«За перемогу у Львові збірній України велике спасибі, порадували уболівальників, як не крути і як не вигадуй недооцінку цього виграшу. Безумовно, переповнені трибуни «Арени Львів» це щось з ряду геть і заслуговують що з боку футболістів, що з боку журналістів особливого ставлення.
Що стосується не стільки результату, скільки ходу гри, запропоную для обговорення декілька тез:
1) поки ми не дуже уявляємо, як вписати в гру Марлоса, а Марлос не дуже уявляє, як в неї вписатися; елементарний технічний брак новачка збірної, на жаль, зашкалює (у всякому разі, у другому таймі), але Шева правильно його підбадьорює; деякі індивідуальні дії Марлоса розташовують до думки, що він не просто може; гол зробив, і, по ідеї, це суворий прогрес;
2) Ротань, на мій погляд, вийшов при надзвичайній необхідності, оскільки у нас взагалі не було опорників (травми!), крім молодого Танковського - тут справа не в перспективі, а в елементарному небажанні грати з розірваними лініями; ветеран з обов'язками впорався - і вставив, і отримав; що стосується перспективи - мовчи, смуток, мовчи;
3) продовжуємо видовищний футбол імені володіння м'ячем - хтось готовий сказати, що при цьому Словаччина мала менше можливостей для взяття воріт?
4) але широкій публіці це подобається, і це не можна не враховувати;
5) хто наступний нападник України слідом за Коломойцем? Сергійчук або Акименко?!
6) сподіваюся, фанати нічого не зчудили, а то, знаєте...
7) фартовість Львова? При всіх захопленнях - так привезіть сюди нарешті гранда! Німеччину якусь - тоді і перевіримо...
А взагалі куди гірше те, як англійці розкатали нашу молодіжку. Адже це був матч відбору, а не товарняк, який сам по собі ні до чого не зобов'язує. Камо грядеши, «футбольна країна». Знак питання не ставлю навмисно», - написав Франков у свіжому номері журналу «Футбол».
Переходь за посиланням та донать нашим захисникам!
