Ракицький та інші українці потрапили під гучне скорочення зарплат у Росії, а Сьомін спровокував наїзд екс-тренера «Динамо»

Колишній захисник донецького Шахтаря та збірної України Ярослав Ракицький переживає веселі часи. То стане жертвою тролінгу партнера з расистським підтекстом, то підпаде під скорочення зарплат через епідемію коронавірусу COVID-19. Зеніт урізав контракти своїх гравців на 50% як мінімум за квітень та травень, коли футбол у російській Прем'єр-лізі простоює. Відтак Ярослав зароблятиме навіть менше, ніж було у Шахтарі, хоча і так пристойно – приблизно 104 тисячі євро на місяць. На таку ж суму дісталося і тренерському штабу, в який входить інший колишній «гірняк» та гравець збірної – в найближчі місяці Анатолій Тимощук зароблятиме по 10 тисяч доларів. Водночас керманич Локомотива не підтримав подібних дій, несподівано сміливо висловившись про російську владу.

«Всюди обговорюють, мабуть, найактуальнішу за часів епідемії коронавірусу тему – хто з футболістів більше віддав клубу від своєї зарплати, хто менше, а хто не віддав зовсім. Навколо гравців розгорнулася справжня істерія. Іноді створюється враження, що від цього залежить, чи зупинять коронавірус.

Причому, судячи з інформаційного потоку, інших видів спорту і, більш того, сфер діяльності в Росії не існує. Ніхто не задається питанням про скорочення зарплат членів Держдуми або топ-менеджерів різних компаній, які також не можуть – повністю або частково – здійснювати свою діяльність.

Читав, що президент донецького Шахтаря Рінат Ахметов пожертвував на боротьбу з коронавірусом гігантську суму – 10 мільйонів євро. У Росії про щось навіть віддалено схоже не чути і читати не доводилося. Може, я щось пропустив. Але говорять чомусь тільки про футболістів.

Переконаний, що такий крен уваги в їх бік абсолютно несправедливий. Взагалі, гребти футболістів всіх команд під одну гребінку – неправильно. Більшість клубів нижньої половини таблиці, не кажучи про нижчі ліги, платять своїм гравцям досить скромні за футбольними мірками зарплати, які зараз стають ще меншими через падіння курсу рубля.

Не потрібно забувати про те, що ігрова кар'єра футболіста триває найчастіше 10-12 років, а потім у нього починається зовсім інше життя, і більшість не може навіть і мріяти про колишні доход. І сьогоднішні гравці бачать наше покоління, більшість якого живе на одну пенсію. Багато моїх однолітків, які колись показували блискучий футбол, зараз не можуть дозволити собі взагалі нічого. Але ж вони, коли грали, теж думали, що добре заробляють.

У нинішнього покоління немає абсолютно ніякого бажання опинитися в такій же ситуації, і воно про це думає. Ні в якому разі не можу поставити йому це за провину. Гравці Локомотива заробили дуже серйозну суму для клубу, два роки поспіль виходячи в груповий турнір Ліги чемпіонів. На це чомусь ніхто не звертає уваги. Тому не треба звинувачувати їх в жадібності і невдячності, в тому, що вони нібито не хочуть думати про клуб, який їх годує. Це процес взаємний, вони годують клуб не меншою мірою!» – написав Сьомін у своїй колонці для видання «Спорт-Експрес».

На Сьоміна відразу покотилася величезна хвиля критики. Під'їхали і пропагандисти типу російського спортивного журналіста Губєрнієва, який активно агітував за Путіна та інших представників влади агресора: «О, прочитав відкритого листа найкращого тренера всесвіту за підсумками минулого року Юрія Сьоміна! Мовляв, не треба зарплати у футболістів чіпати! Навпаки, держава повинна допомогти бідолахам футбольним! Юр Палич, Вас срібна лань вкусила? Василь Кікнадзе, не відступати, не здаватися! Вперед, гендиректор «Локомотива».

Газзаєв же (за черговим дивним збігом обставин, депутат парламенту) встав на захист політиків, схвилювавшись, що ті й так мало заробляють. «До речі, у депутатів не мільйонні контракти, на відміну від футболістів. Але я впевнений, що і депутати, і чиновники підуть на цей крок». Якась скромна заява вийшла, зважаючи на те, що екс-наставник Динамо – найбагатший депутат від Північної Осетії в Держдумі з річним доходом у понад 13 мільйонів рублів, а це в кільканадцять разів більше, ніж у тамтешніх лікарів.

Сьоміну масово закидають, буцімто він виступив за те, що зарплати потрібно залишити на занадто високому рівні, хоча той просто закликав подивитися на проблему ширше – гравці з бідних сімей нерідко утримують своїх родичів, а зароблять не більше за провладні сили чи зірок шоу-бізнесу, яких так само не чіпають. Найцікавіше, що московський Локомотив, зрештою, спокійно собі домовився з гравцями про скорочення зарплат. Однак їх ніхто не змушував силою, як писали раніше, самі пішли на 40-відсоткове зменшення, зізнався капітан Ведран Чорлука. На одному ж відомому порталі більшість вболівальників підтримали слова Сьоміна, мовляв, пощипати треба і російських депутатів.

Відзначимо, що під скорочення разом зі своїм штабом потрапив і Олександр Хацкевич, головний тренер Ротора, який виступає у російській першій лізі. Утім, екс-наставник київського Динамо отримає лише на 20% меншу зарплатню. А ось Іван Ордець до відновлення тренувань отримуватиме в межах 50 тисяч євро. У московському Динамо скоротили доходи на 40%. Рубін, єдиним легіонером якого на час карантину залишився Олег Данченко, урізав оклади на 50%. Причому раніше в середньому гравці казанського клубу отримували 12,4 тисячі євро на місяць.

Схожі обмеження стосуються і безлічі інших українських футболістів, які продовжують виступати в Росії. Загалом же в місцевій Прем'єр-лізі великі гроші платять тільки 6 клубів – Зеніт, Спартак, Локомотив, ЦСКА, Краснодар і Динамо. Більшість же власників українського паспорту грають в інших командах за дуже скромні гонорари. Наприклад, до виходу в РПЛ у Тамбові, куди недавно перейшов Каплієнко, максимальна зарплата становила 3,5 тис євро на місяць, а зараз в рідкісних випадках сягає 8 тисяч.