Парма, ймовірно, робила ставку на швидкий гол. Гості зі стартовим свистком ринулися в атаку, але їхніх старань вистачило лише на кутовий, гостроти після якого створити не вдалося. Після цього Аталанта заволоділа м'ячем і почала систематично загрожувати воротам «хрестоносців». Бергамаски здебільшого комбінували на флангах, намагаючись не затримуватися в середині поля. Пармезанці захищалися низьким блоком і при першій же нагоді закидали м'яч вперед в надії, що Кулусевскі зможе щось протиставити відразу трьом захисникам. Заради справедливості відзначимо, що швед, підписавший напередодні контракт з Ювентусом, виглядав досить гідно.
Конвертувати ігрову перевагу у цифри на табло господарям вдалося на 11-й хвилині. Алехандро Гомес отримав передачу у районі напівкола, обробив м'яч і завдав блискучого удару, поціливши у самісіньку «дев'ятку» – Луїджі Сепе не мав жодних шансів врятувати свою команду.
Забитий м'яч зовсім не вплинув на перебіг гри: Парма більше часу проводила в захисті, натомість Аталанта продовжувала володіти ініціативою. Так, «чорно-сині» вже не бігли в атаку стрімголов, але на кількість моментів це не впливало. Найбільше старався Ілічіч. Йосіп був націлений на удар і пробивав навіть з неочевидних позицій, але не випадав із командних дій. Саме словенець розпочав другу гольову атаку. Після комбінації на правому фланзі Фройлер змістився в центр, обігрався з Гомесом та влучно пробив над руками Сепе – 2:0.
І знову пармезанці не зробили жодних висновків. Підопічні Роберто Д'Аверси до звітного туру підходили з четвертою обороною ліги (20 пропущених) – кращий показник був лише у першої трійки. Проте протиставити щось найкращому нападу ніяк не вдавалося. Аталанта ще до перерви оформила розгром. Ілічіч розігнав атаку правим флангом – удар у нападника не вдався, проте першим на добиванні опинився Госенс, який з кута воротарського увігнав м'яч у сітку. На тому команди й пішли на перерву.
Другу половину гості розпочали значно активніше. Посприяв цьому вихід на поле Роберто Інглезе. Парма почала більше тримати м'яч і періодично наближатися до воріт Марко Спортьєлло. Проте і контратаки Аталанти були дуже госторими. Продовжував феєрити Ілічіч. Йосіп сміливо брав гру на себе, іноді пошиваючи в дурні відразу трьох суперників. Два небезпечних штрафних бергамаски відверто змарнували – м'яч кожного разу опинявся на трибунах.
На 60-й хвилині фортуна нарешті віддала належне Ілічічу. Йосіп відверто напрацював на забитий м'яч і зробив це дуже красиво. Госенс з лівого флангу вирізав подачу у центр штрафного, де словенець класно упіймав м'яч на ногу і потужним ударом з лету змусив вчетверте капітулювати Луїджі Сепе. А через 10 хвилин 72-й номер бергамасків оформив дубль. Ілічіч на дриблінгу прорвався в центр штрафного і без проблем реалізував момент.
Зрештою, матч перетворився у відверте догравання. Джан П'єро Гасперіні випустив на поле Дувана Сапату – колумбієць через травму пропустив рівно три місяці. А на завершальні 15 хвилин вийшов Руслан Маліновський, замінивши Алехандро Гомеса. Відзначимо, що це не була заміна за позицією. Українець діяв не в нападі, а на своїй звичній позиції в центрі поля. Проте запам'ятатися яскравими чи результативними діями він не встиг.
Ця перемога дозволила Аталанті набрати 34 очки та наблизитися до четвертого місця в турнірній таблиці, яке наразі посідає Рома, на відстань одного залікового пункту. У Парми залишилося 25 очок і сьома сходинка.
Ілічіч – головна зброя Аталанти
Три місяці тому бергамаски втратили Дувана Сапату, який був беззаперечним лідером атак в минулому сезоні. Луїс Мурієль не зумів безслідно замінити свого співвітчизника. Проте Джан П'єро Гасперіні завжди вдається знайти вихід зі скрутного становища. У цій ситуації тренер зробив ставку на Йосіпа Ілічіча. Фахівець і раніше не втрачав нагоди похвалити свого підопічного, а в поточному сезоні зробив ставку саме на словенця.
До перформенсів Алехандро Гомеса в Італії вже всі звикли, а от шалений прогрес Ілічіча в поточному сезоні в дечому навіть став сюрпризом. 72-й номер «нерадзуррі» креативний футболіст, здатний зіграти на будь-якій позиції в атаці, але комфортніше за все почуває себе на правому фланзі. Поєдинок проти Парми продемонстрував, наскільки корисним може бути цей футболіст, коли суперник захищається низьким блоком.
Ілічіч безальтернативно став найкращим гравцем поєдинку і річ навіть не двох забитих м'ячах. Він постійно намагався діяти гостро. Розхитував оборону дриблінгом (8 успішних спроб), намагався загрожувати воротам – 11 ударів, 6 із яких у площину, а ще три були заблоковані. Якщо поглянути на зони атак Аталанти, то там ми побачимо баланс: 25% через центр, 37% і 38% лівим і правим флангом відповідно, проте кількість атак, доведених до удару, на фланзі словенця майже втричі більша, ніж на протилежному. Додамо сюди 9 виграних єдиноборств та 38 пасів (серед атакувальних гравців більше тільки у Гомеса (50)) і отримаємо найважливішого гравця Аталанти. Якщо комусь захочеться списати все на слабкість Парми, то теж не вийде. Захист «хрестоносців» один з найкращих у чемпіонаті, а забити більше двох голів у ворота Луїджі Сепе у поточному сезоні спромогся лише Кальярі (3:1).
Дзвіночок для Маліновського
В трьох останніх матчах Аталанти в Серії А Руслан Маліновський неодмінно виходив у стартовому складі команди, при цьому, двічі відзначившись голами, хоча й програв голосування за найкращого гравця клубу в грудні Папу Гомесу. Однак на поєдинок проти Парми Джан П'єро Гасперіні не включив українця до стартового протоколу.
Гра складалася так, що наставнику господарів не потрібно було вносити кардинальних змін. Його команда швидко здобула комфортну перевагу і продовжувала домінувати, періодично збільшуючи розрив у рахунку. За таких умов тренери часто вдаються до тактичних експериментів, прагнучи перевірити нових виконавців, чи випробувати на практиці якісь домашні заготовки. Проте цього разу керманич Аталанти волів насолоджуватися грою, зробивши першу заміну аж на 72-й хвилині – Сапата отримав шанс зіграти вперше після травми.
Маліновському ж дісталося всього 13 хвилин на полі. За цей час Руслан просто не міг нагадати Гасперіні, що здатний на більше у цій команді. Українець увійшов у гру тоді, коли обидва суперники фактично зупинилися і вже чекали на фінальний свисток. А ми знаємо, що Маліновський не той тип гравців, які здатні самостійно заводити команду і вести її вперед. Він майстерно керує вже активним механізмом, де всі сконцентровані на одній меті. Аталанта в останні 10 хвилин матчу з Пармою точно такою не була. Звісно, рахунок 5:0 не сприяє збереженню концентрації. В такій ситуації виходити на заміну і демонструвати щось надзвичайне – практично неможливо.
Невідомо, що змінилося в команді за два тижні, які минули після матчу з Міланом. Більшість італійських видань прогнозували чергову появу Маліновського в основі. Коли, здавалося, Руслан зумів закріпитися у складі бергамасків, Гасперіні знову повернув його на початкову позиції. Тепер ще раз потрібно доводити свій рівень та приносити користь у команді. Зрештою, такий він – європейський футбол. Там не можна розслаблятися і жити минулими заслугами.