Чому Зозуля та ще два українці стали частиною унікального явища в іспанському футболі

Футбол України 15 Листопада, 20:52 1394
Чому Зозуля та ще два українці стали частиною унікального явища в іспанському футболі  | 19-27
Значна кількість історичних клубів викликає підвищений інтерес до другого за рангом іспанського дивізіону. Більше рівності та конкуренції, а отже, більше глядачів на стадіонах та перед екранами.

Нинішня Сегунда має особливий шарм: Сарагоса, Депортіво, Спортінг Хіхон, Осасуна, Мальорка, Ов'єдо, Лас-Пальмас, Малага... LaLiga 1|2|3 переповнена великими клубами, легендарними стадіонами та фантастичною публікою, що історично асоціює себе, насамперед, з Прімерою.

Другий дивізіон Іспанії б'є рекорди відвідуваності та телеаудиторії, яка у сезоні 2018/19 зросла на 28%. Секрет успіху? Все до біса просто: висока конкуренція робить Сегунду привабливою для пересічного фаната. Уболівальники отримують те, чим підсаджують на гачок глядача найкращі голлівудські режисери – непередбачуваність сюжету. Така собі «Гра престолів» іспанського розливу.



Судіть самі, першу та сьому команду Сегунди розділяє 7 очок. Для прикладу, Альбасете Романа Зозулі, який наразі посідає п'яту сходинку, відстає від першого місця лише на 6 пунктів. Ледь не кожного туру на вершині таблиці відбувається зміна лідера: cьогодні – Гранада, завтра – Малага, через місяць – умовний Лас-Пальмас... Ну хіба ж не так повинна виглядати справжня конкурентна ліга?

Крістіан Лапетра, президент Сарагоси та син легендарного чемпіона Європи з 1964 року, не має жодних сумнівів: «LaLiga 1|2|3 – одна з найкращих на континенті. Вона перебуває значно вище багатьох першостей за грою, конкурентоспроможністю та економічною цінністю».

Вісім команд Сегунди входять до рейтингу 20-ти найкращих клубів за всю історію елітного іспанського дивізіону, якщо брати до уваги суму набраних очок. Крім того, одразу 17 команд, які зараз представляють другу Ла Лігу, мають величезний досвід виступів у Прімері. Остання для них – звичне природне середовище. «Наша мрія – повернутись туди, де ми повинні перебувати, зважаючи на історію та престиж клубу. Сегунда – дуже складний турнір. Практично усі його учасники борються за підвищення у класі» – пояснює президент Сарагоси, яка провела 58 сезонів у еліті.

Інфографіка El Pais: команди, які провели найбільше сезонів у Прімері (червоним відзначені нинішні представники Сегунди).

Спортивний директор Депортіво Кармело дель Посо також відзначає майже аномально високий рівень чемпіонату: «З висоти власного досвіду можу запевнити, що цей розіграш – найбільш рівний за останні роки. Практично кожна команда володіє якісним складом. Раніше легко можна було назвати 2-3 клуби, які боротимуться за підвищення у класі, а зараз передбачити щось майже неможливо».

Розіграш Сегунди 2018/19 дозволяє фанатам насолоджуватись такими типовими протистояннями еліти іспанського футболу як Малага – Депортіво, Сарагоса – Осасуна або Лас-Пальмас – Мальорка. Астурійським чи канарським дербі, а також регулярною зустріччю андалусійських команд тут вже нікого не здивуєш. «Цього року турнір переповнений клубами з великим традиціями. Багато колективів Сегунди могли б успішно змагатись у європейських лігах. Тактичний та технічний рівень команд – дуже високий», – говорить наставник Лась-Пальмас Маноло Хіменес, який нещодавно виграв чемпіонат Греції разом з АЕКом Дмитра Чигринського.

Фернандо Лосада, делегат хіхонського Спортінга, дотримується схожої лінії: «У Сегунді немає жодного матчу, де була б помітна велика різниця між командами, які перемагають та поступаються. Все вирішують найдрібніші деталі. Я не сумніваюсь, що, не беручи до уваги топ-5 першостей Європи, друга Ла Ліга – одна з найкращих на континенті. Спортінг поповнили чимало гравців, які виступали у чемпіонаті Португалії, але вони довго адаптовувались до нашої першості».

Пристойна конкуренція посприяла різкому зростанню відвідуваності поєдинків. У середньому стадіони на матчах Сегунди збирають понад 10 тисяч глядачів. Ще якихось два роки тому цей показник коливався на рівні 7 тисяч.

Сарагоса, Спортінг та Депортіво продали на сезон 2018/19 більше абонементів, ніж половина команд Прімери – 27, 23 та 22 тисячі відповідно.

Інфографіка: середня відвідуваність матчів Сегунди, починаючи з сезону 2015/16

Завдяки системі плей-офф Сегунда гарантує уболівальникам емоції до самого кінця турніру. «Раніше багато чого вирішувалось вже перед останніми турами, що негативно впливало на глядацький інтерес. Зараз команді потрібно провести 42 матчі, а потім ще максимально викластись у поєдинках за життя. Ви можете завершити регулярний чемпіонат на шостому місці та пробитись у Прімеру», – зазначає наставник Осасуни Ягоба Аррасете.

Раунд плей-офф, можливо, найкраще демонструє рівність більшої частини команд Ла Ліги 1|2|3. Минулого сезону Сарагоса провела розкішне друге коло, завершила першість на третій сходинці, а у плей-офф поступилась шостій команді «регулярки» Нумансії. Натомість Вальядолід, завершивши сезон п'ятим, отримав щасливий квиток у Прімеру.

«Заробітна плата гравців Сегунди збільшилася в середньому на 78% за останні чотири роки, що дозволяє нам зберігати багато талантів. Це стало можливим лише тому, що прибутки команд постійно зростають. Економічний контроль над клубами відіграв дуже важливу роль, адже турнір став більш привабливим для інвесторів», – розповідає Луїс Хіль, директор зі змагань Ла Ліги.

Спортивна та економічна цінність Сегунди притягує щораз більше класних фахівців та футболістів, які бачать тут ідеальний плацдарм для «наступу» на Прімеру. «Якщо ви доведете свою профпридатність у такому конкурентному турнірі, то вас обов'язково помітять», – підкреслює Маноло Хіменес, згадуючи випадки Борхи Іглесіаса у Сарагосі та Франа Белтрана у Райо Вальєкано. Блискучі сезони у Сегунді допомогли обом гравцям підписати контракти з клубами еліти – Еспаньйолом та Сельтою відповідно. Ще один хороший приклад – Рубі, який вивів Уеску в Прімеру, а згодом був запрошений в Еспаньйол.

Другий іспанський дивізіон представлений трьома українськими гравцями: Роман Зозуля (Альбасете), Василь Кравець (Луго) та Іван Зотько (Ельче). Можна згадати ще Густаво Бланко-Лещука, який виступає за Малагу на правах оренди з Шахтаря. Кар'єри цих виконавців складаються по-різному, однак усі вони об'єднані однією ціллю – пограти у іспанській еліті. Будемо сподіватись, що для наших Сегунда також стане своєрідним трампліном.