УЄФА систематизував дані, які надходять в організацію з усіх вищих дивізіонів Європи, і випустив звіт за підсумками сезону-2018/19. У ньому багато цікавого: від банальних речей про формати ліг до найдорожчих складів. Ua-football тезисно розповідає про ключове, що є в звіті.
Фінансові дані наведені за 2018 фінансовий рік, а спортивний сезон - 2018/19. Дані по власникам клубів, стадіонів, баз і так далі включають в себе інформацію на кінець літа 2019 року.
формат вищих ліг з двоколового турніру все ще залишається найпопулярнішим в Європі (15 елітних дивізіонів так грають), але з кожним роком від класичного формату чемпіонату відмовляються все більше країн. Українська Прем'єр-ліга серед 12 ліг, де спершу всі вдома і в гостях грають один з одним, а потім йде поділ на дві підгрупи і команди проводять ще два змагальних кола.
Україна входить до списку з дванадцяти країн, в якому у жодного чоловічого футбольного клубу немає жіночої команди. Разом з нами в цьому списку також Польща, Румунія, Молдова, Сербія, Македонія та інші. Для прикладу, в Англії, Шотландії, Ісландії, Чехії, Словаччині, Естонії та ще чотирьох країнах практично у всіх клубів вищого дивізіону є і жіноча команда. Цього в звіті немає, але ми повідомимо вам для загального розвитку, що в Англії існує відразу два жіночих футбольних дивізіони - Суперліга і Чемпіоншип - де в цілому грає 23 команди.
відвідуваність вищих дивізіонів в сезоні-2018/19 збільшилася на 2% в порівнянні з тим, що було сезоном раніше. УПЛ входить до числа ліг, де на матчі стали ходити більше в межах 5-15%. Головними двигунами в зростанні збільшення глядачів на трибунах стали Туреччина, Греція і Росія, де на внутрішні чемпіонати стали ходити більше в середньому на тисячу чоловік.
15 клубів протягом сезону зібрали на своїх трибунах більше мільйона вболівальників: «Реал», «Атлетіко», «Барселона», «Мілан», «Інтер», «Баварія», «Боруссія» Д, «Шальке», «Ліверпуль», «Ман Сіті», МЮ, «Арсенал», «Вест Гем», «Тоттенгем» і «Селтік». Найвища сукупна відвідуваність у «Барси», ігри якої відвідали майже 1,5 млн глядачів. Трохи відстав МЮ.
за останні десять років в Україні було реалізовано тільки чотири проекти нових (побудованих, перебудованих або оновлених) стадіонів. Звичайно ж, мова про початок декади, коли наша країна готувалася приймати Євро-2012. У топі за цим показником Польща і Туреччина, які за десятиліття завершили мінімум 20 проєктів стадіонів.
менше 20% клубів Європи володіють стадіонами, на яких грають. Найвищий показник, звичайно ж, у Англії, де у 15 з 20 клубів АПЛ стадіони знаходяться у своїй власності.
в Україні немає жодного клубу, який би безпосередньо володів своєю ігровою ареною. На всю УПЛ тільки є тільки один клуб, який входить в спільню структуру разом зі стадіоном; у двох клубів довгострокова оренда з можливістю поліпшення; чотири стадіони, на яких грається УПЛ, належать державі або муніципалітету; ще у п'яти - інші власники. УЄФА не розкриває назви стадіонів, і ми вирішили не вгадувати, яка арена кому належить. Пропонуємо вам пофантазувати в коментарях.
чотири клуби УПЛ володіють навчально-тренувальними базами, на яких працюють. У чотирьох баз власник той же, що і у клубу, одна база належить муніципалітету, одна - державі, ще у двох - приватний власник.
«Найкі» лідирує на ринку спортивного екіпірування. Американці одягають 19% клубів топ-дивізіонів Європи. 17% у «Адідаса», 11% - у«Хоми».
Україна входить до списку з 31 країни, в якій жоден стадіон не продав свою назву спонсорам. Лідери в цьому рейтингу - німці та норвежці, де більше половини арен вищих дивізіонів забрендовані спонсорами.
у двох третин європейських топ-ліг назва продана і назва чемпіонатів. Практично третина з усіх титульних спонсорів чемпіонатів - це гральні компанії (букмекери, лото тощо). Цікаво, що тільки у чотирьох країнах - Україні, Болгарії, Ісландії та Сербії - права на назву ліги продані компаніям, які базуються за межами Європи.
10 клубів УПЛ перебувають у приватній власності, ще два - у публічній власності (так само було і рік тому, до речі. Зрозуміло, що публічна власність не заважає оплачувати клубні рахунки якомусь магнату, але від цього не менш цікаво - які клуби УПЛ формально під крилом держави). Серед десяти «приватників» дев'ять належать українцям і ще один - іноземцю (ми стверджуємо, що мова про «Маріуполь», президент якого номінально росіянин Тарік Махмуд Чаудрі). Англія, звичайно ж, лідирує за кількістю власників-іноземців клубами своєї країни (12 з 20). Найбільше «своїх» тримають клуби в Італії та Греції - по 15.
також звіт УЄФА стверджує, що неназваний українець в 2018 році став власником латвійського «Вентспілсу». Відомо, що президент цього клубу - одіозний росіянин Адлан Шишханов, проте не виключаємо, що не вся інформація відома.
клуби 54 вищих ліг Європи у 2018 фінансовому році заробили в цілому 21 млрд євро. Це на 5% більше, ніж роком раніше. При цьому, на 30 найбагатших клубів Європи припадає 10 млрд євро доходів.
українські клуби за 2018 рік згенерували 111 млн євро - на один клуб в середньому припало близько 9,2 млн євро. Це тільки вісімнадцятий показник в Європі. Для порівняння, в Англії (лідери цього рейтингу) кожен клуб в середньому заробляє 272 млн євро, а Австрії - 17, в Данії - 13, в Угорщині - 11, в Казахстані - 10.
УЄФА хвалиться, що за останні дев'ять років швидше за всіх ростуть доходи клубів завдяки надходженням від самого УЄФА за участь у міжнародних турнірах та інші виплати (зростання склало 245%). «Всього» на 114% за ті ж дев'ять років зросли надходження в клуби від продажу прав на трансляції. Графічно це виглядає так:
в УПЛ за 2018 рік середнє зростання виручки склало понад 15% на клуб.
за версією УЄФА, найвищий прибуток у 2018 фінансовому році отримав «Реал» (751 млн), «Барса» друга. Далі - МЮ, «Баварія», «Ман Сіті», ПСЖ, «Ліверпуль» і «Челсі». Нагадаємо, що раніше свою версію рейтингу доходів клубів представила компанія «Делойт», де в лідерах каталонський гранд. Але тут потрібно розуміти, що в обох організацій різна формула підрахунку.
у 2018 фінансовому році найбільшим джерелом доходу клубів Європи був прибуток від продажу ТБ прав (37%); 22% клуби заробили на спонсорах, 15% - на продажах квитків; 10% - відрахування УЄФА, 8% - комерція; 7% - Інші надходження. Зрозуміло, що це усереднені дані.
з 111 млн євро 69% доходу українським клубам принесли надходження від УЄФА, 22% - від спонсорів і комерції, тільки 3% від продажу прав на трансляцію і 2% - продаж квитків.
у клубів Хорватії (141%), Сербії (76%) та України (67%) найвищий трансферний дохід порівняно із загальним доходом. Цю інформацію потрібно просто прийняти як даність, а не оцінювати її як позитив або негатив.
УЄФА наводить у звіті ТОП-20 країн за середнім доходом на клуб від продажу прав на трансляцію. України в цьому списку немає. Зате є, наприклад, Данія, Польща, Швейцарія, Румунія, Норвегія, Греція та інші.
17 з 20 клубів АПЛ входять в ТОП-20 за кількістю доходу від прав на трансляції за 2018 фінансовий рік. «Не англійців» у списку троє: «Барселона» (шосте місце), «Реал» (восьме) і «Ювентус» (двадцяте).
цікавий факт: важливість продажу телеправ для маленьких клубів АПЛ важко переоцінити. Наприклад, «Борнмуту», «Вотфорду» і «Гаддерсфілду» телебачення принесло 88% від загальної суми їх доходу.
ПСЖ очолює рейтинг за прибутковостю на одного вболівальника в дні матчів. Чемпіон Франції отримує в середньому 93,3 Євро (2,5 тис грн) з одного глядача (це не тільки квитки, але і супутні товари у вигляді сувенірів, їжі тощо). Україна традиційно не входить навіть до ТОП-30 ліг. Це означає, що український уболівальник в дні матчів в середньому приносить в казну клубу УПЛ менше 100 грн. Більше нас на вболівальниках заробляють навіть на Кіпрі, у Вельсі, Угорщині, Північній Ірландії, Люксембурзі і т. д.
Україна займає 17 місце в Європі за середньою на клуб заробітною платою (гравців, тренерів і персоналу). За 12 місяців - у 2018 фінансовому році - зарплата в клубах УПЛ збільшилася на 3%. Співвідношення зарплати до доходів у наших клубів впало з 98% до 76%, але цього поки мало. УЄФА вважає «здоровим» чемпіонатом той, де це співвідношення не перевищує 60%. У 2018 фінансовому році загальний зарплатний фонд клубів УПЛ склав 83 млн євро.
тільки в трьох з 20 ТОП-ліг середня зарплата впала: в Австрії, Нідерландах та Греції.
у п'яти країнах Європи співвідношення зарплати перевищує доходи: Хорватія, Кіпр, Словенія, Косово, Гібралтар.
зарплатний фонд понад 100 млн євро тепер у 35 клубах Європи. «Барселона» стала лідером у двох номінаціях: найрізкіше збільшення зарплати (в цілому на 151 млн євро), а її загальний фонд заробітної плати переступив позначку 500 млн євро.
серед ТОП-20 клубів Європи за загальним зарплатним фондом цей показник зменшився у двох: «Ман Сіті» (на 6%) і «Ювентус» (на 1%).
«Ман Сіті» оголосив про рекорд чистих трансферних витрат у 2018 фінансовому році - 282 млн євро. Це найвищий показник за всю історію футболу.
витрати клубів УПЛ на трансфери за 2018 фінансовий рік склали 45 млн євро (11 показник в Європі). 40% доходів наших клубів пішли якраз на трансфери.
Україна входить до числа країн, які 2018 рік завершили із сукупним прибутком. Клуби УПЛ провели рік з операційними збитками, проте різницю допомогли покрити доходи від трансферної діяльності. 7 наших клубів завершили рік з чистим прибутком, ще п'ять, відповідно, зі збитками. На жаль, назви клубів не розкриваються. УЄФА зазначає, що приблизні витрати в «маленьких» (як український) чемпіонатах становлять не більше 5 млн євро на клуб: тобто з кожних 6 витрачених євро клуб заробляє тільки 5.
Україна посідає 17 місце за середніми активами в одного клубу УПЛ. Загальна вартість активів наших клубів становить 180 млн євро (по 15 на клуб). За рік активи клубів УПЛ збільшилися на 28%. Відзначимо, що до активів відносяться стадіони, тренувальні комплекси і сумарна вартість футболістів.
УЄФА у своєму звіті взявся порахувати вартість складів клубів. Інформація дуже суперечлива і з великою кількістю умовностей: наприклад, ці цифри на кінець 2018 фінансового року. Зрозуміло, що зараз ціни могли кардинально змінитися, як і склади. Проте, в організації впевнені, що єдино правильні ринкові цифри, засновані на незалежному аудиті по витратах клубами на трансфери. Тому ці результати можна вважати «авторитетними», як пишуть у звіті.
загальна вартість футболістів української Прем'єр-Ліги - 33 млн євро. Це 14-й показник у Старому Світі. За рік футболісти наших клубів додали в ціні - 282%.
топ-20 клубів за вартістю складів (загальна трансферна вартість) за версією УЄФА:
УПЛ випала з антирейтингу ТОП-20 ліг за середнім чистим клубним боргом. Нагадаємо, що рік тому середній борг одного клубу нашої вищої ліги становив 5,7 млн євро. Зараз ця цифра точно менша 2,5 млн євро на клуб.