Навесні 2019 року головний тренер молодіжної збірної Руслан Ротань (замінив Олександра Головка у грудні 2018-го) проводив селекційну роботу. Причому в березні доводилося розраховувати переважно на футболістів 1998 року народження, а це покоління, на відміну від 1999-го чи 2000-го років народження, жодного разу не пробивалося до фінального турніру чемпіонату Європи — ні в категорії U-17, ні в категорії U-19.
Чому були такі обмеження? Справа в тому, що збірна України U-20 готувалася до чемпіонату світу в Польщі, який завершився лише в червні — тріумфом команди Олександра Петракова, в якій були зібрані кращі футболісти 1999—2000 років народження (плюс Данило Сікан 2001-го).
А ще в березні матчі еліт-раунду Євро-2019 (U-19) проводила юнацька збірна під керівництвом Сергія Нагорняка. Тому оптимальний набір гравців Руслан Ротань зумів отримати лише на початку вересня — саме напередодні старту відбору Євро-2021 (U-21). А від нього вимагалося навчати футболістів тій грі, яку вибудував у національній збірній України Андрій Шевченко — із контролем м’яча, акцентом на атаку.
Такий футбол потребує довготривалої тренувальної роботи, причому бажано — одним і тим самим складом, а такої можливості тренери молодіжної збірної були позбавлені. Працювати доводилося вже по ходу п’єси, помилки виявилися дуже болючими й призвели до трьох поразок у чотирьох поєдинках.
Сподіваємось, що до завершення відбірного циклу Ротань і його асистенти досягнуть мети, і їхня команда заграє так, як потрібно...