Несподівана звістка надійшла 6 січня із сусідньої Словаччини. Аутсайдера місцевої Фортуни ліги Нітру очолив екс-головний тренер київського Динамо, бакинського Нефтчі, узбецького Насафа та луцької Волині Анатолій Дем'яненко.
У цій ситуації найбільше здивувало не те, що легендарний «Муля» відновив, хай і через 6,5 років, кар'єру тренера, а його новий працедавець. Востаннє про Нітру в Україні чули, вочевидь, ще в 2006-му, коли «трогарі» зійшлися із Дніпром у 2-му раунді Кубка Інтертото (2:1, 0:2). Нині ж справи Нітри не такі добрі. На зимову перерву нові підопічні Дем'яненка пішли на 11-му, передостанньому, місці в дивізіоні.
Чемпіонат Словаччини грає за «українською» схемою – 2 кола для 12-ти команд, а потім вони діляться на чемпіонську групу та групу вибування. За 4 тури до остаточного розподілу Нітра відстає від першої «шістки» на 8 очок, тому навряд від українського тренера чекають чогось більшого, ніж боротьби за виживання з хеппі-ендом. Розуміє це і сам новопризначений наставник.
У цьому сезоні нашим завданням буде вихід із небезпечної зони турнірної таблиці чемпіонату Словаччини. Я дивився матчі Нітри і знаю, що в цій команді є чимало молодих і талановитих гравців. Однак, вважаю, що одна тільки молодь не витягне на своїх плечах Нітру з кризи. Команда потребує підсилення, повинні прийти досвідчені виконавці, у яких молоді будуть вчитися.
«Весняна» частина словацької першості стартує 15 лютого, тому в Дем'яненка та його штабу лише місяць на підготовку та комплектацію команди задля виконання завдань. Уже заплановано 6 спарингів. Зокрема, 3 матчі Нітра проведе в традиційно зимовому чеському турнірі Тіпспорт-ліга, де зустрінеться зі Скаліцою, Збройовкою і Дунайскою Стредою. Пізніше нітранці зіграють із австрійським Рідом і співвітчизниками із Банської Бистріци та Попрада.
Команда
Навіть за словацькими мірками Нітру складно назвати грандом. За часів ЧССР «трогарі» лише раз серйозно боролися за титул – у сезоні 1961/62 вони всього на 3 очки відстали від празької Дукли, а також пробилися до фіналу Кубка Мітропи, де поступилися Болоньї.
Частіше ж Нітра курсувала між першим і другим дивізіоном або ж ні на що не претендувала взагалі, вдовольняючись ролю середняка. Годі й казати, що найдовшим безперервним перебуванням у вищому дивізіоні Чехословаччини були 5 років (двічі – 1979-1984 і 1986-1991). У 1989-му молода команда під керівництвом Мілана Лєшицкі несподівано фінішувала третьою.
Та початок самостійності словацького футболу знову видався невдалим для команди. У першому ж сезоні Нітра вилетіла, а потім упродовж усіх 90-х курсувала «ліфтом» туди-сюди. Нове тисячоліття «трогарі» взагалі розпочали в статусі середняка другого за силою дивізіону й повернулися до еліти лише перед сезоном 2005/06. Далі йдуть 8 сезонів поспіль у Вищій лізі, вершиною яких стала «бронза» в 2008-му.
Проте, сезон 2013/14 Нітра завершує останньою і вилітає до Першої ліги на 3 роки. Чергове повернення до «вишки» наразі виглядає регресивним. Першу кампанію «трогарі» закінчили на 7-й сходинці, другу – на 9-му місці, а зараз ідуть 11-ми.
В основі Нітри справді чимало молодих виконавців: 21-річний голкіпер Шипош (17 матчів у чемпіонаті), 21-22-річні оборонці Магда та Фабіш (18 і 13 поєдинків відповідно), 20-річний хавбек Врабел (10 матчів, 1 гол) і 20-22 річні нападники Кунік (16 поєдинків), Фабри (10 матчів) та Хобот (16 поєдинків, 3 голи).
Та головна зірка нової команди Дем'яненка – форвард Мілан Рістовскі. Орендований у Рієки 21-річний бомбардир із Північної Македонії забив 8 м'ячів за 18 турів словацької першості. Він разом із хорватським нападником Ніколою Гатарічем є найдорожчим гравцем «трогарів». Авторитетний портал Transfermarkt оцінив обох балканців 350 тисячами євро.
Є і проблемні місця. Основному центрбеку та капітану Нітри Паволу Фаркашу в березні виповниться 35. Резервний воротар МартІн Куцяк тоді ж відсвяткує своє 38-річчя. Є труднощі з атакувальною лінією, адже, окрім Рістовскі та Хобота, за Нітру фактично ніхто не забиває.
Клуб
Перед призначенням нового головного тренера Нітра несподівано перейшла під контроль українських інвесторів. Новим президентом став Андрій Колесник, а спортивним директором – Костянтин Сосенко. Останній відомий в Україні виступами за Дніпро, ЦСКА, Прикарпаття наприкінці 90-х.
Пізніше він став агентом, заснував посередницьку фірму CBC і вів справи зірок на кшталт Віталія Реви ци Ярослава Ракицького. Нині найвідоміші підопічні Сосенка – це оборонець Олександрії Павло Пашаєв, центрбек Десни Андрій Гітченко й екс-оборонець Зорі Андрій Пилявський, який полюбляє грати в Росії.
Колесник, судячи з його персональної сторінки у Facebook, колега Сосенка за ремеслом. У його профілі чимало світлин із Латинської Америки з відвідинами матчів місцевих першостей. Вочевидь, там посередник перебуває у пошуках нового десанту чарівників м'яча для клубів на кшталт ФК Львів. Звісно, агенти, за українськими мірками, доволі забезпечені люди, та навряд чи можуть дозволити собі придбати цілий, хай і скромний, клуб. Тому ім'я українського інвестора, мабуть, так і залишиться загадкою.
Чимало фанатів Нітри вбачають у цьому серйозний ризик. Тут відверто побоюються, що їхній улюблений клуб стане іграшкою у руках якогось недобросовісного комерсанта з України. «Хтось взагалі задумувався, які фірми належать новому власнику чи які фінансові групи стоять за ним?», – пише один із фанатів. «На українських сайтах чимало обговорюють це, але сумніваються у добрих намірах», – відповів йому інший. «Ні фанати, ні Бог, ні українці й близько не знають, де Нітра буде наступного року», – чи то філософськи, чи то апокаліптично додає третій. Тут згадують й інші історії великих обіцянок, які через 12 місяців завершуються ще більшими боргами та загрозою банкрутства. Та більшість уболівальників, які були не в захваті від попереднього менеджменту «трогарів», вірять, що гірше їхньому улюбленому клубу зробити важко.
Стадіон
Домашні матчі Нітра проводить на арені Под Зобором. Заклали цей стадіон на берегах місцевої річки на початку XX століття, а щойно в 2018 році завершилася його реконструкція. Реноваційні роботи коштували 7,9 млн євро, з яких 2,4 млн виділив словацький уряд, а ще 5,5 – міська рада. Нині Под Зобором здатен прийняти 7480 вболівальників. Попри невеликі розміри, це комфортна та сучасна арена, що відповідає усім вимогам УЄФА та отримала 3-тю категорію від союзу асоціацій.
Щоправда, відвідуваність домашніх матчів Нітри відверто не вражає. У сезоні 2019/20 поєдинки «трогарів» відвідує в середньому 877 вболівальників. Це на 1,5 тисячі менше, ніж середня кількість глядачів на цьому ж відрізку минулої кампанії. Більше того, максимальна кількість фанатів восени 2019-го – всього 2155 глядачів на матчі проти Дунайскої Стреди в 6-му турі. Нове керівництво Нітри вже заявило, що прагне повернути вболівальників на трибуни. Та низька відвідуваність – проблема всього словацького футболу. Середня відвідуваність матчів Фортуни ліги в цьому сезоні – скромні 2455 глядачів.
Цікаві факти
Анатолій Дем'яненко став лише третім після угорця Опати та серба Курчубіча іноземцем на посаді головного тренера Нітри (без врахування чехів).
Нітра тричі перемагала в Кубку Інтертото, коли турнір не проводився під егідою УЄФА.
Технічним спонсором «трогарів» є німецька компанія Jako. Вони також екіпірують київський Оболонь-Бровар.
Місто
Нітра є адміністративним центром одного з восьми словацьких країв і вважається найстарішим містом країни. Перша літописна згадка про місто датується 828 роком. У ті часи на території сучасної Словаччини виникло Нітранське князівство, яке контролювали обширні території, зокрема, й Карпатську Русь. Пізніше князівство стало частиною Великої Моравії, а потім потрапило під владу угорських королів.
Про буремне минуле пам'ятає, наприклад, Нітранський замок. Нині фортеця, яка пережила навіть монгольське вторгення до Угорщини, є резиденцією католицького єпископа. Домінантами замкового комплексу на височині гірського масиву Трібеч є не тільки єпископський палац, а і базиліка святого Емерама. Це побудований у готичному стилі собор XIV століття.
А ще в Нітрі варили пиво Цоргонь. Свою назву торгова марка отримала на честь місцевого коваля, який за легендою врятував місто при облозі Османською імперією. У 1820-му архітектор Вавринець Дунайський увіковічнив Цоргоня статуєю, що стала сучасним символом Нітри. Наприкінці 90-х броварню викупив концерн Heineken, а пізніше впродовж десяти років місцевий вищий дивізіон називався Цоргонь-ліга. Щоправда, основні виробничі потужності Цоргоні тепер розташовані в Гурбаново.
У Нітрі народився легендарний чехо-словацький хавбек Любомір Моравчік, який запалював у Селтіку на рубежі століть, а також півзахисник ПАОКа Мірослав Стох – його колись навіть сватали до київського Динамо. Та титулованих хокеїстів тут народилося значно більше. Це не дивно – місцевий ХК Нітра, на відміну від свого футбольного кузена, справжній словацький гранд. Упродовж останніх 7-ми років місцеві льодові бійці не випадають із трійки призерів чемпіонату Словаччини, а в 2016-му відсвяткували прем'єрне чемпіонство. А чи зможе цей успіх підхопити футбольна Нітра під керівництвом Дем'яненка покаже час...