Чинні чемпіони Європи та світу, які переживають, можливо, найбільшу кризу у власній історії, ризикують завершити сезон без жодного трофею. Мадрид безславно вилетів з Ліги чемпіонів, захищаючи титул, був битий Барсою в Кубку Іспанії, а також дуже рано програв каталонцям боротьбу за національну першість. Якщо не трапиться дива, то «бланкос» всьоме під керівництвом Флорентіно Переса оформлять «cухий» рік. Кожен попередній такий випадок призводив до рішучих кроків на Сантьяго Бернабеу. Бос королівського клубу не лише звільняв головного тренера (за винятком Лушембурго), але й проводив справжню революцію складу, прощаючись з великими зірками.
2004 рік
Вигравши два чемпіонати Іспанії та Лігу чемпіонів за перші три роки на чолі мадридського гранда, Перес влаштував свою дебютну революцію. Карлуш Кейруш, який влітку 2003-го замінив Вісенте дель Боске, був звільнений після провального сезону без титулів. Вслід за португальцем команду покинув аргентинський хавбек Естебан Камб'яссо. Флорентіно зробив ставку на Хосе Антоніо Камачо та підписав Вальтера Самуеля, Майкла Оуена і Джонатана Вудгейта, які обійшлись «бланкос» у скромні 55 млн євро.
2005 рік
Другий поспіль неврожайний сезон Реала, на диво, не завершився відставкою тренера. Попри тривожні симптоми ери «галактікос» Флорентіно вирішив залишити Лушембурго та здивував деякими трансферами. Якщо Серхіо Рамос вже тоді вважався одним з найперспективніших гравців світу, то про уругвайців Діого і Пабло Гарсію майже ніхто не чув. На прохання Лушембурго королівський клуб також підписав двох бразильських зірок – Робінью та Жуліо Баптішту.
Цього ж літа Реал попрощався з Луїшем Фігу – першим володарем «Золотого м'яча», якого зумів придбати Флорентіно. Крім португальця, команду покинули нинішній керманич Сантьяго Соларі, Оуен, Самуель, Сесар Санчес, Селадес. Однак серйозна перебудова не принесла бажаних результатів. Тодішній спортивний директор «бланкос» Арріго Саккі та Лушембурго були звільнені в грудні, а на відставку самого Переса довелось зачекати ще два місяці. Мадрид у підсумку знову нічого не виграв.
2009 рік
Флорентіно повернувся з чіткою метою – знову перетворити Реал Мадрид на короля футбольного світу. У літнє міжсезоння 2009-го амбіційний президент фактично надолужив згаяне за три попередні роки своєї відсутності. Позбувшись Хуанде Рамоса та призначивши Мануеля Пеллегріні, Перес придбав одразу двох володарів «Золотого м'яча» – Кріштіану Роналду і Кака. Крім цього, зіркову революцію на Бернабеу довершили такі футболісти як Карім Бензема, Хабі Алонсо, Рауль Альбіоль та Альваро Арбелоа.
Натомість не знайшлось місця у команді Ар'єну Роббену, Веслі Снейдеру, Фабіо Каннаваро, Хунтелару та Мічелу Сальгадо. Втім кардинальні кадрові зміни чергвоий раз залишили Мадрид без трофеїв.
2010 рік
Фіаско «галактікос» 2.0 вже традиційно змусило Флорентіно звільнити тренера. Цього разу він звернувся по допомогу до одіозного Жозе Моурінью, який раніше виграв усі можливі трофеї з міланським Інтером. Португалець без зайвих сентиментів позбувся легендарного Рауля та підписав декілька зіркових виконавців – Анхеля Ді Марію, Месута Озіла, Самі Хедіру, Рікарду Карвалью, Педро Леона і Серхіо Каналеса.
Моурінью зумів нав'язати боротьбу Барселоні, однак саме каталонці перегородили «бланкос» шлях до фіналу Ліги чемпіонів. Мадридці згодом взяли невеличкий реванш у Кубку Іспанії, здолавши «блаугранас» у вирішальному матчі на Местальї.
2013 рік
Після лише двох виграних трофеїв за три роки (чемпіонат та Кубок) сеу Жозе був змушений покинути Мадрид, проваливши головне завдання Переса – Ліга чемпіонів. Президент Реала вирішив змінити «важку руку» португальця на більш м'який підхід Карло Анчелотті, що миттєво принесло потрібний результат. Після приходу італійця королівський клуб покинули Кака, Озіл та Ігуаїн, але це не завадило мадридцям виграти ЛЧ вперше за 12 років. Ключовою виявилась роль новачків – Бейла, Іско, Каземіро та Карвахаля.
2015 рік
Старі заслуги не дозволили Анчелотті залишитись на тренерському мостику «бланкос» після трофейної посухи в кінці сезону 2014/15. Місце італійця посів Рафа Бенітес, який запросив у команду Ковачіча, Данілу, Касілью та Васкеса. Цього ж літа Мадрид зазнав лише однієї вагомої втрати – легендарний капітан «бланкос» Ікер Касільяс був виставлений Пересом за двері у статусі вільного агента.
Бенітес протримався лише до грудня, Реал програв Прімеру, але вже під керівництвом Зізу здобув чергову Лігу чемпіонів, започаткувавши нову тріумфальну еру на міжнародній арені.