12/02/2018 13:18 1533

Воротарська чехарда в «Динамо» триває: хто винний?

У «Динамо» спостерігається перебір із голкіперами. А от із якістю – великі проблеми. Напевно, прийшов час змін?

Напевно, вболівальники звикли, що в «Динамо» все добре на позиції першого номера. Завдяки багаторічній кар’єрі Олександра Шовковського позиція у воротах довгий час не викликала жодних питань. Траплялись травми, які вибивали СаШо із гри на певний відрізок, як це було перед стартом Ліги Чемпіонів ще за часів Лобановського, коли із Москви запросили Олександра Філімонова. Або перед самим домашнім Євро-2012, коли Шовковський отримав травму плеча в матчі чемпіонату проти «Волині». Траплялись спади форми, як за часів, коли Віталій Рева на певний час вигравав конкуренцію, або Станіслав Богуш - за часів роботи Юрія Сьоміна в Києві (перше пришестя російського фахівця). Але Шовковський завжди знаходив сили повертатися ще сильнішим та відправляв своїх молодших колег на лаву запасних, або в інший клуб.

Зрозуміло, що ця ідилія не могла тривати вічно. Найяскравіша, найуспішніша кар’єра рано чи пізно підходить до свого фіналу. Минулого сезону після невдалого матчу першого туру Ліги чемпіонів проти «Наполі» Шовковський заявив, що не буде продовжувати контракт, бо вже не відповідає рівню команди. До речі, фамілії скількох гравців в Україні ви можете згадати, які самі йшли або припиняли виступи розуміючи, що вже не тягнуть? Із цього часу в «Динамо» почалися проблеми на позиції воротаря. Минуло трохи більше року, а в Києві так і не визначились з першим номером. Пробували Рудько, Коваля, Бущана, а зараз повернули Бойко. Чотири голкіпера - напевно, це дуже забагато, подібна невизначеність не може бути в серйозному клубі.

За підготовку голкіперів в «Динамо» відповідає Михайло Михайлов. Він в клубі вже давно. Фактично із 2006-го року в першій команді із певними паузами, коли працював в штабі збірної та під час роботи Юрія Сьоміна та Валерія Газаєва в Києві. Поки грав Шовковський – не було ніяких проблем. Але варто було СаШо піти на заслужений відпочинок, з’ясувалося, що в «Динамо» із воротарями не все добре.

Із Запоріжжя до Києва приїхали два молодих талановитих воротарі – Максим Коваль та Олексій Шевченко. Перший вважався дуже перспективним: Максиму пророкували яскраве майбутнє. Але за більше ніж 5 років виступу за «Динамо», Коваль так і не зміг стати основним воротарем та перерости статус перспективного. Були відрізки, коли Максиму довіряли, були вдалі матчі, але загалом помилки із роками нікуди не ділися. Скажімо, в 2012–му році в матчі Ліги чемпіонів проти ПСЖ Коваль випустив м’яча після не самого сильного удару. Помилкою скористався швед Ібрагімович. Минуло п’ять років, в 2017-му Коваль у відповідальний момент знову припускається аналогічної помилки: випустив м’яч на останніх секундах кваліфікації Ліги Чемпіонів проти » Янг Бойз», що коштувало команді проходу до наступного раунду та солідних преміальних. Після матчу із «Карпатами» у Львові Коваль взагалі втратив місце в стартовому складі, а зимою перейшов в оренду до іспанського «Депортиво» із правом викупу. До речі, коли Максим переходив до «Динамо» із «Металурга» Запоріжжя, ЗМІ писали, що сума відступних склала 3 мільйона доларів. Величезні гроші, як за молодого воротаря, який так і не став основним футболістом.

Олексія Шевченко взагалі тримали тільки в молодіжних командах. Минулого сезону він в «Зорі» показав, що є доволі кваліфікованим воротарем виступаючи в Лізі Європи та отримуючи виклик до збірної України. Проблема тільки в тому, що в цьому сезоні в «Зорі» зробили ставку на юного Луніна, розуміючи, що на ньому можна заробити.

В свій час після допінгової історії повернули із «Шахтаря» Олександра Рибку. Свого часу цей воротар подавав великі сподівання ще за часів Дем’яненка, запам’ятавшись безстрашною грою на «Сантьяго Бернабео», коли вилучили Шовковського. Але своїм в «Динамо» Рибка так і не став: через «Оболонь» потрапив до «Шахтаря», де витіснивши із воріт П`ятова вдало зіграв в Лізі Чемпіонів, де неодноразово виручав свою команду. В «Динамо» Олександр так і не став наступником Шовковського, а після позаминулорічної невдалої гри в Кубку проти «Олександрії» був взагалі списаний. Чекав завершення контракту, після чого поїхав до першості Туреччини.

Свого часу великі сподівання подавав Денис Бойко. Своїми шансами в «Динамо» він не скористався. Помилки в матчі проти «Шерифа» назавжди залишаться в пам’яті вболівальників київського клубу. Але потім зміг знайти себе у » Кривбасі», де працював із Юрієм Максимовим, в якого починав грати ще в «Оболоні». Потім перейшов на повноцінній основі до «Дніпра», де дійшов до фіналу Ліги Європи. Цікавив команди із топ–чемпіонату в тому числі «Евертон» (свого часу вони теж цікавилися Ковалем) та «Севілью», але обрав Туреччину, де в нього нічого не вийшло. Не дивно, бо туди, на мою думу, можна їхати тільки за грошима, а не за прогресом. Зараз отримує шанс реанімувати кар’єру в рідному «Динамо» після травми Бущана.

Свого часу багато за дубль грав Артем Кічак. Він має дуже гарну воротарську антропометрію, встиг навіть зіграти за першу команду в одному із матчів чемпіонату, коли вилучення отримав Коваль, але із часом від цього воротаря відмовилися. Грав за «Волині», а зараз конкурує із Махарадзе за позицію першого номера в «Олімпіку».

Вадим Солдатенко за манерою гри та зовні схожий на Максима Коваля (до речі, він також із Запоріжжя). Солдатенко грав в першому сезоні Юнацької Ліги Чемпіонів, вже списаний із «Динамо». Був на переглядів в «Зірці», грав за «Суми» в Першій лізі, зараз на перегляді в «Авангарді» із Краматорська.

Зараз в «Динамо» після відмови від Коваля залишилося три воротарі: основний Георгій Бущан, дублер - Артур Рудько та молодий – Володимир Маханьков. Бущан в системі вже дуже довго, його свого часу ще Сьомін запрошував до першої команди, він потрапив до заявки. Але Георгій незважаючи на молодий вік (23 роки) вже переніс багато серйозних травм, через які змушений був багато пропустив.

Після рішення Шовковського повісити рукавички, Рудько отримав прекрасний шанс, але не скористався ним. Помилки нікуди не поділися. При тому, що Рудько вже не хлопчик – в цьому році йому виповниться вже 26 (за збігом обставин агент гравця має прізвище Михайлов та ім’я Андрій, таке саме, як син Михайла Михайлова, який свого часу грав за молодіжні команди «Динамо» та кропивницьку «Зірку).

Маханьков – воротар дублю, минулого сезону був першим номером в Юнацькій Лізі Чемпіонів. В тих матчах неодноразово виручав свою команду. В останньому турі першої половини минулого сезону проти дублерів «Шахтаря» відбив пенальті на останніх хвилинах гри. Здавалося, що він вже може претендувати на першу команду. Але матчі на зборах в Марбельї цього сезону показують, що Маханькову ще дуже далеко до першої команди. На мою думку, коли він працював в молодіжних командах, то виглядав впевненіше, цікавіше, ніж зараз…

Перед поновленням сезону спостерігали таку картину: «Динамо» потрібно грати відповідальні матчі плей–офф Ліги Європи та боротися за чемпіонство. При цьому за останній рубіж (не забувайте, воротар – це половина команди) будуть відповідати: частий гість лазарету Бущан (має досвід виступів за першу команду тільки на потязі 3 місяців), Рудько (в першій команді із жовтня минулого року і за цей час не зміг закріпитися в основі, хоча мав не один шанс) та Маханьков (молодий воротар). Виходить, що «Динамо» розраховувало на двох воротарів із мінімальним досвідом, до того ж один із них – схильний до травм.

Після того, як травму отримав основний воротар Бущан, подумалося про казку, коли хтось із молодих (в першу чергу - Маханьков) зможе повторити шлях Шовковського. Але «Динамо» вирішило орендувати із «Бешикташа» свого вихованця Бойка, який за останній час не мав ігрової практики. На мою думку, Денис може бути успішним тільки, коли він має довіру від тренера. Так було в «Оболоні» та «Кривбасі», коли йому довіряв Максимов. «Дніпрі», коли була довіра з боку іспанського фахівця Рамоса та тренера воротарів Педро Хари, який зараз працює в збірній України. Але в Дениса нічого не вийшло, коли була конкуренція в «Динамо», «Бешикташі» та » Малазі».

Після повернення через місяць Бущана, в «Динамо» знову стане три воротарі в першій команді. Крім того є перспективна молодь в лиці Маханькова, Кучерука, Петруся, які матимуть можливість грати за дубль в кращому разі тільки в гостьових матчах.

Виходить, що в кількісному плані у «Динамо» спостерігається навіть перебір із голкіперами. А от із якістю – великі проблеми. Вже дійшло до того, що почали забувати, коли воротар із «Динамо» був основним в збірній (навіть молодіжній), чи навіть викликався стабільно в розташування національної команди. Напевно, прийшов час змін?

Сергій Тищенко

Читайте першими новини про Динамо на каналі 1927 у Telegram
Loading...
Для того, щоб залишати коментарі, потрібно увійти на сайт або зареєструватися
| Реєстрація
Показати більше