До думки про те, що вперше в житті провести якийсь час без футболу повинен буде кожен український уболівальник, за останній тиждень усі вже звикли. Шанувальники гри мільйонів живуть надіями на те, що пандемія коронавірусу рано чи пізно відступить і все повернеться у звичне русло. На це сподіваються і керівники клубів, які тим часом намагаються знайти алгоритм в контрактних колізіях, що виникли в зв'язку з форс-мажором. Футболістам ж після вимушеного тайм-ауту в сезоні-2019/20 нічого іншого не залишається, як перебувати на карантині, дотримуючись вимог і рекомендацій медичних працівників.
Кореспондент UA-Футбол зв'язався з капітанами і віце-капітанами клубів української Прем'єр-ліги, щоб дізнатися про карантинні справах кожного з них.
Незважаючи на паузу в чемпіонаті, один з ключових гравців донецького «Шахтаря» і збірної України 29-річний Сергій Кривцов щодня на зв'язку з представниками клубу.
- Проводжу час вдома в Києві разом з сім'єю, - ділиться своїм розпорядком дня захисник гірників. - Через спеціальну програму тренер з фізичної підготовки щодня скидає футболістам різні плани тренувань. Щоранку від нього приходять окремі вправи, щоб ми могли стежити за своєю фізичною формою і не випали з робочого графіка під час карантину.
Микита Каменюка, багаторічний капітан луганської «Зорі», який зберігає вірність своєму клубу ось уже п'ятнадцятий сезон (!), перебуває в Запоріжжі. У місті, який став місцем дислокації його команди майже шість років тому, 34-річний захисник проводить карантин в колі сім'ї.
- У цей непростий час тримаю зв'язок зі своїми рідними та близькими, які живуть в інших містах, - ділиться інформацією Каменюка. - Спілкуємося дуже тісно, в режимі «24x7» по телефону і відеозв'язку. Зрозуміло, через нинішню ситуацію є відчуття занепокоєння і деякої тривоги. Хотілося б побажати всім спокою, розуміння, терпіння, поваги і віри. Віри в світле майбутнє і в самого себе. У такий непростий час закликаю людей бути розсудливими, і думати не тільки про себе, а й про оточуючих. Важливо, щоб кожен задумався про те, як наступного разу не допустити подібного. Бажаю також, щоб ніхто не переживав, дотримуючись всім відоме з дитинства правило мити руки, дотримуватися гігієни. Про те, коли відновиться чемпіонат, я навіть не думаю - таке не в моїй компетенції. Дане питання буде вирішуватися не тільки на державному рівні, а й світовою спільнотою. Як би там не було, а я твердо знаю: з-за хмар завжди виходить сонце.
Капітан київського «Динамо» Сергій Сидорчук не залишається осторонь під час акцій, пов'язаних з глобальною проблемою в світі. Охоче відгукнувся 28-річний півзахисник і на пропозицію кореспондента UA-Футбол розповісти про його карантинні будні.
- У період карантину перебуваю вдома, де і проводжу весь час. Навіть на вулицю з дітьми не виходимо, - розповідає один з ключових виконавців динамівців. - Що стосується підтримки форми, то через день виходжу на пробіжку або в парк, або бігаю в лісі в Кончі-Заспі. Також займаюся і в домашніх умовах. Хочеться побажати всім українцям бути максимально відповідальними. В першу чергу, потрібно думати не про себе і про те, що ти не захворієш, а дбати про безпеку інших - щоб вірус не передався комусь ще. Потрібно відповідально ставитися не тільки до самого себе, а й до соціальних контактів. Якщо ти не можеш їх зменшити, то постарайся хоча б тримати всіх на відповідній дистанції.
Турнірні справи в призупиненому чемпіонаті поки складаються благополучно для чернігівської «Десни». Команда Олександра Рябоконя займає почесне четверте місце, у чому є і чимала заслуга її 35-річного капітана Андрія Гітченка. Досвідчений футболіст, як і його одноклубники, напевно має передчуття потрапляння в єврокубкову зону. Однак ці думки тимчасово відійшли на другий план, адже головне зараз - уберегтися від пандемії коронавірусу.
- Перебуваю в Чернігові. Як і всі інші, під час карантину перебуваю в колі сім'ї, - каже Гітченко. - Сидячи вдома, займаюся собою та приділяю час дітям. Радий, що є можливість спілкуватися з дружиною і постійно бачити один одного, чого не вистачало в ході сезону. Ось і надолужуєм. Що стосується індивідуальних занять, то є можливість потренуватися вдома і десь виїхати, щоб побігати. Наприклад, на березі річки. Сподіваюся, щоб ці важкі для людства випробування закінчилося якомога швидше. Щоб перестали гинути люди, і все повернулося на круги своя. Щоб всі могли повернутися до своєї роботи, а чемпіонати у всіх країнах відновилися.
Не так давно Гітченко провів не один сезон пліч-о-пліч з півзахисником Андрієм Запорожаном, який багато років є капітаном «Олександрії». Цей універсальний солдат, який вірою і правдою служить команді з Кіровоградської області ще з позаминулого десятиліття, незабаром після останнього з проведених матчів (з ковалівський «Колсом») відправився додому в Бориспіль. Там його і «наздогнав» власний день народження - олександрійському ветерану виповнилося 37 років.
- Всі ці дні перебуваю вдома, - інформує Запорожан. - Тренуюся за індивідуальною програмою, щоб підтримувати форму. Часто спілкуємося по телефону з одноклубниками.
Для 30-річного нападника ковалівського «Колоса» Олександра Бондаренко, який виводив команду з капітанською пов'язкою в матчі тижневої давності з «Олександрією», вимушений тайм-аут дозволив знайти і позитивні моменти.
- З'явилася можливість приділити увагу сім'ї, - зізнається футболіст. - Моєму синові нещодавно виповнився рік, і він потроху починає знайомитися зі світом. Ось сьогодні вперше побачив сніг. Зараз сиджу вдома в Києві. Намагаємося особливо не виходити на вулицю, тільки в рідкісних випадках. Зрозуміло, тренуюся. Біля будинку є Голосіївський ліс, де у мене вже давно протоптана стежка - там я і займаюся. В основному це крос, вправи з «гумою». Наш тренер з фізпідготовки Костянтин Владленович розписав програму тренувань, так що нудьгувати не доводиться. Потрібно підтримувати форму, щоб в будь-який момент бути готовим до продовження чемпіонату. Правда, не ясно поки, коли відновляться ігри і тренування. Те, що зараз відбувається в світі, жахливо. Хотілося б, щоб вчені якомога швидше знайшли вакцину від цього вірусу. Коли читаєш новини і усвідомлюєш, що все дуже серйозно, то розумієш, що потрібно ще ретельніше і трепетно ставитися до здоров'я. Тому потрібно обов'язково самоізолюватись і слідувати рекомендаціям МОЗ. Уболівальникам бажаю терпіння і, звичайно ж, здоров'я. Упевнений, скоро все владнається, і вони знову зможуть насолоджуватися матчами улюблених команд у всіх топових чемпіонатах. Все буде добре, прорвемося!
Після того, як було вирішено призупинити чемпіонат на невизначений термін, всі футболісти «Дніпра-1» вирушили по домівках. У їх числі був і досвідчений капітан Сергій Кравченко, без якого нинішню дніпровську команду уявити складно. 36-річний півзахисник виконує вимоги карантину в сімейному колі.
- Використовую цей час для прогулянок з дітьми та індивідуальних тренувань, - взяв слово один з гвардійців нашого футболу. - Перебуваю в Дніпрі і намагаюся слідувати всім розпорядженням: дотримуємося гігієни, в людних місцях не з'являємося. Відповідно до розпорядження клубу, будемо сидіти вдома до середи, працюючи за індивідуальною програмою. А потім підуть подальші вказівки.
Для ще одного ветерана українського футболу - 34-річного Руслана Фоміна, який виступає в складі «Маріуполя» вже сьомий сезон (з перервами), карантин не став причиною для поганого настрою. Нападник азовців, який одягав капітанську пов'язку в заключному перед відходом на вимушені канікули матчі з «Дніпром-1», як завжди бадьорий і, що називається, «на позитиві».
- Карантин проводжу, як і всі - в домашніх умовах, - повідомив Фомін. - Перебуваю разом з сім'єю в Харкові. Щоб не розгубити форму, намагаюся по можливості проводити індивідуальні заняття. Роблю це на свіжому повітрі - благо, умови для цього є. Для мене, як і для всіх колег по професії, головне - скоріше повернутися до роботи. Сподіваємося, що скоро так і буде. А поки всім людям бажаю всього самого доброго.
Інший уродженець Харківської області, 33-річний захисник «Львова» Сергій Борзенко, під час тайм-ауту залишився в столиці Галичини.
- Як я проводжу карантин? Сиджу вдома разом з родиною - дружиною і двома дітьми, - розповідає футболіст. - У другій половині дня - зазвичай в період з 15.00 до 17.00 виходжу на вулицю, де роблю невелику пробіжку. Хоч і намагаюся дотримуватися норм безпеки, однак при цьому не забуваю про те, що потрібно тренуватися. Роблю це раз в день. Після пробіжки повертаюся додому, продовжуючи виконувати карантинні приписи. Їхати до рідного Харкова на час карантину на машині не стали, вирішивши залишитися у львівській квартирі. Справа в тому, що старша донька вчиться у Львові, і зараз також перебуває в карантинному режимі.
Один з могікан полтавської «Ворскли», 32-річний захисник Володимир Чеснаков, охоче розповів про те, як проводить паузу в чемпіонаті.
- Незабаром після нашого останнього матчу ми дізналися, що УАФ прийняла рішення призупинити чемпіонат на невизначений час, - каже капітан «біло-зелених». - Після цього було проведено збори команди, на яких ми отримали вказівки від лікаря і тренерського штабу на час карантину. Під час вимушеної перерви перебуваю разом з сім'єю вдома в Полтаві. Дотримуємося всіх запобіжних заходів, намагаємося не виходити на вулицю без особливої необхідності.
Багаторічний капітан донецького «Олімпіка» Дмитро Гришко карантинний тайм-аут в чемпіонаті проводить в Києві - місті, яке стало тимчасовим притулком для його команди. Всі думки 34-річного захисника нині пов'язані з заходами безпеки.
- Останні три дні перебуваю постійно вдома і навіть не намагаюся куди-небудь виходити, - впевнено заявив один із старожилів «олімпійців». - На щастя, в разі гострої необхідності - такої, як купити продукти, це можна зробити у дворі. Там є кілька маленьких магазинів, в яких мало людей. Після того, як минулого тижня вступила в силу заборона на відвідування дитячих і маленьких футбольних майданчиків, ми перейшли на режим жорсткого карантину. А до цього з нашими хлопцями і тими, хто не виїхав з Києва, збиралися, щоб пограти у футбол. Нас було досить, щоб отримати якесь навантаження - адже виконувати для підтримки форми під час карантину в будь-якому випадку щось потрібно. Скоро плануємо поїхати сім'єю до батька, який живе в невеликому селі під Одесою. Там дуже маленьке населення, так що буде можливість ізолюватися.
Користуючись нагодою, хотілося б побажати всім українцям берегти своє здоров'я і з максимальною відповідальністю звертати увагу на всі поради і рекомендації, які нам дають компетентні фахівці. Ці люди є справжніми професіоналами, і говорять не просто так, а з метою турботи про наше здоров'я. Потрібно дотримуватися гігієни, менше відвідувати людні місця, а без гострої необхідності намагатися не виходити на вулицю. У такий непростий час необхідно більше перебувати вдома в колі рідних і близьких. Від найближчого майбутнього я чекаю тільки одного: щоб усі були здорові і кожен житель України якомога менше відчув підступність коронавірусу. Адже дивлячись на те, що відбувається з пандемією в інших країнах, мимоволі відчуваєш почуття тривоги. В такий час найменше думаєш про футбол. Все, що з ним пов'язано, буде залежати лише від того, як пройде пандемія і яке рішення буде прийнято нашими футбольними керівниками. Спочатку ми чекали 17 березня, тепер чекаємо 3 квітня. Потім, я думаю, знову доведеться чекати. Футбол не найголовніше, головне - здоров'я і життя наших людей. Раніше, як і зараз, ми бажали мирного неба над головою. А тепер ще й здоров'я.
Після того, як капітанська чехарда в минулому сезоні в львівських «Карпатах» завершилася, в нинішньому пов'язку на рукаві незмінно носить Дмитро Кльоц. Саме до цього 23-річного півзахисника і звернувся кореспондент UA-Футбол після закінчення першого тижня вимушених канікул. Той був небагатослівний.
- Сиджу вдома, - відчеканив капітан «зелено-білих». - Перебуваю разом з сім'єю в Рівному. Чи тренуюся індивідуально? Ну звичайно!
Хочеться побажати, щоб всі команд УПЛ, як і їх колеги по ремеслу з усіх ліг, змогли скоріше пройти це складне кризове випробування без втрат для здоров'я і повернутися на футбольне поле.