Наприкінці сезону 2017/18 сталося те, до чого все йшло вже декілька років – «Дніпро» позбавили статусу професійної команди. Важко уявити, що команда у сезоні 2014/15 грала у фіналі Ліги Європи, а вже за три роки її немає серед професійних команд. Основна причина такої ситуації – система в українському футболі, яка склалась до початку бойових дій на сході України. Футбольні команди стали для багатих людей ознакою статусності, політичного впливу та банальних понтів. Після Революції Гідності багато таких олігархів відмовилися фінансувати футбольні команди. Як наслідок, зникли ряд команд різних ліг чемпіонату України, в тому числі найвищого дивізіону («Говерла», «Арсенал», «Кривбас», донецький «Металург», «Металіст» і зрештою «Дніпро»).
Ігор Коломойський ніколи не виявляв інтересу до «Дніпра», хоч і фінансував його в повній мірі протягом багатьох років. У команду вкладалися значні кошти, але перервати гегемонію «Динамо» та «Шахтаря» дніпряни не змогли. Остання надія у Ігоря Валерійовича за його ж словами була на іменитого іспанця Хуанде Рамоса, який у 2010-му році підписав з дніпрянами чотирирічний контракт. Перші сезони іспанця на чолі «Дніпра» була не надто успішними, команда витрачала солідні кошти на придбання футболістів, але очікуваного ефекту це не дало, вище четвертого місця «Дніпро» не піднімався. І лише у сезоні 2013/14 «Дніпро» фінішував другим та отримав путівку у кваліфікаційний раунд Ліги чемпіонів.
Проте Хуанде Рамос контракт не продовжив і до нового сезону команду готував вже Маркевич. Закінчення сезону якраз співпало із початком війни на Донбасі і проблемами з бізнесом, які виникли у Коломойського. Саме з того часу зарплата фактично не виплачувалася. Дійшло до того, що преміальні за успішні виступи у Лізі Європи виплачував Маркевич із власних коштів, а форму для фіналу Ліги Європи купували капітан команди Ротань та спортивний директор Андрій Русол. Чому так сталося і чи був інший вихід із такої ситуації?
Безсумнівно, був, якби не принциповість Ігоря Валерійовича. Коломойський не захотів віддавати борг по заробітній платні Хуанде Рамосу. Чи то олігарх образився на іспанця через непродовження контракту, чи то були якісь інші, більш вагомі причини... Але на виході ми отримали зникнення легендарної професійної команди, яка була у свій час дворазовим чемпіоном СРСР, володарем кубка та суперкубка СРСР.
Після успішного виступу в Лізі Європи трансферна вартість багатьох футболістів зросла. В таких умовах на їх продажі можна було заробити пристойні гроші, яких би вистачило на виплату боргів по зарплаті як тренерському штабу, так і футболістам. Далі можна було піти шляхом омолодження складу та зниження зарплатної відомості. В принципі так і було зроблено, але в умовах, коли багато футболістів, на яких можна було заробити , покинули команду вільними агентами (Стрініч, Матеус, Чигринський, Дуглас, Томечак, Лео Матос, Федецький, Шахов, Бруно Гама, Зозуля, Безус). Встиг продати «Дніпро» Бойка, Калініча, Безуса, Лучкевича та Близниченка. Погодьтеся, занадто мало, враховуючи, які футболісти були в команді та якою була їхня трансферну вартість. Вільним агентом у «Зорю» пішов Андрій Лунін, якого придбав мадридський «Реал», хоча ходять чутки, що половину трансферної суми все ж отримає «Дніпро».
Щодо подальших перспектив команди поки нічого не відомо. Чи буде «Дніпро» грати в чемпіонаті України серед аматорів, чи в обласному чемпіонаті, а може і взагалі припинить існування – дізнаємося зовсім скоро. Подейкували, що функція цього клубу лише одна – бути платформою, своєрідним гаманцем, куди повинні були впасти кошти як відсотки від трансферу Євгена Коноплянки. Ігор Коломойський такі моменти, на відміну від моментів суто футбольних, прораховує чітко і скрупульозно.
Паралельно для виступів у Другій лізі була створена така собі команда «Дніпро-1». Її кураторами з самого початку стали Роман Зозуля та командир полку спеціального призначення «Дніпро-1», народний депутат України Юрій Береза. Створення цього клубу багато хто пов’язує з Коломойським. Мовляв, таким чином, олігарх вирішив не виплачувати борги старого «Дніпра» і створити новий «Дніпро -1», а з часом приставку заберуть і буде старий-новий «Дніпро», але вже без боргів. Прийнятий до Другої ліги він був з порушенням регламенту, оскільки для участі в ній як мінімум сезон треба провести в чемпіонаті серед аматорів.
Фанатське середовище не сприймає новостворений «Дніпро -1», що виливалося навіть у побиття фанатів суперника. Але команда виступає на Дніпро-Арені і вже кваліфікувалась до Першої ліги. План Коломойського потрохи втілюється в життя, «Дніпро-1» серйозно підсилюється і, можливо, незабаром позбудеться «зайвих» символів в своїй назві.
Як би там не було, такі регламентні колізії в українському футболі не сприяють його розвитку. Поки одним командам можна порушувати регламент, купувати місця у Прем’єр-лізі, наш чемпіонат не буде цікавим для глядача, рекламодавців та телебачення. А це означає, що клуби недоотримають кошти, які можна спрямувати на подальший розвиток.
Переходь за посиланням та донать нашим захисникам!
