Європосольство. Українські герої та антигерої єврокубкового тижня

Футбол України 8 Грудня, 16:57 1411
Європосольство. Українські герої та антигерої єврокубкового тижня | 19-27
Успіхи вінгерів, невдачі крайніх захисників.

Несподіваний прорив вінгерів «Динамо», несподіваний провал українців у «Славії», очікувана невдача флангових гравців «Зорі» і рятування Євгена Новака від ганьби - в останній тиждень групового турніру Єврокубків українські вболівальники пережили чимало як позитивних, так і негативних емоцій.

Герої:

Марлос, 29 років, півзахисник, «Шахтар»

Головним мотором розвитку атак «Шахтаря» був Тайсон, якого переведення Фернандіньо в центр оборони залишило абсолютно вільним. Розгін атак у його виконанні був чудовим з перших хвилин, попри ушкодження. Спочатку підводили донеччан хіба що загальмованість і егоїстичність вінгерів поблизу воріт гостей. У першій чверті матчу Марлос віддав лише шість передач і припустився трьох зі своїх шести втрат. Однак після невдалої спроби удару з правої частини штрафного «змінив фазу», заграв набагато динамічніше та командніше, почав відкриватися в центрі без м'яча. При цьому і дриблінг почав використовувати лише в ці хвилини, в підсумку вийшовши на десять спроб. І результат одразу ж прийшов.

На 26-ій хвилині в центрі поля він отримав пас від «мотора», миттєво знайшов Бернарда на вході в штрафний, а той виконав відмінний удар. Другий гол відбувся після його закидання з ще глибшої позиції - з центрального кола на вихід Ісмаїлі. При цьому він продовжував допомагати в вищезгаданому пресингу на правому фланзі, що позбавляв м'яча «Іньєсту з Стокпорта» та вінгера збірної Німеччини.

У сезоні 2017/18 трійка Марлос-Тайсон-Бернард стала «візитною карткою» команди і змусила Європу говорити про себе. Рівень взаємодії уродженців Бразилії нічим не поступається рівню їхніх попередників - найкращих атакувальних зв'язок донеччан. Чи тягне оборона, центр поля та форвард команди на 1/8 фіналу Ліги Чемпіонів - запитання складне. А от щодо тріо атакувальних півзахисників сумнівів немає.

https://img.uefa.com/MultimediaFiles/Photo/competitions/Comp_Matches/02/52/48/71/2524871_w1.jpg


Віктор Циганков, 20 років, півзахисник, «Динамо»

За відсутності креативних атакерів, за кризи та травм опорників «Динамо» гру команди на себе починають брати вінгери. Після відходу Андрія Ярмоленка і на тлі чергових психологічних та фізичних проблем Дерліса Гонсалеса ці позиції вважалися найслабшими і недоукомплектованими. Не факт, що нині ситуація кардинально змінилася, і у зимове міжсезоння киянам все ще слід пошукати крайнього півзахисника. Факт в тому, що нині обидва вінгери в ударі. Талант Віктора, його техніка, бачення поля, якість пасу та удару не ставляться під сумнів. Якщо вже навіть ізраїльські коментатори матчу «Шахтаря» вирішили згадати про «великий талант» та «чудового гравця», який народився в цій країні під час виступів його батька Віталія за місцеві команди...

Заважали Циганкову-молодшому лише дві речі - травми та несміливість, невміння брати на себе гру. Щодо першої залишається лише сподіватися на краще. Що ж стосується другої - уродженець Нагарії нарешті відчув, що здатний брати гру в свої руки. Для цього він має всі умови. Все складається на його користь. Місце в стартовому складі є, криза Дениса Гармаша, не найкраще повернення після травми Віталія Буяльського, відверта нестабільність та несміливість Володимира Шепелєва та Шапаренка дозволяють йому без перешкод зміщуватися в центр, отримувати чимало м'ячів і успішно віддавати їх. Вінгер, розігруючий опорник, центральний атакувальний півзахисник - Вiктор встигає на полі все і поступово стає незамінним і в тактичному плані.

У звітному матчі він брав участь у всіх гольових комбінаціях. В першій - пасом під дальній удар Мораєшу, після якого Морозюк добив, в другій та третій - скоріше непрямо, а пенальті для того ж Мораєша заробив сам. Вивів Шапаренка на відмінну ударну позицію, сам пробивав двічі, брав участь в 19-ти двоборствах, з яких виграв десять, п'ять разів намагався проходити суперника на дриблінгу, друге місце в команді за дотиками до м'яча, причому, на відміну від Кендзьори, він не відіграв повний матч - з гри вінгер не вимикався.

Микола Морозюк, 29 років, півзахисник, «Динамо»

Ще один приклад важливості довіри та впевненості в собі. І для нього кадровий голод став трампліном для прориву, а капітанська пов'язка додала стабільності. Під час гри на позиції правого захисника його часто звинувачували в безсистемності, нестабільності, провалах в обороні. На позиції ж правого вінгера всі ці звинувачення відпали. Нічого надприроднього він не пропонує - проходи флангом та закидання в штрафний, стандартні положення, підключення в штрафний по правому боці.

Головне - намагається діяти таким чином постійно, на швидкості та просто. Що нерідко призводить до втрат та звинувачень в банальності. Втім, вінгерам, на відміну від захисників, зараховують кількість не провалів, а успіхів. А останніх було набагато більше. Одинадцять (!!) фолів, привезений пенальті та ледь не отриману другу жовту картку затьмарили два спокійних пасу Мораєшa на порожні ворота і гол на добиванні.

https://img.uefa.com/UploadedMedia/1/17197/F101/887788706_17197.jpg

Це все, що потрібно від гравця, від якого не очікують стати зіркою.

Євген Новак, 28 років, захисник, «Вардар» (Македонія)

Чемпіону Македонії все ж вдалося набрати хоча б одне очко в першому груповому турнірі Ліги Європи в історії країни. Причому по закінченні домашнього матчу з «Русенборгом» (1:1) наставник «Вардару» ще й залишився вкрай незадоволеним, оскільки вважав, що його команда повинна була перемагати. В чому, в принципі, має рацію. Хоча і матч між найгіршою обороною турніру (в результаті 20 пропущених) і воротарем, який здійснив найбільшу кількість сейвів (на рахунку Андре Хансена в результаті 29) розпочався атаками гостей. Новаку навіть довелося заблокувати два удари з вельми небезпечних позицій. Зате надалі і до закінчення тайму господарі і справді повинні були забити більше, ніж один гол. А в другому таймі останні вже впевнено втримували нічию, дозволивши супернику завдати за цей час лише чотири удари по воротах Гачевскі, та й ті - не з найкращих позицій. Два з них знову заблокував українець, додавши до цього сім вибитих м'ячів.

Більше того, в атаці, крім голу, два найнебезпечніших моменти були на рахунку Євгена. В середині першого тайму його відмінний удар головою згори вниз воротар блискуче перевів в стійку, в середині другого - в гарному стрибку відбив вбік. Обидва було завдано після подачі кутових. Другий пристойний матч українця поспіль залишає непогані відчуття після важкої кампанії, найуспішнішої в історії македонського футболу.

Антигерої:

Юрій Вернидуб, 51 рік, головний тренер, «Зоря»

Слід згадати про кадрові проблеми «Зорі» напередодні звітного матчу та й загалом про її статус нефаворита та міць суперника. Невихід команди з групи - закономірність. А відібрані у іспанців та німців шість очок - привід для компліментів на адресу тренера. І все ж він несе відповідальність за результат та власні рішення. Переведений в центр оборони Ігор Харатін не лише невдало впорався з безпосередніми обов'язками, не встигаючи в другому таймі за Вільямсом та Раулем Гарсією, а й був втрачений в центрі поля. Вкрай обережна гра та відсутність пресингу гостей в першому таймі дозволяли Андрієвському та Бабенку вільно комбінувати в центрі поля, а команді - видати вельми симпатичні 20-25 хвилин. Однак в другому таймі тренер не передбачив початок тиску на них, початок більш масованого підключення до штрафного Луніна. Тому в підсумку м'якотілі опорники очікувано розвалилися під пресингом потужного та досвідченого Гарсії.

В атаці Вернидуб висунув на позицію центрфорварда Артема Громова, виставивши Юрі за ним. І також не вгадав. Українець працював і нерідко знаходив м'яч, але просто не знав, що з ним робити. А бразилець, на якого він міг би теоретично скинути, просто плутався в ногах на своїй занадто глибокій позиції, потерпав від травми і не встигав допомогти партнеру. Жодного удару у площину воріт за матч цей тандем, як і всі інші, не створив. Та й три удари загалом протягом останніх 68-ми хвилин матчу - це провал. Останнім часом Вернидуб займався кадровою та тактичною еквілібристикою, що не принесла користь його команді.

Артем Гордієнко, 26 років, захисник, «Зоря»

Ще одне невдале рішення Вернидуба. Артему довелося виконати стрибок з позиції центрального атакувального півзахисника у шведському матчі на позицію правого захисника. Мабуть, занадто протягом двох тижнів. В першому таймі і до нього претензій бути не може - настирливі зміщення Маркеля Сусаети він припиняв чітко, як і небезпечні простріли/навіси в штрафний. Відзначився і небезпечним «кросом» на Громова, який змарнував добру нагоду. В другому ж втрачав м'яч в атаці і не переривав закидання в штрафний, здебільшого - на «другому поверсі». Адуріс легко оминув його на фланзі, і того зупинив лише Лунін. Гарсія тричі перестрибнув його - врятували воротар (один суперсейв) та поперечина. Його та Караваєва перестрибнув той самий Адуріс в першому епізоді, що закінчився голом. А на 86-ій хвилині м'яч пролетів повз нього і опинився у Гарсії, який забив другий гол.

Олександр Караваєв, 25 років, півзахисник, «Зоря»

https://img.uefa.com/MultimediaFiles/Photo/competitions/Comp_Matches/02/52/54/03/2525403_w1.jpg

У вчорашньому матчі «Зорі» можна знайти чимало антигероїв. Андрієвський та Бабенко виглядають слабко у грі в два опорника і без допомоги жорсткого останнього. Харатін в другому таймі почав програвати двоборства і не встигав прикривати в штрафному. Про Гордієнкa вже згадано вище. І все ж ці невдачі цілком підпадають під категорію «тренерські рішення». А ось чергове випадіння з гри капітана, який грав на звичній позиції - його вина.

У першій чверті матчу він діяв непогано, брав участь в комбінаціях, закинув по флангу на Гордієнко, який прострілив на Громова. Але й тоді команді бракувало швидкості та гостроти. В другому ж їй банально бракувало лідерських якостей капітана, допомоги кризовому правому захиснику. Лише 16 торкань м'яча в другій половині гри, три з 12-ти виграних двобоїв загалом, два заблокованих удари по воротах, вдвічі більше пасів поперек поля, ніж вперед, програна повітряна дуель Адурісу...

Едуард Соболь, 22 роки, захисник, «Славія» (Чехія)

Руслан Ротань, 36 років, півзахисник, «Славія» (Чехія)

Вже неможливо відкрутитися - українці причетні до провального сезону «Славії». Принаймні, якщо вимірювати амбіціями її китайських власників. «Мінус 14» відставання від «Вікторії» у лізі, виліт з Ліги Європи після домашньої поразки від «Астани» (0:1, саме казахи йдуть далі), коментарі журналістів та вболівальників про «гру, яку неможливо дивитися», яка «викликає огиду». Навряд чи головний тренер Ярослав Шилгави, який привів команду до чемпіонського титулу та рекордної серії без поразок, втримається на своїй посаді. Чималу порцію критики отримують і новачки, між іншим Соболь за «регресію з кожним матчем» та Ротань за «невідповідність рівню».

По закінченні матчу чеські ЗМІ особливо відзначали недостатню допомогу крайніх захисників і занадто повільну гру в центрі поля та біля воріт суперника. Про останнє згадував й Шилгави, щоправда, вказуючи на поганий стан газону. В чому, до речі, знайшов підтримку й тренера опонентів. Все ж провал неможливо заперечити. В першому таймі «Славія» відверто грала на втримання. Щоправда, почала його непогано, пасом Ротаня на Соболя і закиданням останнього в прорив Штоху. Той прострілив на Фридриха, який влучив у воротаря. Ще одне таке закидання українця на словака закінчилося поганим приборканням м'яча партнера в штрафному. Однак надалі господарі припинили грати. І після набагато потужнішого початку другого тайму вже за рахунку 0:1 знову заснули аж до фінального штурму. Тож заміна Ротаня на 68-ій хвилині була цілком логічною, і не тільки тому, що вперше протягом останнього місяця отримав ігрові хвилини.

Три відбори, жодного перехоплення, 64 дотики до м'яча без наближень до штрафного, гра без загострюючих пасів, вкрай повільний темп - можливо, 36-річному футболісту не слід було виходити на таке поле в такому стані і після такої перерви. Соболь продовжував діяти активно, проте шість його «кросів» були відверто неточними, один удар по воротах здалеку було заблоковано, другий - з відскоку після кутового - впевнено взяв воротар. Що ж стосується оборони, то саме він привіз на своєму фланзі штрафний, який закінчився голом. Отримав жовту картку. А його прямий опонент правий вінгер Твумасі був одним з найкращих на полі. Несподіваний, і від того більш шокуючий провал.