- Чи встигли ви відновитися після гри зі «Скендербеу»?
- У нас було не так багато часу на відновлення – лише п᾿ятниця та субота. Сьогодні ми виглядали трохи втомленими, оскільки грали практично тим же складом у четвер у Лізі Європи. Однак ми постаралися зробити все від нас залежне і досягли непоганого результату. Але наша гра не була весь час хорошою. Втім, ми дуже раді, що виграли два матчі за тиждень.
- Футболісти «Олімпіка» діяли досить агресивно?
- Усі команди в Україні агресивні – такий тут футбол. Добре, що «Олімпік» не закривався всією командою на своїй половині поля, вони намагалися грати в футбол. Це було добре для нас і для всіх.
- Чи відчували ви відсутність Сергія Сидорчука?
- Сидорчук − важливий гравець і капітан команди. Але у нас на лавці є сильні футболісти, які можуть замінити і Сидорчука, і інших партнерів. У нас сильний склад і кожен із наших гравців дуже важливий для всього колективу.
- Микита Корзун нещодавно став батьком. Ви вже його привітали?
- Я цього не знав. (Посміхається)
- Ви знаєте, що «Шахтар» зіграв внічию з «Чорноморцем» − 0:0?
- Так, я чув про це після матчу. Це добре для нас, але нам потрібно концентруватися на власній грі та результатах, а не дивитися на «Шахтар» чи інших суперників. У нас є мета, і щоб її досягти, необхідно просто вигравати кожен матч – і проти «Шахтаря» чи «Олімпіка», і в Лізі Європи. Ми робимо все можливе, і, сподіваюся, цей сезон буде успішним для нас.
- На вашу думку, в моменті, коли суперник пішов на вас прямою ногою, він заслуговував на червону картку, а не жовту?
- У кожного на цей рахунок своя думка, рефері не показав у цьому епізоді червону картку. Між нами не було сутички, і суддя навіть не зафіксував фол. Це його думка, яку ми повинні поважати. Але це більше не має значення, бо гра вже закінчилася. У мене немає ніяких претензій ні до гравця, ні до команди.
- Свою жовту картку в тому епізоді ви отримали за надмірні емоції?
- Звичайно. (Посміхається.) Нікому не подобається, коли проти нього роблять підкат ззаду, адже так можна отримати травму. Добре, що все обійшлося.
- У матчі проти Латвії ви забили свій дебютний гол за збірну Угорщини. Чи мріяли ви про такі моменти, коли були дитиною?
- Ні, у дитинстві я грав не в футбол, а у гандбол. Тому все було інакше. Я не мрійник. Звісно, коли я став стабільним гравцем національної команди, зіграв вже у 40 матчах, то вже почав мріяти про голи. Я щасливий від того, що забив за збірну, а особливо – що це допомогло команді. Бо останній рік для збірної Угорщини -– не дуже хороший, сподіваюся, що наступний буде кращим.
- У минулому матчі за збірну Угорщини ви грали проти Португалії, де вам довелося протистояти Кріштіану Роналду? Він дійсно такий хороший, як про нього говорять?
- Я не хочу говорити про це. Усі знають, що він чудовий гравець, ас своєї справи. Але я ні про кого не думаю, що він грає, як Бог. Звичайно, Роналду − чудовий футболіст, але коли ми на футбольному полі, ми всі рівні, і кожен хоче проявити себе якнайкраще. Просто у нього це виходить краще, ніж у всіх інших.
- На одному з минулих матчів вам подарували картину з вашим зображенням...
- Так, я вже отримав кілька подарунків від уболівальників «Динамо», це для мене багато значить. Для мене важливо відчувати, що фани до мене добре ставляться, адже тоді я знаю, що роблю щось добре. Ставлення уболівальників завжди має велике значення для футболіста, адже без них ми не отримуємо такого задоволення від гри. Тож я завжди радий отримувати презенти, особливо, від дітей. А картина була дуже реалістичною і виглядає краще, ніж я в реальному житті. (Посміхається.). Вона зберігається в моїй кімнаті на базі, я не хочу забирати її додому, оскільки буваю там рідко, а більшу частину часу проводжу на базі.
- Який найнесподіваніший або неординарний подарунок вам дарували?
- Коли я грав у Познані, наші вболівальники могли обійняти і поцілувати мене − такі речі завжди приємні, і вони не забуваються.
- Будьте готові, тепер українські дівчата прочитають це інтерв᾿ю…
- Сподіваюся, що тільки дівчата. (Сміється)
Переходь за посиланням та донать нашим захисникам!
