Мовляв, тоді результат вдавалося здобувати не завдяки, а всупереч. І ніхто не згадував ту деталь, що Шевченко доволі кардинально перебудував ігрову модель, для відшліфування якої, безперечно, потрібен був час.
Коли Україна почала здобувати результат, критики принишкли. Але потрібно говорити: говорити не лише тоді, коли все погано, але й відзначати успіхи напрацювань. Приміром, гра України лише з одним чистим опорником виглядає естетично; не так, як було при Фоменку, коли в компанію до двох класичних хвилерізів частенько опускався й гравець, який номінально повинне був розташуватися під форвардом.
Важко уявити таку гру від Андрія Шевченка. Сьогодні збірна України уповає лише на одного класичного опорника, яким зазвичай виступає Тарас Степаненко. Марлос і Маліновський розташовуються на лінії з Ярмоленком та Коноплянкою. Виглядає це на полі як 4-1-4-1.
При цьому, Марлос більше «гуляє» зонами, ніж Маліновський. Руслан старається діяти строго в центрі, тоді як натуралізований бразилець часто зміщується на фланг або на вістря. Варто сказати, що в матчі проти чехів найвища інтенсивність дій Степаненка спостерігалася одразу за центральною лінією на чужій половині поля. А найбільша інтенсивність дій Малиновського – на половині поля П'ятова. Це була нетипова гра центральних півзахисників.
Інтенсивність дій:
Степаненко
Марлоса
Маліновського
Маліновський не найліпше порається з руйнівною роботою. Його помилка (разом з помилкою Ракицького) на 18-й хвилині ледь не призвела до голу у ворота збірної України. Але Руслан дасть фору багатьом гравцям за вмінням раціонально розпоряджатися своїми шансами. Серед польових гравців Маліновський найменше після Коноплянки та Яремчука володів м'ячем, але показав високий відсоток ТТД. Фішка Руслана – ефективність, вміння швидко приймати рішення. При першій-ліпшій нагоді були удари, серед яких – влучання в стійку, гол, постріл в кількох сантиметрах від стійки. Тобто це були не удари заради ударів, а акцентовані спроби взяття воріт.
Цікаво, що в матчі з чехами від Маліновського майже не було пасів на загострення. Зате кілька разів Руслан видавав довгі передачі на фланг, різко змінюючи акценти наступу. Те, про що просив тренерський штаб – розтягувати редути суперника.
Під нинішню модель гри збірної України Руслан Маліновський підходить майже ідеально. Тому відгуки про ключову роль «бельгійського легіонера» – не перебільшені.
Переходь за посиланням та донать нашим захисникам!
