1. Кадрові проблеми Динамо, яких не помітили
Посеред тижня столичний клуб зазнав важких втрат у матчі 3 туру Ліги Європи. У зарубі із Янг Бойз не зуміли вціліти Сергій Сидорчук та Домагой Віда, лідери команди. І якщо хорват до останнього моменту претендував на те, щоб потрапити в заявку на матч, то Сидорчуку ще тільки належить з’ясувати всю серйозність своєї травми.
Замість капітана на поле вийшов Нікіта Корзун, для якого це був лише 5-ий матч у поточному сезоні. Попереднього разу білорус грав ще місяць тому – провів 15 хвилин проти Олімпіка. Незважаючи на нерегулярну практику, Корзун зумів приємно здивувати. В атакувальних діях він поміченим не був, зате приніс користь у руйнівних акціях, наполегливо і дисципліновано стаючи на заваді атакам Шахтаря.
Надійну гру продемонструвала оборона Динамо, до якої в новому сезоні чи не найбільше претензій. Четвірка Кендзьора – Хачеріді – Кадар – Піваріч зіграла практично без похибок. Тож відсутність робочої конячки – Домагоя Віди – позначалася хіба що на атаці.
2. Обережний футбол
Шахтар, за невеликими винятками, диктував супернику свої умови. «Гірники» більше володіли м’ячем, натомість Динамо зосереджувалось на обороні і надовго забувало про контратаки. Проте втілити свою відчутну перевагу у голи команді Фонсеки не вдалося. Статистика першого тайму зафіксувала по 3 удари по воротах від кожної команди. Лише по одному – у площину воріт. Нудьга…
Навіть трибуни, де зібралося близько 40 тисяч глядачів, якось принишкли. І лише з виходом Жуніора Мораєса, який практично одразу створив найнебезпечніший момент Динамо у цьому матчі (після його удару головою Пятов із труднощами дістав м’яч у куті воріт), Олімпійський завівся, як належить. Проте загалом ударів не побільшало. Обережність – понад усе.
3. Гармаш проти бразильців
Сьогодні був не найкращий вечір для бразильського півзахисту Шахтаря. У середині першого тайму Фонсека змушений замінити Бернарда. Герой матчу з Фейєнордом невдало приземлився на газон і не зміг продовжувати. Швидкість Тайсона динамівці грамотно гасили, зокрема, й забороненими прийомами. Марлос сам по собі зіграв не найкраще.
Але найголовніше досягнення господарів поля – вони зуміли нейтралізувати Фреда. Власне, це зробила одна людина – Денис Гармаш. Він грав проти бразильця щільно і жорстко. Заради справедливості варто визнати – окремі підкати Гармаша заслуговували «гірчичника», але рефері Віталій Романов аж надто демократично оцінював гру динамівця. Так чи інакше – ударами, поштовхами, з’ясуваннями стосунків – Денис закрутив голову опоненту і вибив його з робочого ритму.
Арбітраж Романова доводив Фонсеку до шаленства – після кожного нового зіткнення імені Гармаша. Щоправда, претензії до рефері мають і «динамівці». Після згаданого вище удару Мораєса м'яч на своєму шляху зустрів руку Бутка. Вказати на «позначку» суддя не наважився.
4. Хацкевич ризикував заради перемоги
Вперше головний тренер здивував, коли вже на 56-ій хвилині зняв Буяльського і підсилив атаку Мораєсом. Через 20 хвилин на полі стало на ще одного форварда більше: Морозюк поступився місцем Бєсєдіну. Грати проти Шахтаря у три форварди – такого собі в Україні давненько ніхто не дозволяв. Білорус явно хотів виграти цей матч. І нехай гра ва-банк дивідендів у вигляді голу не принесла, це однаково заслуговує на повагу.
5. Результат, який влаштував обох суперників
Підсумкові нулі, складається враження, влаштували обидві команди. У Шахтаря залишилася 7-очкова перевага над головним конкурентом. Після нелегкого вояжу у Роттердам і перед складним кубковим поєдинком із Зорею команда Фонсеки не зіграла на своєму максимумі. Вочевидь, не дуже й хотіла.
Для Динамо нічия із осіннім Шахтарем – нормальний результат. Це той випадок, коли не пропустили, не програли – от і добре. Якщо б «гірники» покинули Олімпійський із перемогою, відрив у чемпіонаті сягнув би аж 10 очок. Натомість Динамо зберігає певну надію, а Хацкевич – посаду. Після сьогоднішнього матчу його важко в чомусь критикувати. Рівень команди поки що не дозволяє перемогти Шахтар.
Переходь за посиланням та донать нашим захисникам!
