Одним із перших трансферів Динамо у зимове трансферне вікно стало повернення в команду Назарія Русина. Навіть незважаючи на неприємну ситуацію з Бєсєдіним, повернення форварда виглядає досить сміливим кроком, який, можливо, призведе до того, що київська команда заграє у трохи інший футбол. Або ж, як мінімум, отримає більше можливостей для побудови гри в атаці.
Стиль гри Русина
Русин є форвардом трохи іншого стилю, ніж той, до якого звикли останнім часом у Динамо. Він не схожий ані на Мбокані, ані на Бєсєдіна, ані на Жуніора Мораєса (щоправда, з бразильцем у Назарія є кілька схожих якостей). Основна стихія Русина – ситуації на відкритому просторі, коли можна швидко на ривку вийти із захисту, або відкритися між суперниками для добивання чи прийому скидання від партнерів. Удари у боротьбі чи з-під великих груп захисників вдаються Русину значно рідше (хоча й тут є потенціал для росту, загадайте хоча б його гол Ворсклі).
З таблиці можна зрозуміти, що Русину найкраще вдається грати в штрафному, максимально близько до воріт і при мінімальній кількості суперників перед м'ячем (тобто тих, хто реально може вплинути на результат епізоду за допомогою перехоплення м'яча або перекривання площини воріт). При цьому Русин успішний і в ситуаціях, коли команда створила для нього простір, відігравши велику частину суперників, і в ситуаціях, коли потрібно самому зробити ривок за спини опонентам (залишити без роботи відразу 3-4 захисників, які вишикувалися в лінію).
Назарій досить добре зберігає концентрацію аж до останніх хвилин гри. 85% м'ячів у цьому сезоні Русин забив за Зорю після перерви, більше того – 57% м'ячів було забито вже під кінець матчу. Важливо й те, що велика частина голів Русина забита у ситуаціях, коли треба або відкрити рахунок, або збільшити, або вивести команду вперед. Тобто, у найважливіші моменти гри. А це свідчить про те, що Русин дуже впевнено діє у стресових ситуаціях, забиваючи не тільки тоді, коли суперник вже зламаний і не може чинити належного опору.
Кар'єра в Зорі
Швидкісні якості Русина дуже добре підійшли Віктору Скрипнику. Тренеру вдалося ефективно вписати форварда в свою модель гри. Скрипник награє в Зорі агресивні 4-1-2-1-2 і постійно націлюється на контроль м'яча. При цьому володіння Зорі не зовсім академічне (як часто було у Динамо Реброва) і не зовсім спрямоване на поступовий розіграш м'яча. Швидше навпаки – динамічний і спрямований на використання простору та створення частих швидкісних ситуацій проти оборони суперника. Простіше кажучи, в грі Зорі відчуваються нотки сучасної німецької тренерської школи (характерного Бундеслізі гостроатакувального футболу), до якої і належить Скрипник.
У підсумку, після півроку роботи зі Скрипником, реальність сьогоднішнього рівня Назарія така, що в швидкій грі з наявністю простору Русин може обіграти будь-кого із захисників в УПЛ, і досить багатьох опонентів у тій же Лізі Європи.
Що Русин може дати Динамо?
Головний козир Русина – це швидкість. Його активні дії попереду можуть дуже добре поєднуватися зі швидкісними випадами вінгерів. У першу чергу, введення Русина до складу дозволить Динамо краще контратакувати від своїх воріт. У другу – більш якісно діяти на зміні володіння (не як Лестер із Варді, але схоже). У третю – отримати опції для реалізації динамічного контролю м'яча в атаці, коли форвард працює не на команду, а націлюється на пошук простору.
Також Русин чудово проявляє себе в схемах із двома форвардами. Не думаю, що Динамо гратиме в 4-1-2-1-2, але ось класичні 4-4-2 в завершальних відрізках матчів дуже можливі. У такому випадку Русин може скласти досить небезпечний дует форвардів із тим же Бєсєдіним, або з вінгером, переведеним в атаку (маються на увазі Циганков або Вербіч). У парі з Бєсєдіним Русин зможе концентруватися на пошуку простору, який так добре створює Артем. У парі з одним із вінгерів Русин зможе грати як у Зорі, з частими швидкими забігами вперед і швидкісною грою в коаліціях атакувальної групи.
У поєднанні з Родрігесом Русин буде менш корисний, адже сам Родрігес в першу чергу – гравець бровки, а не центру. Поєднання Русин – Соль найменш перспективне, оскільки в такому варіанті у центрі атаки Динамо перебуватиме два гравці, які багато в чому дублюватимуть функції один одного. До того ж Соль досить нестабільно відпрацьовує поза штрафним майданчиком, і при його пасивності Русину доведеться більше працювати на команду, що значно звузить його потенціал. Йому самому потрібен простір, а робота на команду позбавить цього.
Конкуренти
Як би це несподівано не звучало, але головний конкурент Русина в Динамо – це Соль. Як і Русин, Фран є гравцем штрафного майданчика, залежить від вдалої гри партнерів і створення простору для ударів. Головний козир Русина – вміння протягнути м'яч до штрафного і швидкісні відкривання перед штрафним. Такі маневри у Соля – не настільки вдалі. Простіше кажучи, Русин – більш швидкісний і краще шукає простір до штрафного. Саме різкість Русина повинна допомогти йому залишити за спиною (на лаві запасних) Соля.
Родрігес – не технар, до того ж ще й номінальний крайній форвард із досить незвичайною манерою гри. Розглядати його як конкурента Русину взагалі не варто, хоч Жерсон періодично пробувався в центрі нападу. Бєсєдін – гравець зовсім іншого плану. Більш силовий, добре діє в підігруванні, що створює простір для партнерів. Саме остання якість дозволила Бєсєдіну зіграти так багато часу (у порівнянні з Солем та Родрігесом) восени. Артем дуже добре працював на команду (на вінгерів, через яких грало Динамо при Михайличенку).
Уважний читач може запитати: а як же Ібрагім Каргбо? Але про бельгійського форварда у відкритих джерелах практично нічого не відомо окрім того, що на рівні одноліток у Бельгії він досить перспективний і загравався за юнацькі збірні. Тому поки розглядати його, як серйозного конкурента Русину, не будемо. Очевидно, хлопець у ролі темної конячки, яка завдяки щасливому випадку може всіх обставити. Але от шанси на такий розвиток подій досить невисокі.
***
У підсумку можна сказати, що повернення Русина – це спроба трохи урізноманітнити або змінити (тут складно судити попередньо) гру в атаці, відійшовши від нерухомого форварда штрафного майданчика Соля або працьовитого, але не надто ефективного у штрафному майданчику Бєсєдіна.
Так, Русин теж вимагає певного підходу в грі, але при активній підтримці хавбеків його результати можуть бути не гіршими, а, що досить ймовірно, набагато кращими, ніж у Зорі. І це незважаючи на те, що як мінімум половина команд УПЛ «паркує автобус» біля своїх воріт у матчах із Динамо. Якщо подивитися на того ж Агуеро, на те, як він шукає простір у штрафному, не володіючи значними габаритами і стійкістю в боротьбі, це може спрацювати і для Русина.
Михайло Дождєвий