Художник без пензля. Чому Ліга Європи не прийме безликість «Ворскли»

Футбол України 4 Липня, 22:43 1224
Художник без пензля. Чому Ліга Європи не прийме безликість «Ворскли» | 19-27
»​Ворскла» не розпочне нове життя з Лігою Європи, але отримає нагоду трохи поліпшити старе...

«Севілья», «Бешикташ», «Олімпіакос», «Спарта», «Фіорентина», «Копенгаген», «Брага», «Гент», «Генк», АЗ, «Марібор», «Маккабі», «Фейєноорд», «Рапід» (Відень), «Лейпциг, «Партізан», «Бернлі», «Рієка», «Мольде», «Бордо», «Аполлон», «Стяуа»… Чи змогла б «Ворскла» пройти когось з цих суперників в кваліфікації Ліги Європи? І навіть у випадку сенсації на полтавчан чекав би ще один раунд відбору. І все це – на фоні згадок про «Жиліну» та «Локомотіву». Було зрозуміло, що єдиний шанс для «Ворскли» зіграти, а не просто взяти участь в одному-двох раундах Ліги Європи, – це посісти третє місце турнірної таблиці УПЛ. Тому боротьба з «Зорею» на фінішній прямій українського чемпіонату мала стратегічно важливе значення для полтавчан. Поразка означала б рух по колу, перемога ж змушує керівництво клубу бодай трохи розробити висушені і вкриті сіллю суглоби, розуміючи, що груповий етап євротурніру – це гарантовані надходження до бюджету клубу.

Ці надходження перекриють ті витрати, які «Ворскла» понесе щодо удосконалення інфраструктури під груповий етап. Ці надходження зможуть допомогти розрахуватися з боргами, котрі, наче бацили, роз'їдають з середини організм бронзового призера УПЛ. Нарешті, участь у груповому етапі Ліги Європи – це нищівний удар по психологічному бар'єрові, який обмежує Василя Сачка як тренера впродовж його довгої полтавської каденції.

За попередніми підрахунками (не враховуючи можливих сенсацій в кваліфікаційних раундах), «Ворскла» буде четвертою найменш рейтинговою командою групового етапу турніру. Тобто, це четвертий кошик турніру і імовірність отримати в суперники букет грізних команд. Приміром, «Аталанта», «Марсель», «Арсенал». Або ж «Фенербахче», «Лаціо», «Челсі». Хоча є ймовірність і менш складних варіантів: «Шериф», «Стяуа», «Андерлехт». Або «Динамо» (Загреб), «АПОЕЛ», «Олімпіакос». Тут вже як карта ляже. В будь-якому випадку, це буде непроста для полтавчан кампанія. Але в будь-якому випадку це не буде ганьба на кшталт вильотів від заштатних команд Словаччини чи Хорватії. Як мінімум шість матчів «Ворскла» зіграє.

Кадровий потенціал «Ворскли» не такий вже й скудний, хоча у випадку з командою Василя Сачка не діє правило «кадри вирішують усе». Полтавчани – команда, яка не вміє грати проти визнаних фаворитів (з восьми матчів проти «Динамо» і «Шахтаря» в минулому сезоні «Ворскла» не програла лише один), що вказує на діагноз психологічної скованості та тренерської обмеженості. Й справді, футбол, демонстрований «Ворсклою» – дуже простий. Таке могло б мати право на життя, якби команда організовано багато бігала полем, намагаючись затоптати суперника, перекрити будь-які щілини для кисню. Однак назвати «Ворсклу» командою, котра випалює землю, не даючи суперникові розбігатися (на кшталт «Рубіна» Курбана Бердиєва чи збірної Греції Отто Рехагеля), язик не повернеться.

Частіше «Ворскла» проявляє себе ситуативно: спрацює один з безкінечних навісів від флангових гравців, залетить дальній удар, зіграє на користь рикошет чи стандарт. В основному так «Ворскла» здобувала свої перемоги в останньому чемпіонаті, хоча опісля поділу на шістки підопічні Сачка виграли лише тричі. Дві з трьох тих перемог – над «Зорею», яка, не маючи переваги над суперником у класі, змушена була розкриватися. Ось в такій стихії Василь Сачко проявляв себе найліпше, але проблема в тому, що такі поєдинки не можуть відбуватися часто.

Ліга Європи повинна змусити нарешті Василя Сачка пристати до якогось одного стилю, позбувшись безликості. І найлогічніше очікувати від «Ворскли» закритого футболу зі стрімкими контратаками. Хоча в матчах проти «Динамо» і «Шахтаря», - які можуть слугувати своєрідною моделлю майбутніх протистоянь Ліги Європи, - від полтавчан ми не бачили ні надійної оборони, ні стрімких кинджальних випадів. Єдиний з восьми не програшний матч проти «Динамо» / «Шахтаря» завершився нульовою нічиєю лише через те, що кияни бездарно марнували розсип вбивчих моментів. Тоді Сачку недвозначно усміхнулася вдача, хоча тренер давно усвідомив, що таке буває рідко.

Мораль цієї історії така ж проста, як і футбол, продукований підопічними Василя Сачка. Марно очікувати серйозних звершень, прориву, розсипу сенсацій від полтавчан. Не буде багато очок до Таблиці коефіцієнтів, не буде черги покупців на футболістів «Ворскли». Єдине, що може дати ця Ліга Європи «Ворсклі», окрім гарантованих фінансових надходжень та престижу, – психологічну розкутість та малюнок гри. Але це не прийде саме по собі. Це буде лише поштовх, хвиля, яку Василь Сачко повинен підхопити. Бо ж під лежачий камінь навіть вода не потече.