: Після відходу трійки Відаль-Пірло-Погба «Ювентус» відчайдушно шукав міцного харизматичного опорника. Кілька трансферів провалилися. Самі Хедіра витягнув на своїх плечах попередній сезон, Мiралем П'яніч додав в обороні, Клаудіо Маркізіо допомагав як міг, коли не був травмований. І все ж довго з ними, а також з Леміною, Ернанесом та Рінконом протягнути було неможливо. Це в клубі усвідомили в другому таймі фіналу Ліги Чемпіонів. За Блезом «Юве» полював вже не перший рік, але раніше угоди зривалися. Нині ж вік гравця, лише рік до закінчення контракту і потреба в дотриманні фінансового фейр-плей після придбання Неймара змусили парижан продати його за невелику суму. Тим більше, що головний тренер Унаї Емері полюбляє більш технічних опорників - Рабіо, Верратті і навіть Тьяго Мотту.
Наслідки для клубів: Блез був одним з лідерів «Сент-Етьєна» і улюбленцем вболівальників, став таким і в клубі, за який вболівав з дитинства. Він залишався єдиним, хто «вижив» з першого сезону катарської ери, став сьомим в історії клубу за зіграними матчами, виграв 16 трофеїв, став найкращим французьким гравцем ліги-2015 і бажав залишитися. Його відхід проводжали оваціями. Його міць у відборі, нелюдська фізична готовність, гра до останніх хвилин, вміння протягнути м'яч в штрафний повз суперників і потужно пробити або підключитися без м'яча - всього цього відверто бракуватиме в найскладніших і найважливіших матчах. З «Тулузою» та «Ам'єном» парижани впораються і без нього. З «Монако» або «Баварією» саме його послуг може і не вистачити. «Юве» ж отримує стовп центру поля, людину, яку Жозе Моурінью розглядав як запасний варіант у разі зриву угоди з Полем Погба, людину, яка вдихнула нове життя в збірну Франції під час останнього Євро. «Він не схожий на інших півзахисників» - Массіміліано Аллегрі знає, що каже. Саме з такими гравцями виграють Лігу Чемпіонів. Потужними, динамічними, які вміють і відбирати і атакувати.
Наслідки для гравця: «Така моя доля. Прийшов час перевірити, чи зеленіша трава за кордоном. Тут я знайду другу молодість і розквітну». Матюїді розраховує на власні чесноти і на знайомство з містом, де мешкають його родичі. Єдиними перешкодами можуть стати недосвідченість в грі за кордоном і вік. Можливо, «ПСЖ» вгадав з продажем немолодого гравця безпосередньо перед його падінням. Хоча два роки в запасі у Блеза ще повинні бути.
Нікола Калініч, 29 років, нападник, Хорватія
Деталі переходу: З «Фіорентини» в «Мілан», оренда з обов'язковим викупом за 20 мільйонів
Причини переходу: Одна з останніх надій в боротьбі з перетворенням футболу на чистий бізнес. Півроку тому він відчайдушно відбивався від спроб китайського «Тянцьзиня», який пропонував йому зарплатню в 11-12 мільйонів євро (найбільш високооплачуваний хорват Лука Модріч отримує в «Реалі» сім), а його клубу - 50-мільйонну компенсацію. «Фіорентина» родини Делла Валле, яка завжди більше опікувалася заробітками, ніж результатами, бажала продати і здійснювала неабиякий тиск на гравця. Нехай останнє Нікола й заперечував. Але все ж говорив про пресу та публіку, що тягнули його до Китаю.
Тоді йому вдалося відбитися, всіма правдами, нехай і трохи образливими для уболівальників «Дніпра» («я лише півтора роки тому прийшов в справді великий футбол і не бажаю йти») і неправдами («я відмовився, бо не вартий 50-ти мільйонів»). Вже цього літа він відмовився від переходу до «Евертона», який пропонував близько 30-ти мільйонів євро, пам'ятаючи про провал у «Блекберні». Нікола бажав лише переходу в «Мілан» і з цією метою навіть влаштував бойкот тренувань. А «Фіорентина», що влаштовує перебудову і омолодження складу, бажала лише заробити на гравцеві, придбаному за 5.5 мільйонів.
«Мілан» ж починав літо з зацікавленості саме в Калінічі. Потім, щоправда, перейшов на суперфорварда. Але вже витрачені 200 мільйонів на трансфери, перемога «Челсі» в боротьбі за Альваро Морату і впертість «Боруссії» та «Торіно» з приводу Обамеянга та Белотті відповідно змусили його повернутися до першого варіанту.
Наслідки для клубів: Перше враження Калініча на вболівальників та фахівців завжди було песимістичним. В «Блекберні» він провалився, та так, що вболівальники «Евертона» пізніше хапалися за голову, почувши його ім'я. В «Дніпрі» він спочатку відчував себе чужим і програвав конкуренцію Роману Зозулі та Євгену Селезньову, в «Фіорентині» також починав посередньо. І вболівальники «Мілана», які мріяли про прихід Белотті і Обамеянга, загалом трансфером незадоволені. А даремно. Калініча як заміну забивному, але статичному і похмурому Карлосу Баккі (пішов в «Вільярреал») особисто бажав бачити головний тренер Вінченцо Монтелла. Хорват не тільки вміє забивати, що доводять 20 голів у попередньому сезоні, з них п'ять - у ворота клубів Топ-5. Він і бореться за м'яч, і відходить назад, відмінно взаємодіє з партнерами, може грати сам на вістрі або одного з двох форвардів, вміє віддати пас.
Потужний працездатний, нехай і не зірковий, форвард, який діє в гармонії з командою - те, що потрібно для відродження «Мілану». «Фіорентині» його бракуватиме. Джованні Сімеоне швидкий та технічний, але далеко не такий розумний і не зіграний з командою.
Наслідки для гравця: Мрія Калініча здійснилася і він повинен викластися повністю у новому клубі. У такому віці це останній шанс змусити говорити про себе Італію та Європу. Сенсація початку сезону і улюбленець уболівальників Патрік Кутроне, талановитий і дорогий форвард Андре Сілва - непрості суперники. Але Нікола перевершує їх за досвідом, розумом та спокоєм. Він може почати зазвичай слабко, але надалі змусить поважати себе. Не любити, а саме поважати свою гру.
Жуан Канселу, 23 роки, захисник, Португалія
Деталі переходу: З «Валенсії» в «Інтер», оренда
Причини переходу: Боси клубів і вболівальники часто ненавидять Жорже Мендеша, але гравці не дарма тягнуться до нього. Без всесильного агента кар'єра й Канселу могла скластися набагато гірше. Один з рекордсменів «Бенфіки» і всієї Португалії за зіграними матчами за молодіжні команди не міг дочекатися поки Максі Перейра залишить клуб і тому зіграв лише два матчі за перший склад. Однак три роки тому Мендешу вдалося звернути на нього увагу «Валенсії», яка тільки-но перейшла до друга португальця сінгапурця Пітера Ліма.
Згодом Жуан став інтегральною частиною португальської колонії клубу і за рік був викуплений за 15 мільйонів. Щоправда, й тут йому відчайдушно доводилося боротися за місце в стартовому складі на тлі клубних провалів. Гостроатакувальний авантюрний правий латераль не завжди вигравав конкуренцію у більш надійних Баррагана та Монтойї, протягом останніх місяців його трансферна ціна суттєво впала, новий головний тренер Марселіно також приділяє чималу увагу обороні. Тому влітку Мендеш після наради з босами клубу вирішив, що його клієнту слід терміново змінити клуб. Для «Інтера», що вже кілька років потерпає від провалів в обороні, особливо на флангах, таке рішення було вельми доречним. Тим більше, що Канселу здатний зіграти і на лівому фланзі.
Наслідки для клубів: Ще півроку тому Жуана називали новим Дані Алвесом. Як і бразильця, його постійно тягне в атаку, він володіє прекрасною швидкістю і фізичною підготовкою і регулярно намагається прориватися флангом до лицьової лінії. Його техніка прийому м'яча та прострілу/навісу також на найвищому рівні, як і спортивне нахабство. Варто лише згадати гол «Зеніту» у Лізі Чемпіонів прямим ударом з флангу. І проблеми у нього ті ж, що й у молодого Алвеса - несвоєчасне повернення в оборону, поганий вибір позиції і втрата концентрації, виключення з гри. У силовій боротьбі один в один він діє добре, але ж в неї ще треба втрутитися. В «Інтері» Жуан сподівається навчитися цьому. І у наставника Лучано Спаллетті, і у більш потужного і відповідального конкурента Даніло Д'Амброзіо. За потреби може допомогти і в якості вінгера. Все ж мова про ризикований хід «нерадзуррі». «Валенсія» ж втратила ураган на фланзі і одного з улюбленців вболівальників, який розлучався з ними в сльозах.
Наслідки для гравця: Ще півроку тому провідні клуби світу звертали на нього увагу, а журналісти всіх видань невпинно повторювали його ім'я. Рік навчання італійській обороні здатний повернути його на той рівень. Якщо ж ні - Мендеш завжди знайде йому місце роботи, але про нового Дані Алвеса доведеться забути. Схоже, вирішальний сезон для гравця. Чому віддасть перевагу Спаллетті - потужності Д'Амброзіо чи яскравості Канселу?
Бенедiкт Хеведес, 29 років, захисник, Німеччина
Деталі переходу: З «Шальке» в «Ювентус», оренда
Причини переходу: Три перших офіційних матчі сезону лише підкреслили потребу «Ювентуса» в опорникові та центральному захисникові. Скільки б у клубі не намагалися зменшити значущість Леонардо Бонуччі, іноді навіть доходячи до абсурду. П'ять пропущених, два привезених пенальті... Барцальї та К'єлліні старішають, Даніеле Ругані надто молодий, Медхі Бенатія просто не того рівня. Та й відсутність варіативного центрдефа, який вміє зіграти і на фланзі (Барцальї не береться до уваги, його «вміння» ми бачили в Кардіффі) було в мінус чемпіону. А чемпіон світу-2014 (єдиний з трьох гравців «манншафт», які не пропустили на турнірі жодної хвилини) і багаторічний капітан «Шальке» саме посварився з новим головним тренером, втратив пов'язку і задумався про першу в житті зміну клубу.
«Мандрівники не повинні зупинятися». Якщо 31-річний Доменіко Тедеско, який не мав раніше відношення до «Шальке» і до цього тренував на дорослому рівні два місяці, дозволяє собі висловитися так про легенду «Кнаппен», та ще й отримує підтримку від керівництва - причин залишатися немає. Нехай і спортдир Крістіан Хайдель намагався пом'якшити удар, кажучи, що відпустив гравця лише через його прохання і заслуги перед клубом. Вболівальники сприйняли відхід негативно і проводжали капітана в сльозах.
Наслідки для клубів: «Я не Бонуччі. Я інший гравець і людина. Але я лідер. Я багато років був капітаном в «Шальке», як і в юнацьких командах». Бенедикт справді має залізний характер і пасує «Юве» в цьому сенсі. Протягом усіх останніх років жорсткої критики на адресу «Шальке» він ніколи не ховався, завжди брав удар на себе. На Чемпіонаті Світу надійно закрив проблемний лівий фланг оборони. «Він лідер і віддає всього себе команді» - захоплюється його співвітчизник і новий одноклубник Самі Хедіра. «Він чимало нам допоможе. Тепер нам буде легше».
Крім того, Хеведес аж ніяк не просто дуболом, а й відмінно бачить гру. За перехопленнями м'яча у попередньому сезоні в Бундеслізі він поступився лише Тьяго Алькантарі. З іншого боку, Тедеско пояснював відмову від гравця його відносно невисокою швидкістю, небездоганною технікою і невмінням починати атаки довгими пасами (чим славиться той же Бонуччі). Мова про жорсткого німецького захисника старого стилю після кількох не кращих років - особистих та командних. Для «Шальке» це в будь-якому випадку величезна втрата. Скільки б Колер і Настасіч не розігрували м'яч, до характеру і харизми Бенедикта їм як до Місяця.
Наслідки для гравця: «Якби місяць тому хтось сказав мені, що я перейду до іноземного клубу до кінця серпня - назвав би його божевільним». В цьому його головна проблема. Бенедикт слушно відмовився від переходу в «Ліверпуль». У швидкому англійському футболі йому було б складніше. «Ювентус» же за менталітетом йому чудово пасує. Але чи знайде цей сильний характер спільну мову з лідерами команди? Чи не пройшов він вже свій пік? Чи не стане перший виїзд за кордон для цієї звиклої до домівки людини занадто важким випробуванням? Він здатний стати новим і покращеним Барцальї. Здатний і повернутися до Німеччини вже за півроку.
Матіас Весіно, 26 років, півзахисник, Уругвай
Деталі переходу: З «Фіорентини» в «Інтер» за 24 мільйони євро
Причини переходу: Ще кілька тижнів тому цей перехід на здавався таким вже важливим. Однак перші два тури ліги довели зворотнє. Трансферна кампанія «Інтера» спочатку викликала роздратування вболівальників команди, сміх ненависників і нудьгу фахівців та нейтральних вболівальників. Але Лучано Спаллетті знав, що робить і не дарма наполіг на активації «клаусули» уругвайця. Йому потрібен був останній опорник, здатний конкурувати з Роберто Гальярдіні і замінити не потрібного тренеру Жоффре Кондогбія (перейшов до «Валенсії»). Весіно також не горів бажанням залишатися в розваленій «Фіорентині» і бажав піти шляхом одного зі своїх кумирів Альваро Рекоби, з яким встиг пограти і навіть виграти Чемпіонат Уругваю. «Ель Чіно» був вельми радий переходу молодого співвітчизника до «нерадзуррі».
Наслідки для клубів: «Серхіо Бускетс і Тоні Кроос чудово читають гру і вміють перебувати в потрібному місці в потрібний час. Я хочу грати так само». Колишній атакувальний хавбек, який раніше бачив кумирами Рекобу і Зінедіна Зідана, поступається Кроосу в техніці і обом в досвіді. Фізична міць (187 сантиметрів зросту і 83 кілограми ваги), вражаючий кілометраж і невгамовне бажання працювати - його козирі. «Я завжди жертвую собою. Це важливіше, ніж якість гри. Важливо, що від мене хоче тренер». Гідні слова для уругвайця, за яким раніше полювала й збірна Італії. При цьому Весіно - доволі технічний гравець. Інші не стають у Мауріціо Саррі лідерами центру поля (в «Емполі»). Він вміє і прийняти м'яч, і віддати пас, б'є по воротах здалеку, влучаючи далеко не завжди, але досить ефектно. Навчився і підключатися в штрафний без м'яча. Відбирає м'яч чисто, часто не фолить (6-7 жовтих карток за сезон - небагато для опорника) і відзначається в перехопленнях. В останні два сезони він відмінно підпирав технічного Борху Валеро і їх взаємодія вже дала перші плоди і у «Інтері». Гальярдіні став сенсацією попереднього сезону, але цей, схоже, проведе в запасі. Слабкість ж «Фіорентини» в центрі поля після його відходу очевидна.
Наслідки для гравця: Уругваєць запам'ятався багатьом чудовим виступом під час минулорічних 5:4 над «Інтером». Тоді він вдало підключився до штрафного без м'яча, потім розіграв «стінку» з Валеро і точно пробив з 18-ти метрів, а потім відправив у прорив Бабакара, додавши до двох голів асист. Його гол у ворота аргентинців вивів уругвайців на Олімпіаду вперше з 1928-го року. Вже з перших хвилин цього сезону він почав підключатися до штрафного і загрожувати воротам. А в матчі з «Ромою» таке підключення закінчилося голом.
До його праці ж в обороні претензій ніколи не було. Наставник «Фіорентини» Стефано Піолі недарма порівнює його з тим же Матюїді. Його взаємодія з Валеро чудово діє. Але що буде, коли настане криза або Борха травмується? У «Фіорентині» в таких випадках Матіас зникав разом з партнерами.
Марко Борр'єлло, 35 років, нападник, Італія
Деталі переходу: З «Кальярі» в СПАЛ за мільйон євро
Причини переходу: «У Антоніо Кассано було 600 жінок? У мене було трохи менше, зате вони гарніші». Не дивно, що цей Казанова, модник з вибуховим характером змінив клуб. Він здійснює це майже щороку. Голи у Серії А за 12 різних клубів - це рекорд для статистики. Але для визначення стійкості психіки гравця - скоріше антирекорд. Ще в лютому він говорив, що щасливий в «Кальярі» і почувається як вдома. В середині ж літа, за власними словами, відчув, що «вогонь згас» і захотів піти. «Для немолодого гравця мотивація і віра мають велике значення. Якщо їх немає - успіху не буде». В клубі ж заявляють про новий конфлікт з головним тренером Массімо Растеллі, відносини з яким не склалися ще з зими, про «неповагу до тренера, партнерів та міста». Сварки з тренером або партнерами гравець, до речі, заперечує. Для новачка ліги СПАЛ такий досвідчений забивний форвард (а Марко минулого сезону забив 20 м'ячів, вигравши парі у Крістіана Вієрі) - подарунок з небес.
Наслідки для клубів: Такий характер Борр'єлло - наслідки складного дитинства у найкримінальнішому районі Неаполя, в якому, за його ж словами, «рік йде за десять». Його батько був вбитий Каморрою, коли Марко було 11. Якби не фізична міць, відмінний удар лівою ногою і головою, якісна гра спиною до воріт і доволі непогана техніка - невідомо, де б він був сьогодні. З іншого боку, якби не характер, постійні травми і дискваліфікація за вживання допінгу - він би затримався в «Ромі», «Мілані» та «Ювентусі» довше. Адже у всіх цих командах він починав добре і забивав. Але потім незмінно щось траплялося.
Найяскравіша атака «Кальярі» у попередньому сезоні будувалася на його фінальному акорді. Його наступник Леонардо Паволетті також вміє забивати, але далеко не такий технічний і по-спортивному злий. Борр'єлло зазвичай не цікавить стан команди, він просто бере м'яч і забиває.
Паволетті з цим складніше. Що ж стосується СПАЛ - новачок ліги, який повернувся після 50-річної відсутності, можливо, цим трансфером забезпечив собі місце у Серії А. Гра у команди поставлена, 0:0 проти «Лаціо» у Римі - ознака вміння оборонятися. Однак чимало таких симпатичних команд вилітали через відсутність бомбардира. У СПАЛ нині такий є.
Наслідки для гравця: За такої атмосфері «віри та хоробрості» в команді Борр'єлло обіцяє більше десяти голів за сезон і навіть мріє поїхати зі збірною на Мундіаль. «Успіх Роджера Федерера свідчить про те, що вік - це просто цифра». Але не факт, що за кілька місяців атмосфера не здасться йому іншою. Навряд чи він залишиться в цій команді у сезоні 2018/19, але до цього він здатний забити півтора десятка голів. Якщо не бешкетуватиме. Хоча б деякий час.
Переходь за посиланням та донать нашим захисникам!
