«Спочатку з мене всі сміялися, коли приїхав в «Динамо». Не знав ні української, ні російської. Але за два-три роки трохи навчився. В основному розмовляв російською, але було важко. Вдома говоримо українською, тому що мій батько зі Львова. У дитинстві трохи говорив на угорському. В «Ференцвароші» зрозумів що потрібно вчити англійську. Угорська мова дуже важка. Але його реально вивчити. У нас є два бразильця, які тут вже чотири роки, вони розмовляють між собою угорською.
Чому я і Яремчук не залишилися в «Динамо»? Не можу сказати, що в нас не бачили потенціалу. За Яремчука нічого не можу сказати. Що стосується мене, я сам вирішив піти. Розумів, що у «Динамо» класна команда, на моїй позиції сильні конкуренти. А я хотів грати тут і зараз. Вирішив піти. З одного боку, можливо, зробив помилку, а може і ні. Може, мені було необхідно пройти весь цей шлях. Хотів би я повернутися в «Динамо»? Я вболіваю за команду, дивлюся всі матчі. Це рідний клуб, який мене виховав. Не знаю, що буде далі, але може бути так, що повернуся. Перейти в «Шахтар»? Важко щось говорити. Ніколи не знаєш, що будеш завтра. Я вихованець «Динамо», це клуб мого дитинства. Скажу так - я б хотів грати за цю команду», - цитує Харатіна »Трибуна»