У віці семи років він втратив ліву руку в результаті нещасливого випадку, але не залишив мрію грати в футбол, зробивши її мотивацією для підкорення футбольних висот.
«Петролул» з Плоєшті - клуб, який поспішає повернутися на звичні для нього висоти. У 1966 році він обігравав «Ліверпуль» 3:1, щоб поступитися англійському гранду в Кубку чемпіонів тільки в переграванні, а зараз грає в третьому дивізіоні румунського футболу. Клуб з маленького промислового містечка за 40 миль на північ від столиці Румунії збанкрутував два роки тому, втративши не тільки професійний статус, але і своє ім'я.
Вболівальники і колишні гравці «Жовтих вовків» переформували клуб, а в минулому році змогли викупити за 30 тисяч доларів стару назву, коли нова команда відразу підвищилася з четвертого дивізіону в третій. До 2019 року заплановано повернення в еліту і для клубу, який ще п'ять років тому вигравав Кубок Румунії, це завдання цілком до снаги, адже навіть зараз на стадіоні в Плоєшті іноді збирається 15 000 уболівальників.
Для такої команди як «Петролул» 19-річний нападаючий Космін Ламбру - справжній скарб і символ того, що потрібно боротися до кінця в будь-якій ситуації. Історія «Молодого Вовка» Ламбру здатна відродити легендарний клуб і зробити його сильнішим. Коли в жовтні «Петролул» обіграв в Кубку Румунії «Міовені», зовнішній вигляд Ламбру викликав переполох у всій Румунії. Біла пов'язка на правому передпліччі замаскувала страшну правду - його руку заміняв пластмасовий протез.
«Це не проблема, я можу спокійно говорити про це », - говорить Космін. «Я грав зі своїми друзями на узбіччі дороги біля будинку в моєму селі. До нас наближалася велика вантажівка. Я бачив, що дорога дуже вузька для неї і поспішив притиснутися до паркану біля газової труби. Але водій втратив контроль, вантажівка пішла в мою сторону, і моя рука опинилася між кабіною і трубою».
«Я не можу описати біль, яку відчув, коли вантажівка врізалася в мою руку. Я глянув на неї, і вона була вся в крові. Я міг бачити тільки кістки, плоть і кров. Це чорний день, чорні спогади для мене. Я був єдиним, хто постраждав в тій аварії. Все в моїй руці було розірвано і роздавлено. Я був в шоці».
Ламбру було сім років. Його негайно відвезли в лікарню і відправили прямо в хірургію. Він боявся, що може втратити руку, і більше не буде грати в футбол. «Лікарі в Плоєшті відмінно попрацювали і я багатьом їм зобов'язаний», - говорить Космін. «У мене не було зап'ястя на лівій руці, тому кожен контакт міг означати перелом кістки - мені взагалі було протипоказано рухатися, але завдяки лікарям через два місяці я вже грав в футбол».
Хірурги витягли жир з живота і імплантували його в руку. Ламбру був прикутий до лікарняного ліжка протягом півтора місяців. «Я повинен був тримати руку поруч з моїм животом і не рухатися, тому що інакше був ризик запалення або зараження», - говорить він. «Це було важко, але я робив все, що мені говорили лікарі, так як сподівався, що знову буду грати в футбол. Я дотримувався всіх порад».
Я думав тільки про футбол. Навіть коли я був у лікарні, мій тато привіз туди телевізор, і я зміг дивитися матчі. Я пам'ятаю, в румунській лізі було важливе дербі, і я відчайдушно хотів його побачити. Тато протягнув кілька кабелів в мою кімнату , зробив великі зусилля, щоб я зміг подивитися цей матч.
Життя Косміна повністю змінилася в результаті нещасного випадку. Спочатку він був шульгою, тому йому довелося заново вчитися писати і їсти правою рукою. «У мене була тільки одна рука, до того ж - не особливо робоча, я не міг нею робити те, що раніше. Я був всього лише дитиною і не міг зрозуміти, що насправді сталося зі мною. І я ніколи не думав про наслідки. я просто плив за течією, робив все крок за кроком. Я ніколи не думав про те, що стає все важче, після того як зіткнувся з проблемами - лише зараз про це замислююся. Наприклад, я не можу керувати звичайним автомобілем, тільки з автоматичною коробкою передач. Я повинен був відвідати масу фахівців і отримати всі види дозволів, перш ніж мене взяли на водійські курси».
Футбол допоміг Ламбру прийняти його нове «я». «Проти всіх ставок я повернувся до тренувань через кілька тижнів. Я працював більше, ніж раніше - в десять разів важче. І я став іншим гравцем. Моя швидкість, мої рухи, змінилися. Я повинен заново відкривати себе. У мене було дуже сильне бажання показати, з чого я зроблений. Щоб вигравати кожну гру, кожен кубок - все, чим я захоплювався».
Цей новий підхід зробив талановитого семирічного хлопчика капітаном команди, який забивав як мінімум 50 м'ячів в кожному сезоні за молодіжні команди «Петролула». Його батько грав у другому дивізіоні, але у Косміна були вищі амбіції. «Я мрію грати у «Барселоні». Люблю Мессі, обожнюю їх стиль гри і той футбол, що показує «Барселона». Це - приголомшлива команда».
Ламбру пам'ятає про тих людей, що допомагали йому і каже, що він не зміг би стати професійним футболістом без підтримки своєї подруги Роксани. «У футболі все дуже непередбачувано. Сьогодні я тут - в Плоєшті. Але як щодо завтра? Як щодо наступного року? Можливо, я можу досягти фантастичного прогресу і не знаю, куди зможу дістатися. У цьому сезоні (розмова трапився в грудні - прим. автора) я вже забив 7 голів».
Після аварії Космін використовував румунський протез. «Він дуже поганої якості - мені потрібно було міняти його кожні 2-3 місяці». - каже він. «Це було дуже незручно». Рішення прийшло від колишнього пілота «Формули-1» Алекса Занарді і його центру в Болоньї. Занарді втратив обидві ноги в аварії, але хвацько повернувся в автогонки два роки по тому. У цьому центрі створили персональний протез для Косміна Ламбру.
«Це було значне поліпшення в порівнянні з усім, що я використовував раніше. Проте, я б не хотів, щоб хто-небудь носив щось на зразок цього. Він важить більше двох фунтів і це майже частина мене, в деякому роді. Я вдягаю його, коли прокидаюся, а потім знімаю вдень, щоб трохи відпочити і перед тим як лягти спати. Я використовую гель, щоб помістити його в правильне положення, точно на кістку - болю немає, і я звик до цього процесу».
«Зараз я хочу отримати легший протез, зроблений з силікону. Це допоможе мені - я все ще вважаю, що швидкість - одна з моїх найкращих якостей як футболіста, але ви уявіть, яким швидким я буду з новим легким протезом!».
Ламбру допомагали в «Петролулі» колишній форвард «Челсі» Адріан Муту і португальський півзахисник Філіпе Тейшера, який пограв крім «Вест Бромвіча» і за донецький «Металург». Зараз він грає за «Стяуа», а й Тейшера і Муту виступали за «Петролул», до банкрутства клубу, коли Ламбру займався в академії. «Муту - дуже хороший хлопець, він завжди допомагав оточуючим. Він завжди запитував як я. Тейшейра був фантастичним. Він був дуже здивований, що я міг віджиматися з протезом і завжди підтримував мене, що для мене було важливо. Я завжди відчував, що легіонери приділяли мені більше уваги, тому що вони ніколи не бачили гравця в моїй ситуації - футболіста без руки, який намагається бути конкурентним на високому рівні».
Ламбру не вважає, що його зріст 176 см - це проблема. Він такого ж зросту як Серхіо Агуеро з «Ман Сіті» - один з його улюблених нападників. «Я люблю Мессі, але моя позиція на полі відрізняється, тому я сподіваюся, що одного разу буду схожим на Агуеро. Він не дуже високий, але дуже сильний, швидкий і смертельно небезпечний перед воротами. Я також можу знайти вільний простір, відкритися і забити».
Найскладніші для Ламбру місяці - листопад, грудень і лютий. «Петролул» пішов на зимову перерву лідером третього дивізіону Румунії і там не грають до початку березня, що «на руку» Ламбру.
«Коли температура опускається нижче нуля, я відчуваю біль в лівій руці», - говорить Космін. «Мені потрібно захищати її. Вона дуже чутлива, тому взимку я щосили хочу зігрітися. Тим не менш, я ніколи не пропускав матчі через свою руки. Я можу жити з цим - набагато важливіше грати і забивати».
Ламбру дебютував в «Петролул» у віці 17-ти років в останній день сезону 2015/16, незадовго до того як клуб збанкрутував і був врятований фанатами. «У минулому сезоні я вирішив пограти на правах оренди за інший клуб четвертого дивізіону і забив в ньому 35 м'ячів. Зараз я готовий показати «Петролулу» і його прекрасним уболівальникам, з чого я зроблений. Підвищення в третій дивізіон минулої весни святкували на стадіоні 15 тисяч уболівальників, і я був серед них на трибунах. Тепер я сам хочу писати історію цього клубу ».
Зараз клуб «Петролул» посідає перше місце в своїй групі третього дивізіону після 14-ти матчів, не програвши жодної гри.
Переходь за посиланням та донать нашим захисникам!
