Тренування з дорослими
- Період перебування в «Динамо» був дуже яскравим для мене, - згадує 23-річний футболіст. - Можу сказати, що динамівську академію як слід я не встиг відчути, адже відразу після переїзду до Києва почав тренуватися з «Динамо-2». Тобто, з 14 років я щодня тренувався вже з дорослими та сформованими футболістами, які грали в Першій лізі.
Зізнаюся чесно, спочатку мені було нелегко призвичаїтися до старших партнерів. Самі розумієте: удари сильніші, інтенсивність більша, швидкість прийняття рішення зовсім інша. Але з часом звикаєш до такого рівня і нормально почуваєшся.
Ще й позначалось те, що я абсолютно нікого не знав з партнерів, тобто потрібно було повністю знайомитися з колективом. На той час із хлопцями свого віку грав лише раз на тиждень.
Участь в єврокубках
- Особливо подобалося їздити на збори закордон та брати участь в міжнародних товариських матчах. Окреме місце в пам’яті займає участь в молодіжній Лізі чемпіонів УЄФА, адже вдалося пограти проти таких суперників як «Челсі», «Маккабі» та «Порту». Відчувався рівень європейських академій безпосередньо на собі. Я вважаю, що можливість пограти в юному віці на євроарені, дуже хороший фундамент на майбутнє.
Порада Шовковського
- Серед воротарів відзначив би Шовковського. Мені взагалі імпонувала його поведінка навіть поза полем, з ним було цікаво поговорити. Олександр завжди говорив правильні речі, тобто було видно неозброєним оком, що людина начитана.
Як воротар він також був на своєму місці, завжди класно підказував та керував захисниками. На тренуванні міг направити в правильне русло чи дати якусь пораду. Але водночас з ним було нереально конкурувати, бо всі розуміли, що за нього комусь іншому важко буде стати номер один в Динамо.
Але я ніколи не боявся цього, завжди старався терпіти та вичікувати свого шансу. Той самий Шовковський доводив своє місце роками, тому він і заслужив своє місце в основі. Те, що інші не витримували - не його проблема, це футбол.