— Чому «молодіжка» грає гірше, ніж юнацька збірна U-20 виглядала на чемпіонаті світу?
— Насправді це дві різні команди. Дійсно, більшість хлопців перейшли до нас із команди чемпіонів світу. Але після великих перемог завжди буває спад, заспокоєність. Ми це передбачали. Їм потрібен час, щоб прийти до тями. Це не критика, це нормальний процес для молодих футболістів. Вони відпочинуть, переосмислять і будуть розуміти, що потрібно включатися і прогресувати. Цей рік буде показовим для тих, хто був на чемпіонаті світу.
Я розумію критику, яка звучить на нашу адресу, і приймаю всі стріли на себе. Так вийшло, що перед першою грою, із Фінляндією, ми вперше зібралися в такому складі. Звичайно, я сподівався на кращий результат, але зірки зійшлися не на нашу користь. Винен у цьому тільки я сам. Сподіваюся, наші погані часи вже позаду, й у наступних матчах хлопці покажуть свої кращі якості. Процес будівництва команди займає не один місяць. Для цього потрібен як мінімум рік.
— Які у вас пріоритети в роботі з «молодіжкою»?
— Підготовка молоді для національної збірної. Для мене головним показником будуть не турнірні очки, а те, хто потрапить до головної команди країни. Щоб у хлопців було розуміння принципів роботи. Коли ми починали, вони все схоплювали на льоту. Але восени сталося те, що сталося. Та ми зробимо роботу над помилками. Зараз мало команд, які можуть грати першим номером. Але поступово в Україні їх стає більше.
— Хто з гравців нинішньої «молодіжки» міг би грати в топ-клубі?
— За потенціалом багато хто. Прізвищ називати не буду, щоб хлопці емоції не ставили вище за колектив. Побачите, ці виконавці скоро будуть у національній збірній.