VAR – це добре, але не ліки від непослідовності. Суддівські підсумки чемпіонату світу

Світовий футбол 16 Липня, 19:11 1063
VAR – це добре, але не ліки від непослідовності. Суддівські підсумки чемпіонату світу | 19-27
В суддівстві чемпіонату світу 2018 домінували сучасні тенденції.

Ось і закінчився черговий, 21-й за рахунком, фестиваль футболу під назвою чемпіонат світу. Це історія, яка залишилася в цифрах: матчі, гравці, заміни, голи, пенальті. І як невід'ємна частина футбольного матчу – це присутність на полі вершителя тієї самої історії – футбольного арбітра. Хтось буде згадувати їх добрим словом, хтось – антонімом, але їх, на щастя, вже не викреслити із історії. Одні відпрацювали краще, інші змастили своїми помилками гарне враження. Але, треба визнати, на поточному Мундіалі, скандалів стало набагато менше завдяки впровадженню нової технології VAR (відеоасистентів). Можна сказати – новинка виправдала себе, допомагаючи виправляти власні помилки арбітрів по ходу матчу. І все було б чудово, якби не фінальний акорд Франція - Хорватія, в якому Нестор Пітана «змазав» все хороше одним свистком, залишивши гіркий осад для майбутніх роздумів...

Є ще одна сторона зі знаком мінус, коли арбітри не дограють час на зупинки гри для перегляду відео. Як приклад, коли парагвайський арбітр Енріке Касерес в матчі Іран - Португалія три рази зупиняв матч, все – в другому таймі, вдаючись до системи VAR. Два рази після перегляду призначав 11-метрові удари в обидві сторони, а третій – сумнівався, яку картку показати Роналду, прийнявши в результаті рішення на користь жовтої. Сумарний час (всіх трьох моментів) від зупинок гри, перегляду, і до відновлення – 8 хвилин. Плюс команди провели по три заміни (все в другому таймі), що автоматично додає ще три хвилини. У підсумку арбітр повинен був додати до основного часу 11 хвилин (90+11), але фінальний свисток пролунав на 90+7-й, при рахунку 1:1. Арбітр «вкрав» у команд чотири хвилини часу, можливо, позбавивши когось можливості забити вирішальний м'яч. А на кону в цьому протистоянні був вихід до 1/8-ї фіналу для збірної Ірану.

VAR

Для одних помилка – радість, для інших – печаль. Чомусь комітет арбітрів ФІФА показав вибіркове ставлення до своїх арбітрів. Одних за помилки наздоганяв каральний меч відплати, інших – за такі ж промахи нагороджували заохоченням у вигляді чергового призначення на матч.

  • Факт 1. У першому ж своєму матчі (Сербія - Швейцарія 1:2) німецький арбітр Фелікс Брих допустив результативну помилку, не призначивши пенальті у ворота швейцарців. Нападника сербів Мітровіча завалили руками два захисника, позбавивши останнього можливості спроби забити м'яч. Арбітр не розібрався в тому моменті, але і VAR не прийшло йому на допомогу. Після гри був великий шум з боку сербської делегації, а головний тренер Младен Крстаїч запропонував навіть відправити Бриха в Гагу. Більше ми не побачили на Мундіалі авторитетного рефері. ФІФА визнала помилку з боку судді, придбавши йому зворотний квиток додому.
  • Факт 2. У матчі 1/8-ї фіналу Іспанія - Росія нідерландський арбітр Бйорн Куйперс також зробив результативну помилку, не призначивши пенальті в ворота Росії. На 94-й хвилині захисник Ігнашевич руками завалив на газон іспанця Піке, який прагнув зіграти в м'яч. Очевидний 11-метровий удар, але тільки не для Куйперса, якому навіть відеоасистенти говорили: піди, подивися, і прийми рішення. Але, на жаль, арбітр проігнорував підказку VAR. Іспанія вилетіла з гонки, а Росія разом з Куйперсом продовжили свій шлях на світовому фестивалі. Значить, тут ФІФА не побачила жодної помилки з боку арбітра. Чому подвійні стандарти? Як нагорода – суддя отримав призначення на матч 1/4-ї фіналу Швеція - Англія. Чомусь американському арбітру Марку Гейгеру у важкому матчі 1/8-ї фіналу Колумбія - Англія не знадобилася VAR, щоб в схожому моменті Куйперса поставити пенальті в ворота колумбійців за затримку руками англійця Кейна.
  • Факт 3. Дивним виглядало призначення на фінал Франція - Хорватія аргентинського арбітра Нестора Пітани після його невдалого суддівства в матчі Мексика - Швеція. У ньому арбітр допустив аж дві серйозні помилки, які не призначивши два 11-метрові удари в ворота мексиканців. Особливе обурення викликає епізод, коли Чічаріто підіграв собі рукою у власному штрафному майданчику, однак арбітр після перегляду VAR вирішив не вказувати на точку. Хоча це було очевидне порушення. Здавалося, після цього зворотний квиток йому вже замовлено. Але ФІФА, дії якої не піддаються жодній логіці, нагороджує аргентинця фіналом Франція - Хорватія. І знову ми побачили в цій грі два неоднозначних рішення. Перше: штрафний на Грізманні, падіння якого було занадто артистичним. Як наслідок, після розіграшу стандарту хорвати пропустили гол. Друге: призначення пенальті у ворота все тих же хорватів, коли «несподіваний» м'яч торкнувся руки Перішіча. Арбітр після перегляду відео прийняв помилкове і фатальне рішення, яке виявилося вбивчим для збірної Хорватії, позбавивши її останньої надії на благополучний успіх. Чому, коли має місце явна гра рукою в м'яч, це трактується як не порушення, а влучення м'яча в руку – це пенальті? На жаль, ФІФА ніколи на ці питання нам не відповість.

VAR – це добре, але не ліки від непослідовності. Суддівські підсумки чемпіонату світу - изображение 2

У 14-и матчах арбітри використовували систему VAR (в одному тричі) – скасовуючи або призначаючи пенальті.

1. Франція - Австралія: арбітр Кунья (Уругвай) – за допомогою VAR призначив пенальті у ворота Австралії.

2. Перу - Данія: арбітр Гассама (Гамбія) – за допомогою VAR призначив пенальті у ворота Данії.

3. Росія - Єгипет: арбітр Кассерес (Парагвай) – за допомогою VAR без перегляду відео призначив пенальті у ворота Росії.

4. Данія - Австралія: арбітр Лаос (Іспанія) – за допомогою VAR призначив пенальті у ворота Данії.

5. Нігерія - Ісландія: арбітр Конгер (Нова Зеландія) – за допомогою VAR призначив пенальті у ворота Нігерії.

6. Бразилія - Коста-Ріка: арбітр Куйперс (Нідерланди) – за допомогою VAR скасував пенальті в ворота Коста-Ріки.

7. Іспанія - Марокко: арбітр Ірматов (Узбекистан) – за допомогою VAR без перегляду відео скасував гол в ворота Марокко, забитий з положення «поза грою».

8. Іран - Португалія: арбітр Кассерес (Парагвай) – за допомогою VAR призначив два пенальті у ворота обох команд.

9. Нігерія - Аргентина: арбітр Чакир (Туреччина) – за допомогою VAR не призначив пенальті у ворота Аргентини, підтвердивши своє правильне рішення.

10. Корея - Німеччина: арбітр Гейгер (США) – за допомогою VAR зарахував гол у ворота Німеччини, не погодившись з асистентом, що зафіксував «поза грою».

11. Швейцарія - Коста-Ріка: арбітр Турпен (Франція) – за допомогою VAR скасував пенальті в ворота Швейцарії, так як нападник перебував «поза грою».

12. Сенегал - Колумбія: арбітр Мажич (Сербія) – за допомогою VAR скасував пенальті в ворота Колумбії.

13. 1/8-а фіналу Швеція - Швейцарія: арбітр Скоміна (Словенія) – за допомогою VAR скасував пенальті в ворота Швейцарії.

14. Фінал Франція - Хорватія: арбітр Пітана (Аргентина) – після перегляду VAR призначив пенальті у ворота Хорватії.

Нестор Питана

У 8-и матчах, коли було порушення проти нападників у штрафному майданчику або навмисна гра рукою захисників, ні арбітри, ні відеоасистенти не реагували на це. Всі ці помилки, крім тієї, що трапилася у Бриха, не викликали великого резонансу і пройшли тихою гаванню.

1. Бразилія - Швейцарія: арбітр Рамос (Мексика) – зарахував гол на користь швейцарців після порушення проти захисника бразильців Міранди.

2. Туніс - Англія: арбітр Ролдан (Колумбія) – не призначив пенальті у ворота тунісців після затримки руками Кейна.

3. Португалія - Марокко: арбітр Гейгер (США) – не призначив пенальті у ворота марокканців після порушення проти Роналду.

4. Сербія - Швейцарія: арбітр Брих (Німеччина) – не призначив пенальті у ворота швейцарців після порушення проти Мітровіча.

5. Німеччина - Швеція: арбітр Марциняк (Польща) – не призначив пенальті у ворота німців після порушення проти Берга.

6. Мексика - Швеція: арбітр Пітана (Аргентина) – 1) не призначив пенальті у ворота мексиканців після порушення проти Гранквіста, 2) не призначив пенальті (після перегляду VAR) в ворота мексиканців за гру рукою Чічаріто.

7. 1/8-а фіналу Іспанія - Росія: арбітр Куйперс (Нідерланди) – не призначив пенальті (після пропозиції VAR переглянути) в ворота росіян після порушення проти Піке.

8. 1/4-а фіналу Бразилія - Бельгія: арбітр Мажич (Сербія) – не призначив пенальті у ворота бельгійців після порушення проти бразильця Жезуса.

Найбільш грубими матчами на турнірі були:

Франція - Аргентина і Колумбія - Англія, в яких арбітри показали по 8 попереджень.

Якщо порівняти з самими грубими матчами за всю історію ЧС: Голландія - Португалія – 2006 (16 жовтих і 4 червоних картки), а також Камерун - Німеччина – 2002 (14 жовтих і 2 червоних картки), то видно велику різницю.

У 64-х матчах арбітрами було показано 223 жовтих і 4 червоних картки. За цим показником статистика повернулася в далекі 70-і роки. Навіть на ЧС-1974 в ФРН в 38 матчах було показано більше червоних (5) карток, ніж на ЧС-2018. Найбільш урожайним був ЧС-2006 в Німеччині: в 64 матчах – 326 жовтих і 28 червоних.

VAR

Найбільшу кількість матчів провели:

  • 5 – Пітана (Аргентина)
  • 4 – Куйперс (Нідерланди), Фаганья (Іран)
  • 3 – Мажич (Сербія), Скоміна (Словенія), Роккі (Італія), Гейгер (США), Рамос (Мексика), Річчі (Бразилія), Дьєдхіу (Сенегал), Кунья (Уругвай), Чакир (Туреччина)
  • 2 – Турпен (Франція), Лаос (Іспанія), Марциняк (Польща), Шукралла (Бахрейн), Ірматов (Узбекистан), Ролдан (Колумбія), Касерес (Парагвай), Сіказве (Замбія).
  • 1 – Карасьов (Росія), Брих (Німеччина), Мохамед (ОАЕ), Марруфо (США), Агійяр (Сальвадор), Гриша (Єгипет), Гассама (Гамбія), Конгер (Нова Зеландія).
Арбітр Ірматов є рекордсменом по проведенню матчів на чемпіонатах світу 2010, 2014 і 2018 років – в його скарбничці вже 11 ігор.

Після Елісондо, який відсудив фінал Італія - Франція в 2006-му році, Пітана став другим представником від Аргентини, якому довірили почесну місію.

З 35-и арбітрів, запрошених на фінальну частину, 7 представників Феміди не судили жодного матчу:
Сато (Японія), Пітті (Панама), Монтеро (Коста-Ріка), Баскуньяна (Чилі), Шареф (Алжир), Вейса (Ефіопія), Хауата (Таїті).

Мирослав Ступар. Все пізнається в порівнянні, тому потрібно проаналізувати, як пройшов арбітраж в Бразилії 2014-го року і в Росії 2018-го. Довгий час у футболі і суддівстві був присутній консерватизм: нічого нового, все за правилами. Якщо не вважати нововведеннями те, що асистентів арбітра забезпечили прапорцями з біб-сигналом для зв'язку з головним і переговорним пристроєм для аудіоконтакту з колегами. Хоча футбол семимильними кроками розвивався: швидкість гри збільшилася, командні тактичні новинки теж. Арбітрам потрібно було встигати за грою, бути в потрібній точці, в потрібному місці. Можна відзначити, що за останній час фізично арбітри проявили себе на хорошому рівні. Вже на ЧС-2014 в Бразилії з'явилися ще два нових нововведення. Перше: технологія визначення забитого м'яча, коли він перетинав чи не перетинав лінію воріт (були два випадки допомоги арбітрам). Друге: арбітри почали використовувати балончик зі спрейем, що дозволяло їм чітко встановлювати стінку на 9-метрову відстань.

На ЧС-2018 в Росії ФІФА зробила якісний навіть не крок, а два кроки вперед в підвищенні рівня арбітражу. Хоча зовсім недавно колишні керівники світового футболу (Блаттер, Платіні) скептично ставилося до застосування відеоповторів у матчах для визначення арбітром правильного рішення ігрового епізоду. Мовляв, це призведе до уповільнення гри, до затягування часу, як наслідок, впаде інтерес до гри з боку глядачів. У них завжди була збережена фраза: «що помилка арбітра – це невід'ємна частина футболу». Але в спорті повинен бути присутнім принцип чесної гри (fair play), і той, хто прийшов першим до фінішу, і є переможцем. Так, дії арбітра і його рішення не завжди будуть бездоганними, але мінімізувати помилки в матчі – це обов'язок, і таку можливість надає сучасна технологія. Не йти в ногу з часом – це собі нашкодити. І система VAR – це еволюція в арбітражі футбольних матчів зі знаком плюс. Як сказав би Остап Бендер: «панове, нарешті, крига скресла».

Дійсно, за допомогою системи VAR домінувало прийняття арбітрами правильних рішень, а не людський фактор, який здатний на фатальні помилки. Ці зміни на краще, їх треба розвивати і вдосконалювати, а необхідність нової системи – очевидна. Ще радує те, що на останніх двох ЧС арбітри почали обдумано підходити до винесення дисциплінарних санкцій – жовтих і червоних карток. Ми бачимо, що служителі феміди не махають картками наліво і направо, а «продають» їх відповідно контексту і духу гри. Мабуть, ФІФА дала методичні вказівки, що потрібно оберігати футболістів, але розкидатися картками небажано. І на Мундіалях, як в Бразилії, так і в Росії, арбітри вміло «продавали» картки гравцям. Порушники каралися тільки тоді, коли не намагалися грати в м'яч, а йшли на умисний фол. Ціна порушення повинна бути значимою. І ця практика вмілого застосування карток на світових форумах напевно буде продовжуватися. Чому? Перше – як фактор підвищення видовищності футболу. Друге – не нашкодити футболу, тобто, дати шанс командам закінчити матч в повних складах, крім випадків очевидних червоних карток. До такої методики застосування карток швидко адаптувалися гравці, і це стало нормою. Дрібні, незначні порушення або силові єдиноборства плечем в плече, що дозволено Правилами, зазвичай не фіксувалися. Зате, після парочки одинадцятиметрових за захоплення чистіше стали боротися гравці в штрафних майданчиках при стандартах. Від цього залишилися у виграші всі, а головне – глядачі, для яких і грають футболісти. Як виявилося: слово, тональність свистка і мову тіла арбітра (body language) позитивно діє на гравців і без карток, даючи шанс їм виправитися по ходу гри. І тільки коли градус кипіння підвищувався, картка, як крайня міра покарання, пред'являлась гравцям. Це майстерність арбітра відчути, коли «закипає» градус, щоб запобігти грубості. Багато арбітрів впоралися з поставленими завданнями, як підсумок – до них майже не було претензій.

Чи зможе український футбол перейняти такі тенденції в арбітражі світового футболу – велике питання.