Інтрига в чемпіонських перегонах жива
Шахтар за відчуттями дуже легко пройшов цей відрізок першості, оформивши 9 впевнених перемог і забивши вдвічі більше м'ячів за головного конкурента. Жоден суперник, крім Динамо і Зорі, не створив чемпіону проблем.
Столична команда навпаки важко здобувала звитяги – 6 з 8 мінімальні. У якийсь момент розрив між командами досяг 7 очок, але зараз ситуація вирівнялася. Шахтар і Динамо на чолі турнірної таблиці розділяє лише 2 очки. Завдяки вдалому старту, перемозі в очній зустрічі та подарунку від Зорі «біло-сині» в бою.
Динамо – слабке, тренер також винен
«У нас чомусь звикли до того, що Динамо має всіх виносити. Потрібно жити сьогоднішнім днем і реально дивитися на речі. Видно, що у наших футболістів є певний клас, але він досить середній», – Олександр Хацкевич відверто сказав те, що всі й так розуміють. Однак є нюанси.
В команди відсутній малюнок гри, відсутній впізнаваний стиль (якщо таким не вважати грубі індивідуальні помилки футболістів). Олександра Хацкевича можна зрозуміти, але перегинати палицю також не потрібно. Склад Динамо на фоні УПЛ дуже хороший, натомість в атаці зводиться все до надій на індивідуальні якості Вербіча та Циганкова і подач Кендзьори.
Чому Динамо має всіх виносити в УПЛ? Бо ніхто з середняків не може дозволити собі витратити понад 10 млн на гравців. Який в них клас і рівень підготовки – це вже проблеми Динамо, але сам факт таких придбань дає право вимагати від тренера якіснішого футболу. Хацкевич майже подав у відставку, але потім заспокоїв нерви і повернувся. Його не звільнять до зимової паузи, за цей час у грі повинна з'явитися якась думка.
Мораєс – у своїй тарілці
Зрадник, ш**ха, путана – не всі вболівальники прийняли рішення Жуніора Мораєса після 3 років виступів за Динамо (зокрема, капітанства в клубі) перейти в Шахтар. Вже зараз очевидно – бразилець прийняв правильне рішення для своєї кар'єри. Шахтар також не прогадав. Поряд з коштовними придбаннями Майкона, Феррейри і Маркіньоса, які лише поступово вливаються в основу, трансфер Мораєса виглядає найкориснішим на цей момент.
Жуніор очолює бомбардирський заліт УПЛ з 10 голами – стільки ж нападник максимально забивав в одному чемпіонаті за Динамо. Мораєс дуже добре доповнив атаку Шахтаря, відіграв майже без замін усі матчі та навіть оформив дубль в Лізі чемпіонів. Травма Кайоде не стала проблемою для «гірників».
Очікувані відставки та сюрприз
Протягом першого кола 4 клуби УПЛ змінили головних тренерів. Першим втратив роботу Жилмар, але не через погані результати ФК Львів (вони також залишали бажати кращого), а через відсутність необхідної ліцензії. Над керівництвом клубу посміялися ще більше, ніж після призначення бразильського ноунейма, а сумнівного класу легіонери-новачки надійшли в розпорядження Юрія Бакалова.
Через 2 дні у Львові полетіла друга голова – Олег Бойчишин став черговою жертвою конвеєра Карпат. Керівництво «левів» продовжує звільняти тренерів по декілька разів на рік. Непоганий кінець минулого сезону дав Бойчишину шанс, але було зрозуміло, що це все до першої серії невдач, яка обов'язково б трапилася. На зміну йому прийшов екс-асистент Моурінью, однак позитиву, крім перемоги над Динамо, обмаль.
Прогнозовано провалився союз Фабріціо Раванеллі та Арсенала-Київ. Перший – не тренер, другий – не клуб. Зібрана нашвидкуруч команда з купою орендованих гравців не розуміла вимог знаменитого італійця. Як виявилося, в Арсеналі-Київ ще й з фінансами були проблеми, а два керівники не могли дійти згоди в ключових рішеннях. Раванеллі просто втік. Наш чемпіонат після цього втратив у харизмі, щоправда, новий коуч «канонірів» В'ячеслав Грозний виправить це.
Якщо попередні 3 звільнення читалися, то відхід Романа Санжара з Олімпіка – ні. Здавалося, що цей фахівець створений для донецького клубу, який постійно втрачав лідерів і мав дуже скромну за мірками УПЛ зарплатну відомість. У складних умовах Санжару вдавалося щоразу зліпити бойовий колектив, який виходив у єврокубки і боровся за топ-6. Нічого кардинально не змінилося – команда йшла у середині турнірної таблиці, але з наставником Владислав Гельзін попрощався. Схоже, власник Олімпіка тепер має більші амбіції, які спробує реалізувати В'ячеслав Шевчук.
Боротьба за «бронзу» на хорошому рівні
У цьому сезоні з'явився ще один претендент на третє місце. Олександрія класно стартувала, вигризла на свою користь чимало рівних матчів, а наприкінці першого кола додала у видовищності. Це зовсім не дивно – у попередньому чемпіонаті «містяни» недобрали багато очок проти слабших суперників через убогість варіантів в атаці. Тепер команда Володимира Шарана навчилася дотискати опонентів, і результат (не без везіння, звичайно) став дуже хорошим. Олександрія – фаворит на «бронзу» з 4 очками переваги над переслідувачами.
Ворсклу на початку першості продовжували розривати фінансові проблеми, але виплата боргів, транші від УЄФА та безпосередньо виступи в єврокубках повернули футболістам мотивацію. Полтавська команда має найсильніший склад за межами топ-2, тому без позафутбольних труднощів складе Олександрії конкуренцію.
Аутсайдером у цій боротьбі виглядає Зоря. В луганців є проблеми з атакою – лише в 2 з 11 турів «чорно-білі» забили понад 1 гол. Відібрати очки в Динамо і Шахтаря – чудово, але поразки прямим конкурентам знецінюють ці досягнення, здобуті завдяки бійцівським якостям і емоціям. Головна зірка Зорі – Юрій Вернидуб. Прекрасно, що він забарвлює наш чемпіонат за межами поля, але гра його команди зараз не виглядає на третє місце. 8 пунктів відставання від п'єдесталу це підтверджують.
Переходь за посиланням та донать нашим захисникам!
