«Ми продали Коутінью, але у нас є Салах, Мане та Фірміно», – новий хіт трибун «Енфілд Роуд» стрімко набирає популярності серед фанів Ліверпуля, а кількість його переглядів на YouTube майже пробила мільйон за кілька днів.
Власне, фразу можна було б закінчити словами «але у нас є Салах». Єгипетський вінгер переїхав у Ліверпуль лише майже рік тому, але божить настільки яскраво і стабільно, наче все життя провів у цій команді.
Кумиром для мільйонів ліверпулеманів єгиптянин став лише зараз. Натомість у рідній країні він вже не перший рік перебуває у статусі фактично святого. У 56 матчах за національну збірну Салах поклав 32 «банки», дві з яких – в історичному поєдинку кваліфікації ЧС-2018 проти Конго. На 90+4 хвилині, при рахунку 1:1, Мохамед реалізував пенальті і за тур до фінішу подарував Єгипту путівку на Мундіаль – «фараони» поїдуть туди вперше за останні 28 років. У ту ніч святкувала вся 97-мільйонна країна.
У голосуванні за найкращого футболіста Африки-2017 перевага єгиптянина над конкурентами – Садьйо Мане та П’єром-Емеріком Обамеянгом – була приголомшливою: 700 очок проти 100 і 60 відповідно.
«Враховуючи теперішню форму Салаха, зараз він – кращий від Мессі та Роналду», – вважає легендарний бомбардир Ліверпуля Іан Раш.
Раш припускає, що за трансфер єгиптянина у найближчій перспективі можуть викласти 225 мільйонів євро. Насамперед, вінгера прагнуть бачити у Реалі. Апетити Королівського клубу підтверджують авторитетний журналіст Джанлука Ді Марціо, а також Ектор Купер, головний тренер збірної Єгипту. Навіть Зінедін Зідан не втримався і посилив інтригу: «Салах може дати футболу дуже багато. Він мені надзвичайно імпонує».
Неймар? Кейн? Деле Аллі? Мбаппе?
Салах!
Різанина в Порт-Саїді
Аллахом забуте село. Старий телевізор, який вряди-годи показує футбольні матчі. Куля, зліплена із кількох пар шкарпеток, обмотаних скотчем. Босі ноги невагомо перекочують цей «м'яч» по піску.
Мохамед Салах виріс на правому березі західного рукава священного Нілу, в абсолютній провінції із мінімальними благами цивілізації. Можливо, про нього ніколи б не дізнався світ, і він з року в рік орав би тоненьку смужку ріллі. Але у 14-річному віці реактивного хлопчину помітили представники відомого футбольного клубу Мокавлун (Каїр) і запросили до себе. Щоб вчасно прибути на тренування, Салаху доводилося регулярно втікати із шкільних уроків – шлях же неблизький! Пацан проводив у дорозі близько чотирьох годин, здійснював по 3-4 пересадки в автобуси – і це тільки в один бік! Додому повертався пізно увечері, виснажений не стільки тренуваннями, як дорогою.
Чотири роки виступів за молодіжку Мокавлуна – і ось Салах отримує контракт у першій команді. Кілька виходів на поле наприкінці сезону 2009/10, повноцінний наступний чемпіонат (20 матчів, 4 голи). Новий сезон 2011/12 розпочинається для Мохамеда багатообіцяюче – юнак закріпився в основному складі, часто забиває. І байдуже, що команда бореться лише за виживання в єгипетській Прем’єр-лізі – Салах вже на олівці у тренерського штабу національної збірної.
1 лютого 2012 року відбулися події, які шокували увесь світ і посприяли виїзду Мохамеда за кордон. У той день Аль-Масрі (Порт-Саїд) приймав каїрський Аль-Ахлі. Господарі перемагали з рахунком 3:1, але в якийсь момент усе пішло шкереберть: на поле прорвалися їхні ж фанати і атакували гостей – ножами, битами, пляшками, камінням. Під удар потрапили не лише вболівальники, але й футболісти Аль-Ахлі. Дика різанина закінчилася загибеллю 74 осіб – поліція тільки спостерігала за трагедією, не втручаючись.
Єгипетська федерація призупинила розіграш чемпіонату на невизначений термін. Зрештою, сезон так і не дограли. Мохамед Салах підтримував форму, виступаючи за збірну Єгипту. У той період «фараони» провели спаринг із Базелем і перемогли – 4:3. Кучерявий правий вінгер оформив дубль і так відвозив оборону швейцарців, що боси клубу буквально закохалися у 20-річного таланта, швиденько підмахнувши з ним контракт. Салах чудово розумів: у Єгипті ловити нічого – потрібно чіплятися за безцінний шанс, подарований долею.
Прорахунок Моурінью і горе для Динамо
У Швейцарію єгиптянин приїхав фактично дикуном. Він не знав англійської, взагалі не орієнтувався у побутових фішках цивілізованої Європи. Але мав при собі крейсерську швидкість, прицільний удар і тверду віру в себе.
Упродовж двох сезонів у Базелі Салах зіграв 79 матчів, забив 20 м'ячів, став чемпіоном Швейцарії і проявив себе в Лізі чемпіонів. Його гра настільки сподобалася Роману Абрамовичу, що він широким жестом «хозяина-барина» виклав перед Мохамедом контракт на 5,5 років. Ентузіазму власника Челсі не поділяв головний тренер Жозе Моурінью. Він бачив на флангах атаки своєї команди інших виконавців, тож Салах твердо засів у запасі. За півтора роки вінгер зіграв лише 19 матчів, забив 2 голи. Сеу Жозе полегшено зітхнув, коли в останній день зимового трансферного вікна-2015 зайвого гравця вдалося зіпхнути на правах оренди у Фіорентину.
На Апеннінах Салах швидко прийшов до тями: 6 голів у Серії А, 2 – у Кубку Італії, 1 – у Лізі Європи. У тому сезоні «фіалки» перетнулися із київським Динамо на стадії чвертьфіналу. На «Олімпійському» Мохамед безжально заморочив голову Антунешу – того довелося міняти вже на 24-ій хвилині поєдинку. Але й Домагой Віда зіграв не набагато краще – єгиптянин регулярно загострював ситуацію перед штрафним майданчиком Шовковського. На «Артеміо Франкі» єгипетські тортури київської оборони продовжилися. У підсумку «фіалки» спокійно перемогли (2:0) і пройшли у півфінал.
Влітку Салаха перехопила вже Рома – спершу на правах оренди, а згодом викупивши контракт у Челсі. У Римі ми побачили іншого «фараона» – значно якіснішого в плані завершення атаки. Якщо раніше він безбожно марнував хороші шанси для взяття воріт, то тепер додав своїм діям солідності і холоднокровності. У першому сезоні за Рому Мохамед забив 15 голів, у другому – 19. Тобто, в середньому один гол за два матчі. Для вінгера кальчо це – дуже хороша статистика.
Виклавши за Салаха 42 мільйони євро, Ліверпуль влучив у десятку.
«Салах – фантастичний! – вигукнув нещодавно Юрген Клопп, коментуючи переможний дубль свого гравця у ворота Лестера. – Я не можу вимагати від нього більшого».
Вірний Аллаху і Вітчизні
Мохамед Салах – надзвичайно ревний мусульманин. Ви ж неодноразово бачили, як, забивши у ворота суперника, єгиптянин стає на коліна у доземному поклоні? Це – суджуд, жест вдячності Аллаху. Доньку, яка народилася у 2014-му, він назвав Макка – на честь міста Мекки у Саудівській Аравії, священного центру ісламу.
Салах – праведник не лише на словах, і в Єгипті це знає кожен. Почавши заробляти шалені гроші, гравець ділиться ними з багатьма нужденними. У своєму рідному селі Нагріг Мохамед вже збудував новенькі школу, спортзал і футбольне поле. Він жертвує кругленькі суми на потреби єгипетських лікарень, а бідним молодятам підкидає грошенят для весілля.
Минулого року Мохамед проявив чималий патріотизм, коли одним із перших відгукнувся на сигнал SOS від єгипетського державного банку. Місцевий фунт перебував на межі краху, грошова система гостро потребувала вливання іноземної валюти. Салах, не довго думаючи, віддав державі 210 тисяч фунтів стерлінгів. Ще 27 тисяч фунтів перерахував асоціації футболістів-ветеранів Єгипту, яка опікується тими легендами, що живуть у злиднях. Таким чином допомогу від гравця Ліверпуля отримали 120 голодних сімей.
Ну а жовтневий вчинок Салаха гідний екранізації. У той вечір, коли вся нація прилипла до екранів, щоб побачити, як дубль Мохамеда у ворота Конго виведе збірну на Мундіаль, квартиру його батька пограбували. Через декілька днів поліція затримала зловмисника. Ведмежатнику, зрозуміло ж, «світив» тривалий тюремний термін… але, але, але! Салах вирішив пробачити грабіжника. Більше того, дав йому грошей і підшукав роботу.
Тож можете не сумніватися: якби завтра Мохамед оголосив, що йде на президентські вибори, за нього віддала б свої голоси тотальна більшість єгиптян. Для них він – кумир, супермен і бог. Що там казати – недалекий той час, коли на берегах річки Мерсі вдячні скаузери зведуть на честь Салаха пару-трійку пірамід.
Переходь за посиланням та донать нашим захисникам!
