- Відчуваєш різницю між нашою і бельгійською пресою?
- Так, наприклад, там потрібно давати флеш-інтерв'ю перед грою або після першого тайму. Там такі норми, що хлопці підходять і спілкуються під час перерви, а не тільки після матчу.
- У перерві між таймами? У нас таке не розвинене...
- Хлопці підходять і тренери. Я зазвичай в роздягальню йду і мене ніхто не чіпає, а ось носіїв мови - бельгійців, французів і тренерський штаб іноді смикають. Чи гостра преса в Бельгії? Так, там якщо погано зіграв, так і говорять, не соромляться. Приклад - Теодорчик. Добре грав - про нього всі пісні співали, почав погано грати - почали критикувати. Всіх нюансів я не знаю, тому що мало читаю ту пресу, не розумію фламандської мови.
- Сильно відрізняється бельгійський футбол від українського?
- Так, там збірна дуже сильна, юнацькі школи дуже сильні. Дивлюся на дублі, там молодь дуже сильна. І у них менталітет у молодіжній збірній такий, що все направлено на тренування, ніякої «гульні». Я теж особливо нікуди не ходжу, не гуляю, але іноді жартую над ними: «Ну що, коли підеш кудись погуляти?». Але всі дуже серйозні: тренування - дім. Вони домагаються, у них цілі. Хтось хоче в Англії грати. Спочатку закріпитися в «Андерлехті», а потім в топ-клуби переходити.
- Як тобі атмосфера в збірній?
- У збірній я давно не був. Для мене це ковток свіжого повітря, тому що спілкування трохи не вистачає. Всі спілкуються іноземною мовою. Хочеться і пожартувати, і розслабитися крім дому. Тут всі мої: київських хлопців багато, з якими я давно знайомий, абсолютно нормальний зв'язок з хлопцями з інших команд.
- Як тобі дається перехід із «Андерлехта» в збірну? Вимоги до гри сильно відрізняються?
- Є трохи відмінностей. Тут вимоги одні, там - інші, тому що інший підбір футболістів. Там більше грають на атаку: менше перепасовок в центрі поля, якщо є можливість віддати пас на загострення атаки - потрібно віддавати, - цитує Макаренка Sport.ua.
Переходь за посиланням та донать нашим захисникам!
