Жорстокі закони
Саудівська Аравія – найбільша держава Аравійського півострова і 12-та за розмірами у світі. На її території розташовані два найголовніші міста ісламу – Мекка та Медіна, а також колосальні поклади нафти, яка забезпечує близько 75% усіх доходів економіки країни. Населення – надзвичайно урбанізоване: 80% саудів мешкають у містах, кам’яних оазах посеред пісків. Найспекотніший місяць – липень, коли середня температура сягає 38 градусів вдень і майже 25 вночі.
На території Саудівської Аравії діють закони шаріату. Надзвичайно жорсткі і навіть жорстокі рамки дозволяють поліції рапортувати про дуже низкий рівень злочинності в країні. Украв – готуйся, що тобі відрубають кисть руки. Убив – вирушиш на той світ вслід за своєю жертвою. До речі, стратою карається і богохульство. Практикується відрубування голови при великій кількості глядачів. Справжнє середньовіччя!
«Це видовище не для слабкодухих, – розповідав Неманья Тубіч, екс-захисник Карпат, якого занесло у клуб Хаджер. – У них страти відбуваються один раз на місяць, у перший тиждень. За розповідями, народу збирається чимало».
Смерть! Смерть! Смерть! Подружня зрада також гарантує квиток в один кінець. Що вже казати про нетрадиційні сексуальні стосунки – за це сауди готові пошматувати. Парадокс полягає у тому, що кількість геїв у Саудівській Аравії зашкалює.
«Тут до 25 років людей розділяють. Пацани – окремо від дівчат. Для них є тільки одна жінка – це мама, – переповідає слова Тубіча Михайло Кополовець. – Про дівчат ти дізнаєшся тільки в 25 років, а до цього часу вони закриті, з ними немає ніякого контакту. Міша, у мене в команді 8 геїв». Чому так? Та тому, що у 25 років вони вже сформовані. Звикли, що навколо них – тільки мужики».
За обговорення державного ладу в країні (навіть не обов'язкова його критика) – путівка на нари. Наприклад, не так давно місцевого блогера Раїфа Бадаві засудили до 10 років ув’язнення і 1000 ударів батогом (не одразу, а дозовано – упродовж тривалого часу). Категорично заборонені алкоголь, наркотики та азартні ігри – знову ж таки, тюрма.
Разом із такою, здавалося б, суворістю закону, Саудівська Аравія досі входить до головних світових центрів торгівлі людьми. Тут купують і продають у трудове та сексуальне рабство.
Гра у політику
Шаріат, звісно ж, тісно переплетений і з футболом. Саудівські жінки, які й без того мають справу із величезною кількістю табу, донедавна могли лише мріяти про перегляд матчу із трибун стадіону – це була суто чоловіча розвага.
Лише наприкінці минулого року влада ухвалила важливе рішення, відчинивши жінкам вхід на стадіони. Щоправда, таких арен на території Саудівської Аравії лише три. Вони облаштовані спеціальними секторами, де може гуртуватися жіноцтво. Історичний матч відбувся 12 січня цього року у місті Джидда, де Аль-Ахлі приймав Аль-Батен. Фото та відео із вболівальницями на трибунах облетіли всі провідні ЗМІ планети.
Тим часом скандал виник у поєдинку 1/16 фіналу Кубка чемпіонів Саудівської Аравії. Аль-Ноджум обіграв Аль-Вахду з рахунком 2:0, а запасний гравець переможців, святкуючи один із голів, виконав «деб». Цей жест, при якому голова опускається до руки, зігнутої в лікті, є танцювальним і зародився у США. У 2015-му його привніс у футбол Поль Погба, який таким способом відзначав свої голи. Згодом новинку підхопив Джессі Лінгард і не тільки. Здавалося б, що в тому такого?
Проте у Саудівській Аравії «деб» вважається символом культури наркоманів. Побачивши вчинок запасного гравця, коментатор прямої трансляції у розпачі промовляв: «Ні, ні, ні!...» Необачному футболісту тепер загрожує тюремне ув’язнення.
До ще одного скандалу причетна вся національна збірна цієї країни. Перед матчем відбору на ЧС-2018 проти Австралії «соколи» не вшанували пам’ять жертв теракту в Лондоні, що забрав життя 8 людей.
Господарі поля попередили гостей з Азії, що збираються перед поєдинком провести хвилину мовчання, адже у Лондоні загинули дві громадянки Австралії. Саудівська Аравія проти такого заходу не заперечувала, але одразу попередила, що не візьме участь у хвилині мовчання. Мовляв, нашій культурі не притаманно вшановувати померлих у такий спосіб. Сказано – зроблено. Поки австралійці вишикувалися у центральному колі і запанувала тиша, араби розминалися на своїй половині поля, що викликало величезне обурення у всьому цивілізованому світі. Згодом футбольній федерації Саудівської Аравії навіть довелося зробити офіційне вибачення з цього приводу.
Влада країни використовує футбол для досягнення своїх політичних цілей. Кубок націй Перської затоки повинен був приймати Катар, з яким у саудів серйозні ідеологічні розбіжності. Аравія напару із ОАЕ оголосили бойкот і погодилися виступити на турнірі лише після того, як матчі перенесли на територію Кувейту. На цьому інтриги не закінчилися, адже гравцям збірної Бахрейну за підтримки влади Саудівської Аравії та її ЗМІ були запропоновані величезні фінансові бонуси, якщо ця команда «переможе терористів».
Такі кричущі ігри в політику не сподобалися ФІФА, яка вже пригрозила Саудівській Аравії серйозними санкціями – впритул до недопуску сьогоднішніх суперників збірної України на ЧС-2018. До речі, за вихід «зелених» на Мундіаль саудівський крон-принц Мухаммед бін Салман Аль-Сауд обіцяв виплатити кожному гравцеві по 1,1 мільйона євро. Це найбільші преміальні в історії спорту.
Трохи «нормального» футболу
Національна першість Саудівської Аравії проводиться із 1976 року. У футбол тут грали і раніше, проте змагання були роздроблені на регіональний рівень. Найтитулованіший клуб країни – Аль-Хіляль із міста Ер-Ріяд, який 14 разів брав чемпіонські медалі. Ще дві команди – Аль-Іттіхад із Джидди та Аль-Наср із все того ж Ер-Ріяда взяли по 8 титулів.
У цих трьох клубів – потужна торсида. Домашні матчі збирають на трибунах по 30-40 тисяч глядачів, а якщо вони перетинаються між собою – то й усі 70 тисяч. Для порівняння, клуб Хаджер, у якому виступав Тубіч, може розраховувати лише на кілька сотень вірних прихильників.
Елітний дивізіон налічує 14 клубів. Вони грають у два кола, тобто – по 26 матчів за сезон. За два тури до закінчення чемпіонату 2017/18 лідирує Аль-Хіляль (52 очки), якому на п’яти наступає Аль-Ахлі нашого Сергія Реброва (51 очко). Аль-Наср цього разу безнадійно відстав (37 пунктів).
Щоправда, у Неманьї Тубіча були претензії до логіки розіграшу: «Ми 13 матчів повинні зіграти за шість місяців. Один матч граємо, потім пауза у 20 днів. Наступний тур – пауза 23 дні. Календар незрозумілий».
Тим не менше, свого часу тут виступали такі зірки як Саллі Мунтарі, Христо Стоїчков, Денілсон, а тренували Маріо Загало, Фабіо Каннаваро, Вітор Перрейра, Крістіан Гросс, Франсіско Матурана. І ніякі закони шаріату їх не відлякали.
Переходь за посиланням та донать нашим захисникам!
