«Моя футболка, можливо, стала першою, що побувала в космосі». Анатолій Тимощук – про розбитий Кубок УЄФА, розгром «Баварії» та роботу з Адвокатом

Світовий футбол 16 Січня, 16:35 669
«Моя футболка, можливо, стала першою, що побувала в космосі». Анатолій Тимощук – про розбитий Кубок УЄФА, розгром «Баварії» та роботу з Адвокатом | 19-27
Екс-капітан збірної України дав ексклюзивне інтерв'ю офіційному сайту УЄФА, предметом якого була перемога «Зеніта» у Кубку УЄФА 2007/08. «Футбол 24» пропонує найцікавіше вашій увазі.

Колишній капітан збірної України був одним із лідерів тієї команди, яка у 2008 році зуміла здобути Кубок УЄФА, обігравши у фіналі шотландський Рейнджерс.

На шляху до вирішального матчу турніру Зеніт розгромив майбутній клуб Тимощука – мюнхенську Баварію.

Про роботу з Діком Адвокатом

У нас були чудові стосунки. Це хороший фахівець. Команда працювала з наставником як єдине ціле. Ми виконували все, що від нас вимагалося і на тренуваннях, і в матчах. У той же час колектив доповнював наставника. Саме це і стало головною причиною нашого успіху.

Байдуже, з ким ми грали – з Баварією, Вільяреалом чи Манчестером, ми показували свій футбол, який приносив нам результат.

Про футболку в космосі

Після матчу з Сатурном в Раменському у нас разом з ще одним другом, через якого я спілкуюся з Маленченком (російським космонавт українського походження – прим. ред), виникла ідея відправити мою футболку в космос. Ми гарно запакували футболку, і Юрій взяв її з собою на орбіту, хоча йому довелося заради цього чимось пожертвувати, адже у них обмежена кількість дозволених особистих речей.

Зараз футболка знаходиться у мене та зберігається в банку в Німеччині. Історія має продовження – при поверненні з орбіти виникла позаштатна ситуація, і від загибелі космонавтів віділяли лічені секунди. Але в результаті все завершилося благополучно. Моя футболка, можливо, стала першою, що побувала в космосі.

Про розгром Баварії

Баварія виділялася, оскільки це був головний претендент на титул. Ми звикли її бачити в Лізі чемпіонів, а тут вона опинилася в Кубку УЄФА.

Баварія дуже хотіла виграти турнір, плюс це був останній сезон для Олівера Кана. Мені здається, команда хотіла зробити йому подарунок у вигляді кубка, але на їхньому шляху став Зеніт.

Перед матчем-відповіддю наставник хотів трохи змінити тактику, але ми посиділи всі разом, поспілкувалися і вирішили залишити все як є, зігравши в свій футбол. У підсумку ми видали свій найбільш феєричний матч, обігравши європейського гранда з рахунком 4:0.

Про фінальний матч Кубка УЄФА 2007/08

Ми знали силу Рейнджерс. У півфіналі, в якому шотландці грали з Фіорентиною, особисто я вболівав саме за Рейнджерс. Британський стиль більше схожий на футбол, у який грав Зеніт: швидкість, націленість на ворота.

Матч вийшов дуже нервовим. Рейнджерс тиснув, ми спочатку не могли забити. Але потім все ж відкрили рахунок, потім забили ще. Після другого голу вже кожен з нас розумів, що гру не віддамо. Ми так святкували, що від кубка навіть відлетіло кілька маленьких шматочків, їх потім довелося додавати. Це були дуже яскраві і незабутні емоції. Так і повинно бути, коли перемагаєш в кубку.

Про святкування після перемоги

Спочатку святкували просто на стадіоні, провели певний час зі своїми уболівальниками, подякували їм за підтримку, принесли їм сам кубок. Потім ми відправилися в готель, де перебували близькі і друзі. Думаю, та ніч була безсонною для всіх.

У Санкт-Петербурзі нас зустрічали представники міської влади, також в аеропорту зібралися вболівальники, яких було дуже багато, при тому, що значна підтримка була у нас і в Англії. Ми вирушили на площу, де знову виступали перед уболівальниками і показали їм кубок.

Про перемогу над Манчестер Юнайтед у матчі за Суперкубок УЄФА

У матчі за Суперкубок УЄФА ми грали з командою з Ліги чемпіонів і були готові до цього. Ми виходили на поле і розуміли, що граємо проти переможця Ліги чемпіонів. Ми виходили показати свій футбол, свою агресію і всі ті якості, які були нам притаманні. Це і принесло результат. Тому я вважаю, що всі ці успіхи можна повторити, володіючи інфраструктурою і хорошими гравцями. У це потрібно вірити, до цього потрібно прагнути.

А на яких полях ми тренувалися – про це можна фільми жахів знімати... Але наша цілеспрямованість була вищою за ті проблеми, з якими ми могли зіткнутися. Ми йшли обраним шляхом, і цей шлях не змінився і до цього дня.

Про майбутнє

Без віри, без прагнення, без самовіддачі, без боротьби, без самопожертви заради команди високих результатів не досягти. Нам необхідно ще багато працювати, щоб досягти успіхів не тільки на внутрішній, але і на європейській арені.