11/10/2018 16:08 892

Дивні кадрові рішення Шевченка. Матч проти Італії не приніс користі

Кирило Мазур знову не розуміє головного тренера.

Основною метою товариських зустрічей є награвання певних нових схем, перевірка резерву та ще більше вдосконалення вже напрацьованих маневрів. У вчорашньому матчі збірної України не було майже нічого з цього переліку.

Вихід Сидорчука

Виключенням стало хіба що використання Олександра Зінченка в якості найближчого центрального хавбека до власних воріт. Саме так, у першому таймі Зінченко нерідко розташовувався під парою Сергій Сидорчук — Руслан Маліновський як при виході в атаку, так і при захисті (варто зазначити, що позиція Маліновського була гнучкою, в момент початкової стадії нападу він міг спустить вниз до Зінченка). Цікавий хід тренерського штабу: Олександр під керівництвом Пепа Гвардіоли значно додав у діях на оборону, а також у позиційній грі в пас із глибини, так що перевірити його в даній ролі, як опцію для заміни Тарасові Степаненкові, було більш ніж доречно.

Втім, тут все не так однозначно. Навіщо ж в такому випадку було випускати попереду в центрі Сергія Сидорчука, який постійно сповільнював темп і взагалі не особливо підходить для такої позиції, а не Марлоса? Минулий збір і матчі проти Чехії та Словаччини продемонстрували, що тренерський штаб вирішив використовувати Марлоса в центральній зоні, головне, цей варіант надав миттєвий якісний ефект, то для чого вчора було все настільки ускладнювати? Відразу награвання моделі із Зінченком (в якості альтернативи Степаненкові) та Марлосом і Маліновським у зв’язці з ним було б куди більш логічним кроком.

А так, можливо, Шевченко побачив, що з себе представляє Зінченко на позиції опорника, але він не побачив, що з себе представляє Зінченко на позиції опорника в основному центральному трикутнику збірної. А це зовсім різні площини.

Відсутність зв’язки Циганков – Марлос

Звісно, у зв’язку з травмою не міг вийти на поле Андрій Ярмоленко, потрібно було кимось закривати правий фланг, однак це далеко необов’язково потрібно було робити саме Марлосом. Насправді, з пошкодженням Андрія тренерський штаб отримав нагоду відшукати суттєву користь для себе – він міг би спробувати в основі Віктора Циганкова. Із динамівцем на полі з перших секунд можна було б перевірити його в парі з Марлосом (знову-таки, детальніше про взаємодію правого вінгера та висунутого центрхава збірної України читайте за попереднім посиланням), оцінити його гру з фулбеком Олександром Караваєвим та протестувати, наскільки гарно він відчуває центрфорварда Романа Яремчука.

Марлос Украина Италия

Але замість усіх цих нюансів Шевченко обрав варіант із Марлосом на правому фланзі та Сидорчуком на позиції висунутого центрального півзахисника. Чи отримав він з цього бодай якийсь зиск? Ні, Шевченко звів все до ситуації, коли збірна просто грала на Марлоса в надії на його індивідуальний клас. Коли ж після перерви Циганков вийшов на поле, змінивши саме Марлоса, а не Сидорчука, надії на реалізацію озвучених попередньо маневрів випарувались. Безумовно, можна було хоч якось оцінити спільну мову на полі Яремчука та Циганкова, а також те, як Віктор звільняє фланг для підключень Караваєва, але ключовий аспект – гра Циганкова разом з Марлосом (яка впливає і на всі інші взаємодії) – так і залишився невизначеним.

Тож, вчорашня товариська зустріч збірної України проти Італії виявилась надто сумнівною за своєю якістю. Україна не програла, вона забила італійцям на їхньому полі, але наскільки взагалі важливий результат для товариського матчу? Особливо, якщо ті чи інші ігрові маневри залишились нереалізованими.

Вчорашній матч майже не приніс команді Шевченка користі.

Читайте першими новини про Динамо на каналі 1927 у Telegram
Loading...
Для того, щоб залишати коментарі, потрібно увійти на сайт або зареєструватися
| Реєстрація
Показати більше