Темні часи. Як іноземні ноунейми «посилюють» УПЛ

Футбол України 17 Березня, 12:35 752
Темні часи. Як іноземні ноунейми «посилюють» УПЛ | 19-27
Під час зимової паузи та навіть по ходу другої частини чемпіонату заявки клубів УПЛ поповнилися великою кількістю легіонерів. Sport Arena з’ясувала, чому їх не варто сприймати оптимістично та чекати поліпшення гри від команд.

Якщо просто поглянути на результати зимової селекції клубів Прем’єр-ліги, починаєш вірити, що криза покидає український футбол. Легіонерів знову везуть в Україну у великій кількості, «як в старі добрі часи». Але з висоти сьогоднішнього дня варто посперечатися, чи були ті часи «добрими» для перспектив нашого футболу. Загалом же, які часи, такі й легіонери – «темні конячки», на яких ставлять президенти клубів, спортивні директори та агенти, сподіваючись, що один з десяти «вистрелить» та може принести прибуток при перепродажу (або ж просто сподіваючись на щедрі агентські відступні).

Тут в першу чергу йдеться не про Шахтар із Динамо, які взимку взяли легіонерів із гарним досьє. Не отримали легіонерського посилення взагалі Олександрія і Ворскла. Володимир Шаран, щоправда, вже декілька разів обмовлявся, що хотів би мати в команді швидких легіонерів. А взимку у Туреччині він переглядав ганця Діксона Афоакву, який грав раніше у Білорусі. Але до підписання справа не дійшла. Олімпік та Чорноморець обмежилися підписанням вже раніше заявлених в Україні бразильців – відповідно Леонідаса з Зорі та Гуттінера з Олімпіка. «Точковими» були посилення Маріуполя та Зорі.

А от аутсайдери неабияк здивували, закидавши свої заявки великою кількістю футболістів із нижчих ліг європейський та латиноамериканських чемпіонатів, а то й взагалі – любительських ліг.

Звісно, можемо похвалити принаймні намагання наших клубів починати заробляти перепродажем футболістів. Приклад декілька років тому подала і продовжує подавати Зоря, кількох своїх вихованців відправили в Європу Карпати (щоправда, частину вже повернули). Тепер усім захотілося «швидких» грошей. Або ж власникам наших клубів здається, що українцями якісно заповнити заявку не вдається. Інша справа, якими легіонерами вони посилювали свої команди.

«ТОЧКОВІ» МАРІУПОЛЬ ТА ЗОРЯ

Зоря не здивувала взимку наполегливими пошуками нападника та знайшла гравця системи Манчестер Сіті Давіда Фопала. По ньому і марокканському центрбеку Мохамеду Ель-Буазаті з системи дортмундської Борусії питань фактично не може бути. Обидвом 21 рік, обидва відбудуть адаптацію, взяті «на виріст», для «засвічення» в Лізі Європи та перепродажу.

Давид Фопала, facebook.com/FCZoryaLuhansk

Не зрослося в Зорі лише з камерунським хавом Гаєлєм Ондуа (кажуть про проблеми з документами), натомість трохи дивним виглядало підписання 21-річного бразильського воротаря Луіса Феліпе. Звісно, його брали під акомпанемент можливого переходу Андрія Луніна до Реал Сос’єдаду. Але ще подивимося, наскільки успішною буде адаптація в Україні вихованця Інтернасьонала, який раніше в Бразилії грав тільки на молодіжному рівні.

Маріуполь, як і Зоря, не купував іноземців пачками (тим більше невідомих), а обмежився гравцем національної збірної Македонії з досвідом виступу в єврокубках за македонські Шкендію та Вардар Бесіром Демері. Македонець же заграв в основі Маріуполя відразу. А от по 21-річному центральному захиснику Джойскиму Дава 100-відсоткової впевненості поки нема. Олександр Бабич після матчів проти Олімпіка та Зорі нахвалює свого камерунського новачка з французьким паспортом, який пройшов юнацькі команди Ніцци, Ренна та Монако. Проте в португальському Жил Вісенте Дава в минулому сезоні шансу не отримав.

БРАЗИЛЬСЬКІ БУЧА ТА ВИННИКИ

Нинішній сезон Сталь розпочала як одна з найбільш українських команд УПЛ, але взимку господарі клубу вирішили рятуватися від вильоту в Першу лігу бразильцями, причому двох з них підписали на фланги захисту.

Наразі селекція Сталі найкраще влучила з правим захисником Джонатаном. 22-річний ноунейм із бразильської Серії С зіграв усі 4 матчі команди Ніколая Костова в цьому році та навіть забив гол Зірці.

Що ж стосується 25-річного атакуючого хавбека Тіаго Ромуло, то він не пробився до складу рідного для нього Атлетіко Гояненсе та приїхав до Сталі з оренди в декількох клубах штату Гояс. 24-річний захисник Кардозо Еберт – вихованець школи Інтернасьонала з Порту-Алергі. Перед Сталлю лівий фулбек зіграв півтора сезони в чемпіонаті штату Ріо-де-Жанейро та серії С за Макае. Еберт зіграв усі 90 хвилин в матчі проти Олімпіка, але відразу ж травмувався.

Эберт и Тиаго Ромуло, pfcstal.com

Підтягнув невідомих широкому загалу бразильців й Верес. Щоб одному латиноамериканцю не було сумно на базі у Винниках, на збір в Туреччину прилетіла відразу пара атакуючих гравців із мінімум виступів за серйозні команди та без досвіду гри в Європі. 22-річний Жуліо Сезар зіграв 9 матчів за Гуаратингету в третьому дивізіоні чемпіонату штату Сан-Пауло. Десь поруч з ним бігав у цьому турнірі й 21-річний правий латераль Пепе Соуза. На батьківщині він також виступав за команди штату Сан-Паулу – Фламенго та Аудакс, але грав тільки в чемпіонаті резервістів. Щойно приїхавши в Україну, хлопчина вже двічі зіграв із Динамо, причому у Львові Пепі вийшов через кадрові проблеми Вереса відразу в основі.

ЛАТИНОАМЕРИКАНСЬКИЙ ІНТЕРНАЦІОНАЛ КАРПАТ

Як і обіцяв Олег Смалійчук, Карпати продовжили гнути свою лінію, конвеєром підписуючи легіонерів. Відправивши зі Львова у теплі краї більшу частину набраних півроку тому гравців, Леви звідти ж привезли нових. Після підписання 23-річного болівійця Родріго Варгаса в заявці Карпат стало семеро латиноамериканців. Умовному львівському «Шахтарю» це поки не допомагає втекти з зони аутсайдерів, й тандем Друді – Смалійчук чекає або хороших газонів для технічних новачків, або дива від свого інтернаціоналу.

Отож, на додачу до аргентинця ді Франко та колумбійця Хорхе Карраскаля Карпати підписали після нового року ще п’ятьох іноземців. Молода колумбійська «зірка» Карпат не сумуватиме – з батьківщини Карраскаля львівська команда передусім взимку підписала Джонатана Бедою та Маурісіо Кортеса.

21-річний Кортес перейшов в однорічну оренду з Індепендьенте (Медельїн). Нападник (лівий вінгер) у минулому році тільки одного разу потрапив в заявку колумбійського гранда, а от в Карпатах новачок Левів встиг тричі вийти на заміну. Разом з ним прилетів з Колумбії його одноліток форвард Джонатан Бедоя. Цей колумбієць вже акліматизувався до Європи, щоправда, більш теплішої. З літа 2015 року Бедоя грав за юнацьку та другу команду Еспаньола в третій лізі Іспанії (48 матчів, 4 голи). Але першу частину цього сезону Бедоя пропустив.

Найіменитіший поки новачок Карпат – колишній хавбек Боки Жуніорс, 28-річний Кристіан Ербес. Аргентинський опорник зіграв за Боку 153 матчі, щоправда, коли перейшов у 2016-му у Веракруз, травмувався та фактично не грав в сезоні 2016/17, а в поточному зіграв за Чакаріта Жуніорс тільки 6 повних матчів.

Кристиан Эрбес, fckarpaty.com

Для згаданого 23-річного болівійця Варгаса підписання Карпатами – перший досвід гри за межами батьківщини. Він щойно взимку перебрався в один з двох найсильніших клубів Болівії, Стронгест, перед цим викликався в збірну Болівії. 19-річний аргентинський центрфорвард Катріель Санчес щойно вбрався в пушок в Тальєресі, зіграв два матчі в основі, як відразу полетів до України в однорічну оренду з опцією викупу. Перед цим Санчес двічі ставав кращим бомбардиром юнацьких чемпіонатів Аргентини і отримав виклик в збірну U-20.

Трохи розчинив цей латиноамериканський «коктейль» грузинський 24-річний центрбек Ніка Сандохадзе. На тлі більшості новачків Карпат він зі своїми майже 100 матчами за лідерів чемпіонату Грузії (Динамо, Торпедо, Локомотив, Самтредія) виглядає досвідченим дядьком.

«ФРАНЦУЗЬКА» ЗІРКА

Після першої, невдалої половини сезону Зірка продовжила французьку селекцію. На додачу до захисника Франка Сесе Пепе, хавбека Арно Геджа і нападника Хішама Ель-Хамдауі команда з Кропивницького підписала ще трьох французів.

Півзахисника Жюльєна Рюльє, який встиг дебютувати в грі проти Сталі, минулого літа переглядав Верес. Але екс-монегаск через півроку опинився в Зірці. Щоправда, як і більшість нових іноземців в УПЛ, в Монако Рюльє грав за резервістів або ж просто сидів на лавці. Востаннє на радарах професійного футболу Рюльє був помічений в сезоні 2012/13 в литовському Атлантасі…

Інший новачок Зірки, 24-річний опорник Момар Бангура, також має в ростері топ-клуб – Марсель. Два своїх матчі в основі марсельців він відіграв 7 років тому, а востаннє грав на професійному рівні наприкінці 2015 року – за Суіндон. Відтоді про Бангура не було ні слуху ні духу.

23-річного Аделя Гафаїті агенти Зірки відшукали в любительських лігах Франці. У нього також солідна школа (клубні системи Нансі, Глазго Рейнджерс, Норвіч), але на дорослому рівні виступав за скромні англійські Олдхем, алжирський Оран і декілька любительських клубів Франції.

Адель Гафаити, zbirna.com

Дивлячись на досьє всі цих «зірок», виникає зовсім двозначне враження та багато запитань. Але загалом усі ці французи в Зірці, бразильці у Сталі, латиноамериканці в Карпатах щонайменше до літа. А якщо команди не втримаються в УПЛ, то новачки з їх агентами поїдуть шукати легіонерського щастя кудись далі.

Проте тут важливо зауважити інше – такі агресивні зимові підписання іноземців дисонують із новинами про борги Зірки і невиїздом команди на закордонний збір, дисонують із новинами Сталі про їхні борги… Кількість нових іноземців дивує, якщо поглянути на місце Карпат в турнірній таблиці та кількість забитих командою голів у чотирьох з половиною матчах 2018 року.

Важко збагнути латиноамериканський вектор, якщо знати, наскільки сильною є клубна академія у Львові. Сильною, але непотрібною. Бразильці у Вересі не дивують, якщо пригадати, що клуб практично безпорадний поки у сенсі вихованні власних футболістів. Але два нових ноунейми дивують на тлі історії іспанця Каппароса, за якого сплатили «легіонерський» внесок в УПЛ (для першої заявки іноземця в чемпіонат України) і взимку відправили додому.

Висновки про більшість новачків-легіонерів зробимо якщо не в квітні, то у травні, коли газони українських стадіонів стануть зручними для технічного футболу, а матчі УПЛ почнуть нагадувати не бої гладіаторів на грузькому газоні, а футбол. Проте вже зараз ніяк не відчепитися від думки, що Україна все більше стає майданчиком для швидких заробітчан, які їдуть сюди зовсім не за футболом.

Юрій Конкевич